ДОЗВОЛЬТЕ ОГОРНУТИ ВАС ЛЮБОВ’Ю!

Анна – відома візіонерка із Польщі, багатолітній в’язень радянських концтаборів, записала з голосу Отця Небесного книжку “ДОЗВОЛЬТЕ ОГОРНУТИ ВАС ЛЮБОВ’Ю!”, в котрій Він звертається до всіх людей планети і кожного зокрема з духовним повчанням і бажанням огорнути Своєю Любов’ю все людство, бо всі ми – улюблені Його діти.

Вступ (від автора)
Завжди уявляла собі Господа нашого Ісуса Христа як найближчого товариша і тужила за спілкуванням із Ним. Але не знала, якою дорогою можна дійти до Його дружби, і ніхто мені тієї дороги не показав. Ото ж, будучи практикуючою католичкою, і надалі почувалася людиною, яку не люблять, не приймають, і яка в очах Бога не має ні найменшої вартості. Шукала на багатьох дорогах і нарешті, в русі харизматичному зустрілася з Богом живим, близьким і люблячим, Який розмовляв з нами і через наші уста втішав інших. Коли почала записувати (аби не забути) слова, які чула, розмови ставали дедалі довшими. Бог Сам їх розпочинав, відповідав на запитання, розвіював сумніви, говорив про Свою Любов, заохочував. Тоді я згадала, що здавна чула короткі слова Любові, переважно після святого Причастя, але думала, що так і повинно бути, що всі чують ці слова. Однак невміла підтримувати розмову. Боялася. Бо здавалося мені, що це святотатство, що для звичайної світської людини таке неможливо. Та й, зрештою, ніхто мене не заохочував до таких розмов. Згодом, підтримана порадою одного ченця, почала записувати розмови, які ставали все тривалішими і свідчили, що мене люблять. Але проминуло кілька літ перш ніж відчула себе оточеною Його Любов’ю, зануреною в Неї. Господь мовив: “Відповідаю тобі, бо Я твій справжній товариш. Це означає що не тільки ти прагнеш дружби із Мною, але насамперед Я Сам хочу бути другом тобі. Бог не забирає Своєї Любові. В уподобаннях Своїх Я незмінний і ніщо на них не впливає. Ото ж підійди ближче, дитино Моя, і не думай більше про свою непостійність, про своє лінивство і свою незатишність, бо саме такими ви, люди, і є – думай про Мене, Який чекає на тебе незмінно, нескінченною Любов’ю”.
Я переконана, що така любов огортає кожну людину на землі. Господь сказав, що вибирає мене (і вже в 1947-48 р.р. я погодилася служити Йому, хоч і не уявляла, як має виглядати таке нетипове служіння), аби стати Його голосом, який зміцнятиме тих, хто до Нього звертається. “Скажи їм,- говорив Господь,- що розмовляю з ними, коли до Мене звертаються, аби їх підтримати, заохотити, потішити, заспокоїти, бо вони потрібні мені”.
“В ці дуже сумні часи тяжкі для нас і болісні, коли вам здається, що зло на світі перемагає, Я прагну наблизитися до вас настільки, аби кожен міг пізнати Мене, довіритись Мені, покластися на Мене і піддати під Мою опіку себе і своїх ближніх. Так хочу, аби ви не боялися, не впадали в розпач, аби відчули безпеку Моєї присутності, опіки й охорони… Я хочу допомогти кожному з вас, з кожним приятелювати, розмовляти і кожного наповнити Собою”.
Тоді я попросила Бога, аби показав мені, якою дорогою можуть наблизитися до Нього в наші часи звичайні пересічні люди, такі як я, якими ніхто не цікавиться і не шукають дороги до них, але вони шукають Господа живого й близького і тужать за Ним. Просила: “Отче, вкажи хоч найважливіші етапи й умови для тих, котрі не розмовляють з Тобою постійно, але може більше хочуть іти за Тобою більше ніж я, і мають менше вад, а більше доброї волі”.
Я хотіла уберегти інших від десятиліть блукань в темряві, тож просила для них бодай коротких порад чи дороговказів. Господь відповів: “Мені приємно, доню, що піклуєшся про інших і просиш Мене допомогти їм. Оскільки так цього прагнеш, скажу, але приготуйся до праці тривалої і систематичної… Ти знаєш, що усі ви різні, а добрий учитель завжди спирається на здібності учня, аби навчити його якнайбільше. Однак дорога до Мене – одна”.
І розпочався диктант, який тривав з 4.09.1984 по 14.05.1985 р. Протягом усього цього часу я хворіла. Хвороба хребта цілий місяць не давала мені сісти; запалення суглобів, зап’ястя і передпліччя гальмували записи. А коли їх таки закінчила, Господь запитав: “Хочеш знати, доню, як назвати нашу працю? Послухай Мене уважно: слова Мої спрямовані до кожного, хто їх читатиме, і то так, наче б він був єдиною людиною на землі. З ним, саме з ним, хочу Я приятелювати, і якби було інакше, не дійшли би до нього ці Мої Слова Любові. Якби не найпалкіше прагнення Мого Серця, не продиктував би Я тобі їх, і ніколи не були б вони записані і розповсюджені, як це станеться. Моя Любов користає з кожної нагоди, аби наблизитися до вас, допомогти вам, огорнути вас Моєю Опікою, порятувати, зцілити й ощасливити. Оминаючи всі рамки, бар’єри і поділи, яких ви набудували, звертаюся до всіх, бо всі ви – Мої улюблені діти. Не знаю кращих чи гірших. Кожному з вас жертвую Себе і прагну допомогти кожному. Якщо ви самі поділяєте й обмежуєте право вибору, якщо ви позбавляєте шансів гідного життя багатьох ваших братів, якщо утруднюєте їм доступ до Мене, нав’язуєте свої умови й обмеження – Я сам виходжу назустріч і шукаю їх. Я кличу за Собою кожного. Звертаючись до вас, Я запрошую вас зупинитися на мить на вашій нестримній дорозі до смерті, і порозмовляти зі Мною. Пізнати Мене. Переконатися, який Я насправді. Дізнатися, що вас безмежно і незмінно люблять. І що вашим товаришем є Бог… Знаю, що ви живете напередодні найважчих в історії людства випробувань, тому хочу, аби ви пережили цей час зі Мною, бо лише в Мені знайдете опору і захист, бо лише Я піклуюся про вас і прагну вас порятувати. Окрім Мене не маєте нікого, кого б цікавила ваша доля.
Однак різні ваші переконання, судження, страхи, думки. Та й, зрештою, небагато з вас звертається до Мене. А потрібен Я усім, бо без Мене загинете. Саме тому Я робив і роблю усе, аби здобути вашу любов, прихильність, довіру, і так чинитиму надалі. Однак в різні часи допомога Моя різна. Зараз Сам звертаюся до вас: друзі Мої, приходьте до Мене, Я вас порятую, бо люблю вас. Заприязніться зі Мною. Прийдіть до Мене усі. Не бійтеся Мене, пізнайте Мене. Збагніть Мою безкорисливу любов і турботу про вас. Пізнайте Мою опіку, Моє милосердя, Мою лагідність, терпеливість і ласкавість до вас. Пізнайте також вашу гідність і великі можливості, якими Я вас обдарував.
Пізнайте ваше право приятелювати зі Мною. Не бійтеся Мене: Я вас не засуджую, не караю, Я люблю вас. Адже ви з любові Моєї створені і з Любові Моєї живете.
Простягаю до вас Свою товариську руку. Потисніть правицю Бога, залишайтеся Моїми друзями і зараз, і у Домі Моєму, який для вас відчинив.
Дозвольте огорнути вас любов’ю. Усіх. Усе людство. Бо усі ви – улюблені діти Мої”.

Частина І
Частина перша: =1=
Слова Мої будуть як наука в школі – від найпростіших до щораз складніших вказівок, потрібних кожному для самостійної науки під Моїм керівництвом. Адже знаєш, усі ви різні, а добрий учитель спирається на здібності учня, аби навчити його якнайбільше. Однак дорога до Мене – одна.
Про кожного з вас турбуюся, кожному допомагаю, кожного зі злої дороги сотні разів завертаю. І кожен з вас Мені дорогий однаково. Вказівки Мої будуть зрозумілими і простими, бо даю їх не для теологів, а для тих, котрі шукають Мене в щоденних трудах, стомлені і пригнічені тягарями, які на їхні рамена звалюють облудність, несправедливість і злість світу.
Мені так жаль вас! Я так хочу вам допомогти. Познімаю з вас тягарі, залишивши тільки те, що доконче потрібно. Хочу аби дорога до Мене була дорогою радості, а не смутку.
Мій Хрест на її початку – не ваш.
Моя Любов відчиняє вам браму Царства Небесного.
Моя Жертва офірує вам Синівство Боже.
Я, завжди тільки Я, Боголюдина, Син Божий і Син Людський, залишаюся вашим Відкупителем, Спасителем, Посередником і Вчителем.
Я – БРАМА і ДОРОГА, СВІТЛО, що вас осяває, і Любов, що дається вам для вашого життя.
Я завжди даю, ви ж заледве приймаєте.
Моїм є діяння у вас, вашим – приймання.
Можете прийняти Мене, а в Мені – усе, що існує, і зі Мною жити.
Можете відкинути Мою Любов, Мою жертву за вас, яка вас безнастанно і завжди очищає перед Отцем, повертаючи до життя, – і піти до власних божків.
Свобода вашого вибору – це ваше право, дане вам від сотворіння світу раз і назавжди.
Ваша зустріч зі Мною – то зустріч творіння з Творцем, дітей віднайдених, але марнотратних, з Отцем Милосердним, і ця зустріч людини з Богом відбуватиметься за умови свободи вибору, і не інакше.
Я – Свобода. Хто до Мене приходить, стає справді вільним.
Звільняю вас від усіх умовностей світу.
В усіх життєвих ситуаціях зі Мною стаєте вільними у виборі вашому, бо Я – ваше Світло, ваша Дорога і ваша Правда. Я скріплюю вас у виборах вашого розуму і волі, обдаровую вас мужністю і витривалістю.
Живу у вас і змагаюся за вас. Коли чуєте Мій голос в сумлінні вашому, стаєте нездоланними, ніщо на світі вас перемогти не може. В Мені – свобода ваша, незалежність ваша.

Частина перша: =2=
Не йдете до Мене, але йдіть зі Мною, вашим Провідником і Вчителем, – до Отця, котрий чекає на вас в одвічній вітчизні, що створена для вас і належить вам, де серце людини нарешті віднаходить мир і спокій, радість і задоволення усіх прагнень, смутків, пошуків і голодів.
Я, ваш Спаситель і Провідник, віддаю вам Самого Себе, поспішаю, аби вже тут, на землі, могли віднайти себе такими, якими ви є, зодягнувши урочисті, білі, як сніг, шати Дітей Божих.
Спочатку була, є і буде ЛЮБОВ БОГА.
Вас люблять безумовно. Любов Божа запрагла вас – і ви є. Живете, огорнуті незмінною і незнищенною Любов’ю. Вона виправляє ваші помилки, допомагає вам, зцілює і рятує. Жодна людина – допоки живе на землі – ніколи не була і не буде поза середовищем Божим, яким є Любов.
Можете вибирати, бо маєте повну свободу вибору. Для вибору маєте життя. Тобто час життя є часом вашого вибору, що врешті-решт вирішує все.

Частина перша: =3=
Не диктую тобі розділи підручника, а розповідаю тобі й іншим про дорогу до Царства Небесного, вашої справжньої і вічної вітчизни, того Вічного Дому, який для вас приготував, залишивши двері навстіж, аби поверталися до Мене – Отця Вашого; саме тому хочу усунути з дороги вашої справжні й уявні перешкоди.
Дорогі Мені ваша безпосередність, щирість і простота. Мову теологів залишу теологам. Улюблені Мною люди усіх професій, шукаючи Мене Самого, наштовхуються на мури учених книг, які відділяють їх від Мене, заступаючи Мою доступність і Любов, що прагне звичайної людської взаємності від кожного з вас.
Адже кожен “покликаний” уже тому, що Я покликав його до існування. Ніхто не народжується для нещастя. Усі приходять на світ, аби бути щасливими, але якщо цього не прагнуть – а Я обдарував вас свободою вибору – то це вибір кожного з вас.
Життя – це вибір, нескінченна череда виборів, які підводять до визначального, одного – бути зі Мною у вічності або зостатися супроти Мене на самоті. Я охороняю вас, рятую ваше життя чи здоров’я, веду вас, утверджую, заохочую і допомагаю тим, котрі Мені довіряють.
Саме тому довіра людини – єдино можлива для вас відповідь на Нескінченну і Незмінну Любов Бога.
Тож поговорімо про довіру – ваш дар Мені, вашу відповідь.

Частина перша: =4=
Запитала Господа, чи хоче, аби я вивчила теологію? Не заперечував, сказав:”Слова Мої збагнеш краще, отримавши усі необхідні пояснення. Адже окремі люди присвячують себе пізнаванню того, що їх приваблює найбільше, аби передати свої знання іншим, тим, котрі спраглі цих знань. Черпай з них, але не занурюйся надто глибоко. Від знання про Мене важливішим є пізнання Мене. Зрештою, Сам тлумачитиму тобі те, що здаватиметься складним чи незрозумілим.
В твоїх розмовах зі Мною знання ці тобі не будуть потрібні, адже, звертаючись до всіх, говоритиму мовою простою, зрозумілою і ясною для кожного. Так говорив Ісус і такими є Божі методи навчання, адже Бог хоче бути доступним для кожної людини.
Отож нехай твоя наука допоможе тобі краще пізнати Слово Моє, а через Нього – Сина Мого і Плани Його Спасіння, в яких і ти братимеш участь.
Наука розвиває розум, але не розвине життя твоєї душі, якщо з усіх сил не запрагнеш, аби служила вона поглибленню твоєї любові до Мене.
Якщо пізнаватимеш її для того, аби побачити Мене, Котрий живе у вічності й посеред вас і робить все для вашого щастя, об’явиться тобі Любов Моя. Повніше і швидше пізнаєш Мене, адже Я завжди допомагаю людині, котра Мене шукає.
Роби усе так, начеб мала багато часу. Що людина докінчить, а що ні – про те Я подбаю.
– Отож, бувай тільки там, де твоя присутність доконче потрібна, і всюди, де б не була, – май Сина Мого за приятеля. Він хоче бути з тобою.
– Навіщо?
– Та тому, дитино, що через твою слабкість без Нього всихаєш. А Він прагне твого зростання, розвитку і здоров’я. Йому боляче, що тобі бракує довіри і любові.
– Не маю її.
– Знаю. Але отримати її можеш тільки від Мене. А щоб отримати – треба просити і прагнути. Та хіба такий безцінний дар не вартує твоїх зусиль?
– Це правда, Отче.

Частина перша: =5=
Ви покликані до нескінченного щастя уже тому, що ви є. Я так щедро вас обдарував.
Пробачав і пробачаю вам завжди, коли просите. Син Мій пожертвував Себе на викуп справедливості Моєї і Своєю Кров’ю стер ваші провини.
Володієте вільною волею, здатною вибирати розумно в світлі сумління. Душі ваші завжди Мене шукають, як квіти – Сонця. Я необхідний вам для існування і росту, як тілам вашим необхідне світло і повітря.
До кожного з вас звертаюся на ім’я, аби укласти Угоду Любові і Дружби.
Хто з вас шукає Мене – той знаходить, а хто, віднайшовши, хоче йти зі Мною, біля того Я стою, як мур фортечний, як Отець, Учитель і Товариш, опікою Своєю огортаю його і Любов’ю годую.
Хто біля Мене – той в безпеці, і ніщо на світі йому не загрожує.
Хто кличе Мене – до того озиваюся, а хто сам іти до Мене не може через слабкість свою – до того Я виходжу назустріч і Сам піднімаю його.
Люблю вас. Існування Бога – це Любов. Любов моя живить вас й оберігає. Підтримує існування ваше, насичує вас і збагачує. Це передумова вашого росту і розквіту. З Нею живете і в Ній перебуваєте.
Якщо хтось з вас збагне цю істину і запрагне Мене в своєму серці, як своє прагнення висловити може? Словами? Та ні! Самі по собі слова нічого не важать, але спрямовані волею, дають чин, а чин якраз і є доказом любові.
Таким доказом була Авраамова жертва. Відповідь вичерпна, гідна людини, що викликала у Бога безмежне Милосердя і Щедрість. Відповідь людини: “Усе я отримав від Тебе, Ти гідний найбільшої жертви”.
Але хіба Бог забрав у Авраама його єдину дитину, яку Сам дав? Хіба Бог дає Любов для того, аби забирати? Ні, але Бог хоче почути відповідь дитини. Не як на річ дивиться Бог на людину, а як на партнера. Поважає свою малу дитину і хоче з нею розмовляти за умови, що і людина захоче. На її власну волю полишає її. Вибір людини – це її власність.

Частина перша: =6=
Коли людина розумом і волею вибирає Мене як Найбільше Добро, здатна від усього відмовитись і для Мене в серці своєму звільнити чільне місце, їй здається, що вибір вона вже зробила. Але це вибір лише якоїсь конкретної миті, а людина живе у часі. Саме тому стільки людей, вибравши Мене і навіть служачи Мені ревно протягом багатьох літ, врешті-решт змінювали свої переконання і йшли до божків, які розкладали вогнище пожадання в їхніх серцях.
Людина ненадійна, непостійна і схильна до зради. Кожен з вас через тисячі зрад проходить, йдучи до Мене. Знаю про це, тому виявляю розуміння і терпеливість. Люблю вас такими, якими ви є, але як Моя Любов відрізняється від вашої!
Я люблю завжди, незмінно й однаково сильно кожного з вас – незалежно від того, чи є він добрим сином чи блудним, чи в дружбі зі Мною живе чи, оскаржуючи Мене, сіє ненависть.
Хочу, аби Моя непорушна Любов була для вас підґрунтям, опорою і надією.
Нехай світить вам як маяк в житейському морі, аби бачили куди стернувати.
Моя Любов – це фундамент стосунків між людиною і Богом.
Людина завжди приходить і відходить. Недовірлива і підозріла, не розуміє Любові, яка може усе знести і пояснити, яка любить не задля себе, а для людини.
Як вогонь, що горить не для того, аби зігрівати себе, а для того, аби обдарувати теплом і світлом інших, так і Бог є полум’ям і сяйвом. Бог – це Любов. Не потребує її, бо Сам є Любов’ю.
Парадоксально, що Бог прагне любові людини! Прагне лише для того аби її спасти. Йому Самому необхідна взаємність любові, бо Небо – це життя в безперервному обміні Любов’ю між Творцем і творінням. Отцем і дітьми.
Саме тому Син Божий говорив: “Царство Небесне – посеред вас”. Тільки від людини залежить, чи захоче вона жити в Любові зі Мною. Хто жертвує їй себе, той якщо лиш запрагне Мене прийняти, то вже на землі жити зможе зі Мною, Богом і Отцем Своїм.
До такого життя у взаємній любові запрошую кожного з вас.
І немає значення, скільки років людина ненавиділа Мене, існувала без Мене, нехтувала Мною, намагалася знищити Мою справу чи Моїх дітей. І навіть якщо до останнього дня, до останньої години відкидала Мене, але врешті-решт побачила, запрагнула і прийняла – нехай і останнім криком, думкою, подихом – Я щасливий, бо ця дитина Моя врятована і жити буде.
Зла на вас не тримаю, пробачаю провини. Помилки ваші стираю і кидаю в небуття. Мети досягнуто – людина буде щасливою. Успадкує дім, куди мала увійти, покликана до існування.
Для мене не мають ваги ваші провини і помилки, бо мусите помилятися, поки в пошуках і мозолях, помилках і стражданнях знайдете Мене.
Важливим є те, що знаходите Отця, Який чекає на вас, осяяний Любов’ю, квапиться вам назустріч, підносить вас і пригортає до серця.
Аби йшлося вам легше, аби ви якнайшвидше віднайшли Мене, втішалися Моєю дружбою і жили щасливо, промовляю до вас через віки і знову вас кличу, заохочую, допомагаю.

Частина перша: =7=
Не бійтеся Мене. Адже Серцем Моїм володієте. Я вас покликав до життя. Ви – діти Мої. Син Мій вас відкупив і завжди можете очиститись Його Кров’ю – аби тільки захотіли.
Звертайтесь до Мене без страху. Будьте як діти: довірливі і безпосередні, впевнені в тому, що Отець любить вас.
Коли людина впевнена, що її люблять, вона стає собою, відкинувши те, що є в ній тваринного: страх перед небезпекою, напруження, недовіру і підозріння. Усі ці риси виробило в ній суспільство. Тисячоліття небезпек пробудили в людині тваринний інстинкт, який проникає в глибину душі, отруюючи її страхом.
І ось людина цей тваринний страх переносить на Бога, оскаржуючи Його за все зло світу, яке чинить сама.
Рід людський поринає в ненависть, відкинувши Мій Закон: “ЛЮБИ СВОГО БЛИЖНЬОГО ЯК САМОГО СЕБЕ”. Народи погрожують одні одним, воюють між собою; уряди визискують своїх громадян, нападають на сусідні держави, погрожують смертю, створюючи все жахливішу смертоносну зброю.
Щораз більший страх огортає людину. І цей тотальний страх переноситься на Бога.

Частина перша: =8=
Чим, як не Любов’ю, можу звільнити вас з блудної атмосфери страху?
Але не застосовую силу. Любов запрошує, кличе: “Прийдіть до Мене усі струджені і обтяжені…”, і завжди чекає.
Ті, котрі довіряють Любові Бога, звільняються від умовностей свого оточення, звільняються від страху і замість того, аби оборонятися від світу – виходять, озброєні Любов’ю, скріплені Богом – супроти світу, аби зцілювати і спасати братів своїх.
Так починається зцілення світу. Співпрацюючи з Богом, Отцем своїм, людина вносить Любов у світ, позбавлений любові.
Добровільна праця вільної від страху людини – це найбільша слава, якої можете сягнути на землі.
А Я славою цією прагну обдарувати кожного з вас.

Частина перша: =9=
Знаючи, що повернетесь до Мене, від початку вашого існування, Я обдарував вас незліченними Дарами, аби мали чим служити, а відтак і обдаровувати інших. В Дарах цих знайти можете Мою довіру до вас і надію, що як діти Мої обдаровуватимете ними інших, а не обернете їх лише на користь собі.
Та навіть коли бачу, що так робите, не відбираю Дарів Своїх, чекаю, що спам’ятаєтесь, повернетесь до Мене, а тоді ми разом слугуватимемо тим, хто потребує нашої допомоги.
Чи розумієте, якою великою є Моя довіра до вас? Здається неможливим, аби Я, знаючи вас і проникаючи в думки ваші, все одно довіряв вам… Хіба не так? Але ж мільйони людей відповідали на Мою Любов і Довіру, обдаровуючи Мене своєю довірою, і тоді зникав страх – мур поміж Мною і вами, і життя ваше ставало вільним і радісним, хоч нерідко важким, аж до часу зустрічі зі Мною в Святості Моїй, в Домі Моїм.
Я виховую вас як матір – терпляче, неквапливо, на власному прикладі. Добра мати усе, що дитині потрібне, спочатку робить сама, відтак допомагає і заохочує, аби дитина навчилася говорити, ходити, або поступово ставала самостійною людиною. І вчить її не для своєї користі, а для блага дитини, бо зичить своїй дитині щастя, хоче, аби вона виросла і розвинула усі свої здібності.
З якою тоді силою Я, ваш справжній і досконалий Отець, прагну для вас щастя, адже для щастя створив Я вас.

Частина перша: =10=
Отче! Поясни нам те, що турбує Н.К., адже Ти знаєш стан здоров’я її матері. І ще одне: чи треба сповідатися з легкого гріха, коли розуміємо свої помилки і в міру своїх можливостей намагаємося їх виправити?
– Так, Доню, Я хочу, аби ви до Мене зверталися і сповідалися не тільки в гріхах, які Я – якщо людина шкодує, що згрішила, – пробачаю відразу. А надолужувати за гріхи, якщо є така можливість, треба, бо цього вимагає ваше сумління, аби повернути вам спокій. І коли людина дає собі слово виправитися, Я кажу: “Іди і не гріши більше”. Моя сила скріплює вас і допомагає вам не повертатися до своїх помилок. До чину сповіді додаю силу Мою, що міститься в Найсвятіших Тайнах, аби вас зміцнювала, спасала і супроводжувала скрізь. Цю Мою велику допомогу ви повинні приймати, аби відновлювала вас Ласка і сила Моя.
– За здоров’я матері просить кожна дитина. Так і повинно бути. За кожного, хто в потребі, просити маєте наполегливо, як хананеянка за здоров’я своєї доньки. Якщо даю саме таку дорогу життя, це означає, що ця дорога найкраща для цієї людини і, прийнявши її, людина швидше прийде до досконалості. Ви ж повинні бути поруч з тими, хто страждає. Підтримувати їх вашою терпеливістю, лагідністю, уважністю, чуйністю, бо співстраждання з ближнім часто і є вашим найважливішим завданням і вашою дорогою до Мене. Коли сильно і наполегливо просите, даю вам те, про що просите зміцнюючи життя ваше і життя того, за кого просите. Завжди задовольняю ваші прохання, коли вони стосуються вашої любові і довіри, але не завжди так, як ви того хочете, а як Я вважаю за краще. Зовнішні прояви хвороби не такі важливі, як стан душі, і тут Я вислуховую вас уважно, бо йдеться (і Мені, і вам) про найважливіше – життя вічне в щасті Моєї Присутності. Отож, приймаючи те, що даю, треба просити допомоги, сили, полегші, але завжди покладатися на волю Мою.
Звертайтеся до Милосердя Мого, ввіряючи Мені ваших ближніх, але вибір залишайте за Мною, адже вирішувати Мені. Просіть також заступництва у Матері Моєї, під Її покров прибігайте і благайте Її невтомно.

Частина перша: =11=
Хочеш, аби пояснив тобі таємницю вашої свободи і вашої відданості Мені?
– Я вже казав, наскільки Моя довіра до вас випереджає вашу. І в цьому виходжу вам назустріч і навчаю вас.
Творець запрагнув укласти угоду зі створіннями Своїми і тому обдаровував його свободою. Бо угода можлива тільки там, де є свобода.
Я – Свобода, тому хочу, аби ви були вільними. В свободі вашій розмовляю кожним із вас. Не зваблюю вас, не обіцяю, не змушую. Я тільки люблю.
Спраглі Любові знайдуть її у Мені.
Тож хто з вас запрагне Мене – матиме Мене, адже це Я чекаю на вас. Я люблю, Я хочу, аби ви були щасливі.
На вільний поклик ваш з’являюся відразу. Закоханий хоче бути біля коханої, мати – біля дитини, друг – біля друга.
Але тільки Я незмінний в почуттях Своїх. Ви – непостійні і невірні. Хіба можу повірити вашій любові? Цієї миті ви кличете Мене, а наступної відштовхуєте, втікаєте від Мене, нарікаєте…

Частина перша: =12=
– Що ж є мірою вашої справжньої любові?
Час, коли ви є зі Мною. А що є вашим існуванням? ДОВІРА МЕНІ. Не час, який ви викроюєте для молитви з доби вашого життя, а молитва життя зі Мною.
Хіба це не просто?
Те, що Я вам даю, може отримати кожен, але насамперед – справедливі і покірні.
Хто знає, що в очах Моїх він малий і грішний, слабкий і не витривалий, більше розраховує на Мою Силу, Святість і вірну Любов, аніж той, хто вважає себе великим, розумним і сильним.
Лише той, хто збагнув усю глибину своєї слабкості, покладається на повну Милосердя Силу, яку даю вам завжди і без обмежень. Саме тому не забираю у вас слабкості вашої, аби на ній будувати Мою Славу у вас. Отож, чим менше покладаються на власні можливості ті, котрі люблять Мене, шукають і прагнуть дружби Моєї, тим більше довіряють Мені. Та й до кого, як не до вас, звертаюся? Кому допомагаю? Адже немає серед вас “добрих” і “святих”. Існують ті, котрі бачать слабкість свою, і люди сліпі, що вірять у свою силу. Тільки той може жити в світлі, хто має здорові очі. Якщо очі вашої душі бачать гріх, такий розповсюджений у вашому світі, спільноті людської слабкості, розділеної на всіх, – бачать і безконечну Любов Мою, яка підтримує цей світ і любить вас, незважаючи ні на що. Тому ви повинні бути вдячні за Дар Любові Моєї, яку об’явив вам Ісус Христос, Слово Моє, жертвуване вам і за вас, а не – тривога, сором і бунт.

Частина перша: =13=
– Чи ж така Любов не заслуговує довіри? Що ж заважає вам довіряти Мені?
– Сказала те, що побачила в душі.
– Маєш рацію, ви як застояна і затхла вода, повна намулу і загниваючих рослин. Не пропливає крізь вас той бурхливий потік Любові, який би очистив цю багнисту і загниваючу воду. Немає у вас життя, поки покладаєтесь на самих себе. Бо життя – то Любов. Вона може очистити багнисте дно ставків, пробитися до Моєї нуртуючої ріки, вимити увесь бруд і жити зі Мною в Моєму Океані Любові.
Запитуєш: “Як цього досягну, коли любові не маю?”
Але ж Я – твоя Сила і Спасіння. Я зроблю усе Сам – в кожній душі, яка скаже: “Прийди і живи зі Мною”.
Не маєте іншої сили, лише аби сказати: “Хочу”. Маєте свободу. Якщо вільні – кличете Мене, бо прагнете Мене. Я приходжу і дію з властивою Мені Силою.
Я вас повертаю до життя, очищаю і освячую – якщо хочете.

Частина перша: =14=
Так погано мені було, що поскаржилася Отцеві (адже Бог, Господь наш, хоче, аби ми зверталися до Нього в потребі).
– Отче, серед дітей Твоїх, мабуть, я найслабша… Але така, як є, з усією моєю слабкістю, ховаюся під Твої Крила і, грішна, роблю тільки те, на що здатна, – пишу, Отче, те, що диктуєш мені, – на більше не маю сили.
Пробач.
Господь відповів на подив лагідно: “Донечко Моя! Але ж так і треба. Прибігай до Мене, а турботу про себе залиши Мені. Служи Мені – собою – наскільки можеш – і не більше. Я знаю, яка ти слабка. І коли ти, незважаючи на це, хочеш розмовляти зі Мною, записувати Мої поради, знаю, що робиш це з любові до Мене і до тих, кому слова Мої стануть поживою. Тішуся наполегливістю твоїх зусиль. Вони дорожчі для Мене за старання сильних, здорових і витривалих. Ти віддаєш Мені, дитино, свої слабкі сили, майже не маючи їх. Це для Мене великий дар – ти робиш щасливим свого Отця…”
Я була зворушена і сказала: “Отче, Ти занадто добрий до мене”.
– Не можу бути “занадто добрим” для вас. Адже Я створив вас для життя зі Мною, безмежною Любов’ю; наділив вас даром перебувати в Ній. Ніщо обмежене, мале і непевне не задовольнить вас. Залишаєтеся голодними і спраглими. Тож даю вам життєдайний дощ Моїх Ласк. Тим, котрі за Моєю Волею ростуть, як і ти, в пустелі, він вкрай необхідний. Тому й обдаровую вас й обдаровуватиму в міру вашого росту все щедріше. Адже не знаєте: хто пізнав Моєї Любові краплину, буде прагнути її і цю спрагу погамує лише дійшовши до джерела Життя, до Мене Самого, і зануриться в Життя Боже, в Любов.

Частина перша: =15=
Говорив про свободу, особливий Мій дар для вас, за який вам заздрять ангели.
Лише вільний вибирати може. Яку необмежену свободу Я дав вам! Адже вибирати можете поміж вічним щастям і вічною агонією. Поміж життям у непорушній злуці зі своїм Творцем та Отцем й існуванням в темряві ненависті, бунту і заперечення правди вашого життя.
Від вас самих залежить, що виберете: життя вічне чи смерть?
Відповіддю вашою є час життя на землі.
Ви кажете: “хочу” або “ні”, “Ти мені не потрібен”, “погорджую жертвою Ісуса”, “відмовляюся від Твоєї Любові”, “не визнаю своєї залежності”… Знаю вас, діти Мої, знаю глибину ваших сердець, вашу пиху. Слова для Мене нічого не означають, якщо серце ваше говорить інакше. Час – тривалістю у життя ваше – дає Мені відповідь на питання, чи ви зі Мною, чи повертаєтесь до Мене, чи відходите все далі. Але послухайте Мене, діти Мої: Я – Отець ваш, не дивлюся на вас, як на об’єкт для експерименту, з холодною байдужістю, як навіює вам батько брехні, ворог ваш.
Я з вами співпрацюю – Своїми засобами, Своєю силою; Я хочу допомагати вам, нести світло, давати сили, підтримувати і спасати.
І чим слабшими ви є, тим більше вам допомагаю. Навіть найнікчемніша людина з Моєю допомогою може сягнути Неба.
У багатьох притчах Син Мій говорив вам про це, а життям Своїм доповнив. Розп’ятий поруч з Ним розбійник в останню хвилину свого життя промовив “хочу” й увійшов до Царства Небесного, а за ним йому подібні протягом століть повертаються до Отця свого, бо правом людини є вибір. Решта є Моїм даром в міру Моєї до вас Любові, в міру обдаровуючого безмежжя, Мене Самого.

Частина перша: =16=
Запитуєш Мене, що означає для Мене “угода”? Оскільки зараз хочу укласти угоду з народом твоїм, як колись уклав з Авраамом, з Ізраїлем, а Син Мій на Хресті проголосив її усьому родові людському – поясню тобі, чим вона є.
Укласти угоду може тільки вільний, тому свободу вибору подарував вам. І ось Я, Господь Нескінченності, одвічно незмінний в Любові Своїй, даю вам, покликаним через Мене до існування, повністю від Мене залежним – даю вам свободу, щоб ви могли стати Моїми спільниками. Аби в повноті свободи могли укласти – якщо захочете – угоду зі Мною. Вільні з Вільним – згідно волі вашої.
Син Мій прийшов, аби Своєю Кров’ю очистити вас в очах Моїх, просвітити вас, навчити, пристосувати, і робить це безперервно. І в кожному поколінні знаходяться люди, діти Мої, котрі кажуть “хочу”, “прагну жити з Тобою, Отче, в дружбі і мирі”.
Угода – це дружба, це спільна праця у взаєморозумінні і взаємопошані, в довірі та любові.
Дві тисячі літ, що проминули від проголошення Ісусом заклику до любові, називаєте періодом Нового Завіту, Нової Угоди. Але щоб укласти угоду, потрібна воля обох сторін. Я незмінний у Волі Своїй. Що вирішив – від того не відступлюся.
Але ви? Ви приходите до Мене поодинці, громадами, адже ж людство – це мільярди вільних істот, і кожен покликаний, кожного Я люблю і з нетерпінням чекаю. Коли вже на Мій поклик відповідатимуть цілі народи?
Я подумала, що кожна угода укладається так, аби були задоволені обидва партнери, адже у випадку укладання угоди Бога з людьми – користь мають тільки люди. Богові угода з нами не потрібна.
– Забуваєш, – почула у відповідь. – що це не просто угода між Творцем і створінням, це угода між Отцем і дітьми Його!

Частина перша: =17=
Отець любить Своїх дітей, тому вони Йому потрібні. Ви потрібні Мені, діти Мої. Я хочу, аби ви були щасливі. Я дав вам у спадок землю Свою. Дав свободу, аби ви все робили на власний розсуд. Я довіряв вам.
Але прийшов ворог і посіяв кукіль. Ворог ваш сильніший і винахідливіший. Убиває ваше сумління, підриває довіру, поневолює розум. І самотужки не переможете, бо не знаєте його і не бачите.
Тому Отець ваш захищає вас. Він, непереможний, пропонує вам укласти угоду проти ворога вашого.
Бог вічний – тож угода з Ним триває віки.
Бог незмінний – тож укладеної з вами угоди не розірве.
Бог переможний – хто укладе з Ним угоду, стане переможцем.
Бог – це Любов – хто прийде до Нього, того Він огорне Любов’ю.
Бог – це щедроти ласк, тож обдарує ними кожного, хто буде з Ним, задля спільного добра вашого.
Я вірний, тож ділюся безмірними скарбами з друзями Моїми і тут, й у вічності, в Царстві Моєму. Серце Моє їм відкриваю, аби брали усе, чого потребують; вислуховую їхні прохання, захищаю й оберігаю від пасток неприятеля. Живу серед них.
Укладаю угоду з вами – Я, Вільний, – з обдарованими волею істотами. Як рівний з рівними розмовляю з вами. Але пам’ятайте:
Я – Отець, ви – діти Мої.
Я – усім володію і даю, ви – приймаєте.
Я – хочу служити вам Силою Моєю, ви погоджуєтесь приймати допомогу Мою.
Діяти для Мене означає – ЛЮБИТИ, тож і ви, укладаючи угоду зі Мною, повинні любити, пробачати, обдаровувати. Решту довершу Я.
Угода зі Мною проста, адже ви знаєте Природу Мою, знаєте, як поводжуся з вами. Якщо зважитеся наслідувати Мене і йти зі Мною крізь світ, укладу з вами угоду, збудую Царство Своє всередині вас, і “брами пекельні не переможуть його”.
Отож чекаю на відповідь вашу – Я, Отець, котрий піклується про щастя дітей Своїх.

Частина перша: =18=
А зараз Я запитаю тебе, дитино, чи можлива дружба без довіри?
Неможлива, правда ж? Другові довіряють, покладаються на нього як на себе самого, діляться з ним мріями, намірами і співпрацюють, аби втілити їх у життя.
Таким другом і є Бог для кожного, хто Його вибирає і хоче з Ним іти.
Чи Бог обмежує вашу свободу? Чи нав’язує вам Свою дружбу?
Чи тяжіє над вами? Насильно здійснює Свої плани?
Я подумала, як бракує любові і доброти в Церкві, і як багато в ній помилок. Господь перервав мої роздуми:
– Думай про Ісуса Христа, Господа твого, Спасителя і Приятеля, не про Церкву Його, яка й досі будується, і будують її люди – такі, як ти. Чи ж ніколи не зранила чиєїсь гордості, чийогось серця? Чи ж не помиляєшся? Чи завжди повертаєшся до людей обличчям любові і милосердя? Чи ж завжди однаково ревна, радісна і щаслива? Але ж тобі нічого не бракує, позаяк маєш любов Мою. Отож, якщо не знаєш за собою провини, кинь каменем у спільну справу вашу.
Син Божий – то наріжний камінь Церкви, який виник з Його Жертви; і жертвує Себе протягом століть. Ісус Христос підтримує Церкву Свою, спасає, очищає і виправляє. Не дає їй загинути і в кожному поколінні заохочує людей доброї волі, щоб працювали з Ним.
Тому Церква Божа стоїть і ніколи не загине. А її недосконалості і помилки якнайкраще свідчать про необмежену свободу ваших дій, аж до злочинів. Але Бог приймає вас такими, якими ви є, живучи в спільноті гріха. Лише з Його допомогою можете підвестися і стати справді вільними. Але не відразу, а через багато років праці і помилок.
Однак Ісус довіряє вам, бо за Його образом і подобою ви створені, бо в Його любові народжені, аби жити. Усі ви походите від Нього.
Цим пояснюється Його терпіння. Він і досі очікує вас, а тим, хто Його шукає, простягає руку, але нічого не нав’язує, не наказує, не вимагає. Бог любить вас.А Любов творить.

Частина перша: =19=
Ваша подібність до Отця проявляється у творчості. Ви любите порядкувати, покращувати, ошляхетнювати ваше оточення – світ, у якому життя проявляється в кожному з вас згідно його вияву любові.
Рід людський отримав в оренду цю прекрасну, багату планету, і з цієї оренди в останні часи маєте сплатити рахунок. Кожна любляча людина долучається до великої справи відбудови ладу і гармонії на землі і в міру того, наскільки почуває себе дитиною Божою, живучи з Отцем у мирі, щирості і любові, – настільки поновлює угоду між людством і Богом.
– З кожним з вас особисто нав’язую дружбу.
Кожен з вас, улюблені діти Мої, спричинитися може до освячення світу.
І хто більше покладається на Мене, для того доступніші незліченні скарби Мої. А скарбниця Моя для вас відкрита.
Беріть і роздавайте. Хочу, аби скарби Мої поширювалися серед вас. Хочу вас обдаровувати й обдаровую в кожну секунду вашого життя – для цього й живете. Але хочу, щоб ми діяли разом.
Пропоную вам партнерство – дружбу і співпрацю.
Не матиму з цього ніякого зиску, роблю це для вас, для примноження вашого щастя. Знаю вас такими, якими є і якими будете в Царстві Моїм.
Бажаю вам вічної слави – шляхетної гордості з гідністю Дітей Божих. А діти наслідують Отця, адже подібні до Нього.
Ви подібні прагненням обдаровувати, але сили ваші такі малі, а зло так вкоренилося і зміцніло, що захопило багато місця на землі. Як же подолаєте його, коли заледве розпізнаєте його прояви?
Тому Я – Господь Всесильний кожної істоти – приходжу до вас в одязі жебрака і прошу:
– Дозвольте вам допомогти.
А ви з огляду на волю вашу можете відповісти “так” або “ні”.
Але навіть коли відвертаєтесь від Мене, не покидаю вас, бо що ж би тоді з вами сталося, діти Мої? Чекаю. Під дверима вашого серця чекаю, поки запросите, стукаю несміливо і прошуся в надії, що може, нарешті, змінитесь і запросите мене сьогодні чи завтра, чи в останню годину вашого життя…
Якщо веселощі в домі вашому заглушать Мій стукіт – чекаю, коли стихнуть. Можливо тоді, коли мине радість, в терпіннях, гризоті, злиднях, хворобі чи самотності запрагнете Мене – аби вас потішив, нагодував, прихистив, оздоровив… Під стількома дверима стою як жебрак зі Своїм неперебраним, незнищенним скарбом, який приношу вам.
І досі чекають допомоги бідні брати ваші, які через ваше “ні” не отримують те що їм належить – Мій Хліб і Воду живу – Мою Воду, і Любов – Мою і вашу, яку наші руки могли б – якби захотіли – роздавати голодним і спраглим.
Але свободу вибору дав вам і цього дару не відберу; тому чекаю. Якщо якогось дня відчуваєте, що вам не вистачає любові, дружби, мети і сенсу життя, якщо серце ваше покличе Мене, прийду не гаючись. І коли почую слова “хочу”, “хочу бути з Тобою”, “так” – віднайду сина!
Блудний син повертається не до маєтків отця, а до його Любові. До його справедливості і доброти. Кажучи “хочу бути з Тобою”, повертаєтесь до Мене від зла, несправедливості і злочинності світу, і Я вас захищаю. Хто покладається на Мене – дім свій будує на скелі.

Частина перша: =20=
Для Мене не має значення, коли поверну сина, аби лише врятувати його від смерті, аби жив. І кожного, хто повертається до Мене, приймаю з безмежною радістю, і кожен дорогий Мені, і кожного з нетерпінням чекаю, і кожного однаково люблю. Бо Я – Любов, і не вмію любити мало.
Але для вас, діти, важливо, коли почнеться той час спільної дороги, час угоди.
Руки ваші створив Я для обдарування, а не для загарбування, а серця ваші – для любові, а не для ненависті.
Коли йдемо разом, Я, ваш Провідник, ваш Товариш, не дам вам заблукати. Дорога ваша буде проста.
Засвічу вам світло Мудрості Моєї. В ньому легко зможете відрізнити добро від зла.
Я Правда; хто поруч зі Мною іде, швидко і непомильно дійде до мети. Сам заведу його до Свого дому.

Частина перша: =21=
Але ж ви самі на цьому світі. Світ довкола вас стогне і плаче, корчиться з болю, однак в сліпоті своїй не знаходить виходу. Як же він потребує допомоги!.. Сліпий сліпому не допоможе, лише той, хто бачить, може вивести з небезпеки тисячі сліпих.
Я – Світло світу; хто зі Мною іде, бачить не тільки заблуканих, нещасливих і сліпих – бачить також, як їх спасти, бо Я його вчу.
Я Сам працюю з друзями Моїми, і праця Моя приносить плоди, дає добро і радість; адже Я будую – не руйную. Хто зі Мною іде, несе світові допомогу справді корисну. Ошляхетнює матерію світу і повертає йому первісну красу, гармонію і спокій.
Мої справи – то дари Любові. Не заплямовує їх насилля і кров. Друзі Мої добровільно працюють зі Мною, з розумінням Моїх прагнень і Моєї турботи про нещасний, стражденний світ.
Так, Я розумію їх, вони розуміють біль Мого Серця і прагнуть Мене розрадити і виявити Мені свою любов.
Творення добра є свідченням Моєї Любові і доказом любові вашої до Мене, Котрий живе в ближніх ваших, в усьому, що потребує захисту, опіки і допомоги. А нині уся ваша планета в небезпеці.
Як можете виявити Мені любов свою? Позаяк Я Володар усього, нічого Мені не потрібно – нічого, окрім розуміння вашого, довіри вашої, співпраці вашої зі Мною…

Частина перша: =22=
Погляньте, діти, в історії вашій стільки крові, ненависті, сліз і стільки змарнованих сил, безрезультатних намірів, марних надій, стільки терпіння, втрат і помилок… Але ж життя ваше може бути щасливим!
Коли кажете: “Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”, “нехай прийде Царство Твоє” – як Ісус вас навчив – визнаєте, що хочете повернутися до Мого Закону. Хіба за словом не повинен іти чин?

Частина перша: =23=
Царство Моє може бути і на землі. Син Мій сказав вам, що маєте право просити про це і чекати на сповнення обітниці.
Царство Моє постане там, де буде реалізована і шанована Воля Моя так, як свята вона на Небі. Волю Мою знаєте.
Ісус підтвердив її Своїм життям, словом і чином, аж до жертовної смерті за вас. Любив вас аж до смерті Хресної.
А ви, діти, чи любите? Чи те, що робите, говорите, думаєте, випливає з любові?
Хочу, аби любили один одного так, як Я люблю вас.
Ви вільні приймати або відкинути Волю Мою.
Скажете, що це важко, що у ваші часи неможливо… Що хотіли б любити ближніх ваших, але їх важко любити. Це правда, самим вам важко, але Я стою біля вас і Своєю безмежною Любов’ю прагну вас обдарувати, бо з’явилися ви на світ з любові і до життя в любові покликані.
Любов Моя є спадком вашим. Тільки прийміть її і користуйтеся нею.
Любов Моя – це не емоції, і тим більше не пожадання – це бажання обдаровувати добром.
Я наділяю, обдаровую, люблю.
І ви можете збудити в собі – якщо хочете – прагнення обдаровувати ближніх ваших.
В цьому прагненні ви єднаєтесь зі Мною, з Природою Моєю – так Я наділяю вас Любов’ю.

Частина перша: =24=
Казав вам, діти, про Моє ставлення до вас, про Мою Любов до вас і вашу відповідь на неї. Що відбувається, коли кажете Мені: “так”, “Отче, ось я”, “хочу слухати Тебе і виконувати Твою волю” ?..
Тоді огортаю вас Моїм особливим піклуванням і починаю вчити вас так, як мати вчить улюблену свою дитину. Бо кожен з вас на початку нашої спільної дороги є немовлям на руках Моїх, хоч би у світі користувався увагою і пошаною.
Бо Я, діти, готую вас до життя в Моєму Духовному Царстві, що перебуває в Любові так, як ви перебуваєте в марноті. Той, хто не знає Любові, не може жити в цьому Царстві – так як ви загинули би без повітря.
Воля ваша говорить Мені “так”, бо розумом ви збагнули, що Я – Найбільше добро Світу, але ще мало Мене знаєте. Вам здається, що Я далекий, суворий, вимогливий. Боїтеся Мого гніву і Моєї кари. У кривдах, несправедливості, хворобах, терпіннях і смерті звинувачуєте Мене, а відтак довіряти Мені не наважуєтесь.
Я розумію, що світ вас зробив такими, і тому такий до вас безмежно терпеливий. Терплю ваші зради (а кожен гріх віддає вас на службу ворогові нашому, який може послуговуватись вами на шкоду вам і братам вашим).
Знаю, що не раз відійдете від Мене – якщо не дією, то словом чи пожаданням. Відомо, що немовлята часто забруднюються, але хіба мати дорікатиме їм за це?
Моя наука лагідна і делікатна; хочу, аби ви збагнули, що ви Мені дорогі, що Я турбуюся про вас, допомагаю вам, стою на сторожі вашої свободи.
В цьому першому періоді науки прагну лише одного – щоб ви полюбили Мене, як дитина любить матір свою, від якої залежить.
Дитина не розуміє, а тим більше не сумнівається, що отримає все необхідне для життя в певний час. Перш ніж дитина усвідомить, що любить батька і матір своїх, знає, що її люблять. Так сильно люблять, що навіть за пустощі і збитки не карають. Любов батьків така сильна, що не дозволяє їм карати дитину, навіть якщо вона на це заслуговує.
Я – і Отець, і Мати ваша.
Не караю вас, а чекаю терпляче, бо розумію, що є добром, а що злом. Допускаю, аби ваші помилки й огріхи самі вас карали. Аби могли переконатися, через кривду і біль, що хіть, пожадання очей і тіла, пихате вивищування над іншими – облудна дорога. Але не мовчу. Минають віки, але Слово Моє зберігає Силу свою. Мати не спостерігає мовчки за помилками дитини – застерігає, ганить, пояснює, що є добром, а що злом.
Я дав Слово Правди для світу, аби вивело його з темряви на волю. Тому звертаюся до вас в Слові Своїм, в повчаннях Моєї Церкви, через людей, події й усе, що ви сприймаєте помислами, розумом, волею.
Кожної хвилини вас навчаю, але ви не відразу зауважуєте це. Та надійде час, і ви побачите Мене, сущого в усьому і завжди, присутнього в Моїй батьківській Любові.

Частина перша: =25=
На початку навчання Мого хочу, аби збагнули, що ви не сироти, що маєте Отця, Який любить вас.
Дитина потребує любові, і Я вам її даю. Хочу, аби ви не сумнівалися, що люблю вас завжди незмінно, безмежно і незалежно від того, що робите, в яке зло поринаєте. Тоді навіть турбуюся про вас, бо знаю, що ви хворі і більшої допомоги потребуєте.
Відкрийте очі і вуха на діяння Мої. Не Я подібний до вас, а ви – до Мене, Котрий є Любов’ю. Ви ж уподібнюєте Мене до себе, замість того, аби віднайти в собі і відкрити світові сяйво прихованої у вас спорідненості зі Мною – здатності любити.

Частина перша: =26=
Та ви продовжуєте міряти Мене своєю міркою. Хочете уявити Мене собі і робите помилку, яка утруднює вам дорогу до Мене або перегороджує її.
Хіба склянка води може уявити собі океан? Чи 10 склянок? Тисячу? Десять тисяч ?..
Я не такий, як ви. Ні “більший”, ні “кращий”, ні “розумніший”. Я – нескінченність Любові, безмір добра, краса в красі.
Я – необмежене, одвічно обдаровуюче Милосердя.
Я Той, Хто є. Все, що не є Мною, існує від Мене, через Мене, походить з Моєї Любові, яка дає життя і підтримує його.
Задуми Мої незмінні. Любов Моя покликала до існування людський рід, і життя Я дав вам для щастя. Тому дбаю, аби ви були щасливі.
Обдарував вас високою гідністю – правом на життя у вічній любові зі Мною, Творцем вашим. Відповідно до гідності цієї дав вам право вибору, адже Я Бог вільних створінь, а не невільників, а ви, добровільно прийнявши гріх, затьмарили світло вашої душі і вже не бачите Мене ясно.
Життя ваше стало пошуком у темряві. Ви й досі тужите за Мною, бо лише в Мені можете віднайти повноту щастя й спочинку в Любові Моїй.
Блукаєте в пошуках щастя, бо те, що вважаєте щастям, за чим полюєте, витрачаючи сили, а часто й гідність вашу, – витікає крізь пальці, проминає, і знову почуваєтесь порожніми і голодними.
Тому навчив вас і вів, а Слово Моє оселилося поміж вас, Милосердя Моє відкупило вас. Син Мій став людиною, посередником поміж Мною і вами, братом вашим, і Його Кров змиває з вас сліпоту гріха – якщо прагнете цього…
На допомогу вам заклав будівлю Нового Завіту, і вона продовжує зростання; росте в кожному з вас. Я слугую вам в Церкві Моїй, даю вам незліченні докази Своєї Любові і, щоб ви не зробили, пробачаю вам і запевняю вас – Любов Моя ніколи не проминає.
Розважте про Мою Любов, в якій живете, не зважаючи на те, що дуже часто боретеся з Нею і ненавидите її.
Погорджуєте Нею і прагнете обійтися без Неї, проте Вона є природнім середовищем ваших душ. Існуєте задля того, що постійно люблю вас і запевняю вас – Любов Моя ніколи не перерветься.
Хіба немає сонця, якщо сліпий його не бачить? Але і воно промине. Мільйони сонць запалюються, гаснуть і проминають, і тільки Любов Моя ніколи не промине.
Який гріх, який злочин людський міг би зменшити Мою Любов?

Частина перша: =27=
Повірте Мені, діти, даю вам єдину певність світу вашого й усіх Моїх світів. Певність, що вас ЛЮБЛЯТЬ.
На неї спирайтеся, на ній будуйте, їй довіряйте, бо Любов Моя вас не скривдить.
Я не такий, як ви. Вашої довіри не підведу. Свободи не обмежу, відданості вашої не відкину, дружби не зраджу, бо Я дбаю про ваше добро, діти Мої бідні, слабкі і хворобливі.

Частина перша: =28=
Діти, сказати вам хочу, що будете зі Мною. Не для вашої вроди, ясності, вартості ваших справ, ваших вчинків і ваших чеснот, але тому, що Я так хочу! Створив вас для щастя і зроблю усе, аби ви були щасливі – якщо погодитесь на це.
Немає злочину, який би Я не хотів вам пробачити, бо злочини ваші шкодять насамперед вам, вас самих знищують і роблять гіршими, вони найбільші з ваших нещасть. Блудний син сам вибрав свою долю, і врешті змушений був їсти разом із зневаженими тваринами. Той, хто грішить, принижує гідність свою, безмежну гідність Дитини Божої. Чи ж може бути більшою ганьба і більшим сором? Ваша трагедія – це гріх.
Коли грішите, сприймаю вас як дітей хворих, напівживих. Хто чинить зло, не шкодуючи про це, а навіть маючи з того користь, в очах Моїх спить летаргійним сном, помираючи для Дому Мого. І лише Я можу його воскресити.
Але ж дар воскресіння з мертвих також залишив вам, віддав його в руки священнослужителів Моєї Церкви. Священний дар воскресіння душ служить вам, бо коли грішник каже: “Шкодую, хочу полишити зло, завинив в очах Твоїх, Отче”. Серце Моє тоді запалюється і через слугу Мого прощаю провину і підношу до Себе того, хто покаявся, а радість Моя наповнює Його і допомагає Йому.
Даю вам Дар повернення до Мене навіть з дна ваших найнікчемніших вчинків – завжди, коли захочете.
Ваших падінь не рахую. Навіть допускаю, аби ви, наївшись гидоти зла, зазнавши гіркоти і сорому нікчемності вашої, позбулися пихи і зуміли побачити, в якому стані опинилися.
А стан людський – то суцільна слабкість, малість добрих намірів і постійна готовність до гріха: сліпота очей, глухота вух, заздрісність серця, повного злоби і злих намірів, ліниві в служінні ноги, простягнені до чужого руки, аби хапати і загарбувати, черево ненаситне і думки пожадань повні. Ось сутність людини…
Не такі ви Мені потрібні, та дану вам волю ви перетворили на сваволю. І підтримав вас в цьому батько брехні – сильніший від вас ворог ваш – для власної користі. Отож, вважаючи себе вільними, – стали невільниками жорстокого духа.
Але Я звільнив вас і дав вам Дар незліченних повернень до Мене.
Подумайте, діти, хіба не безмежно вас люблю ?..

Частина перша: =29=
Не ділю вас на добрих і злих, віруючих і невіруючих, католиків і буддистів, “чорних”, “жовтих” чи “білих”. Усім вам бажаю щастя, усіх хочу бачити в Домі Своєму.
І той найближчий Мені, хто в кожній людині (незалежно від різниці) бачить брата, бо призначив вас бути братами. Тому не той, хто мовить “Господи, Господи”, а людей кривдить, принижує, використовує й обмовляє, а той, хто любить їх, хоч би ніколи про Мене не чув, є справжнім Сином Моїм. Його визнаю, а від облудних відвернуся.
Бо любов ваша виявляється в доброчинності – згідно ваших можливостей — тим, кому зробити добро можете: вашій родині, оточенню, друзям, колегам по роботі, підданцям, учням, помічникам. Але це ще не все. Кожен з вас уміє відповідати любов’ю на любов, бо радіє з того, що його люблять. І це лише початок науки любові.
Учні Мої повинні серця свої рятувати на взірець Серця Мого, інакше не зрозуміють Мене і приятелювати зі Мною не зможуть.
Казав вам, якою є Моя Любов. Говорив вам також, якими ви є. За що в такому разі люблю вас Я, Господь Слави, Величі і Сяйва, Чистота досконала, Мудрість Предвічна, Справедливість справжня ?..
Любов не любить “за щось”, бо не для власної користі любить.
Справжня Любов прагне обдаровувати, ощасливлювати, віддавати себе.
Природа Любові – це безкорисливе обдаровування з власної повноти.
Я – Повнота Нескінченності – Любов Моя безмежна, вона існує у вічності поза всілякими обмеженнями, вона незмінна.
Ви, люди, відійшли від Мене до власного розуміння щастя. І чимдалі відходите, тим більша пустка вас оточує. Самотність ваша зростає і серед кількох мільярдів подібних вам істот, кожен з вас залишається самотнім і страждає. Ви збудували світ страждань і сліз, світ без любові.
Але Я – Любов – завжди з вами, розумію вас, співчуваю вам.
Кожен з вас може покликати Мене, і Я прийду не вагаючись, аби теплом Своїм огорнути його. Хочу наповнити порожнечу вашого світу матерією Моєї Присутності, яка є енергією Любові. Наситити вас.
Саме тому, що ви такі слабкі, грішні, безборонні, хворі і стражденні, Любов Моя квапиться вам допомогти.
Слабких зміцнюю Силою Моєю.
Грішних очищаю Чистотою Моєю.
Безборонних захищаю і рятую.
Хворих зцілюю.
Стражденним даю Себе Самого і залишаю їх в Серці Моєму.
– Чи збагнули, діти, що таке Любов Бога, Отця вашого?
– Чи прагнете співпрацювати зі Мною, Моєю Любов’ю ділитися з братами вашими, адже їм її так не вистачає! ..
– Чи схочете обдаровувати безкорисливо, щиро і постійно? .. Лише за цих умов станете учнями Моїми, друзями Моїми.

Частина перша: =30=
З вибраними Моїми товаришую найближче. Дозволяю їм брати участь у здійсненні Мого плану спасіння роду людського, без огляду на їхні здібності і сфери діяльності. У Моїх справах може брати участь кожен з вас, якщо захоче. Я Сам вчу вас, допомагаю вам, додаю сили, підтримую в години випробувань. Не має такої слабкості, на якій Я не міг би збудувати найбільшої зі Своїх справ – якщо людина довіриться Мені.
Найбільшу частку в справу Спасіння внесли люди хворі, старі, слабкі, неосвічені, яких суспільство не цінувало, відкидало, вважало ”грішними”.
І на це є дві причини: Милосердя Моє завжди звернене до убогих і бідних, і відповідь людині: той, хто, на перший погляд мало від Мене отримав, навіть не знає, що отримав скарб найбільший – смирення, яке є усвідомленням нікчемності людини – порівняно зі Мною. Такій людині легше визнати Мене Отцем своїм, Спасителем і Другом найближчим. Бідному і слабкому покликати Мене на допомогу просто. Усвідомлення своєї грішності і визнання її переді Мною дозволяє діяти Моїй Любові і бажанню пробачити вам, піднести вас і наблизити до Себе.
З обдарованими складніше. Вони переконані, що всього досягають самі, і, порівнюючи себе з біднішими, зневажають їх та використовують їхні слабші можливості для власної користі.
Пихаті і зарозумілі спинаються на найвищі щаблі, і немає їм діла до Мене. Навіщо Я їм? Здібним і щедро обдарованим завжди загрожує пиха. Тільки вірне і наполегливе звернення до Мене може утвердити їх в Правді Моїй.
Найбагатші сини Мої допомагали Мені найменше; найбільше ті, кому дав менше, але завжди були й такі, які хотіли віддати Мені життя.
Якщо хтось з вас віддає Мені свою долю з найбільшою довірою і не забирає її назад в години труднощів і випробувань, роблячи це свідомо і щиро, – тоді Я беру таке життя в Свої Долоні і роблю його незмірно багатим, плідним на багато поколінь.
Бо Я не забираю нічого. Я тільки вирівнюю, лікую, збагачую і освячую вас. Коли живете зі Мною в присутності Моєї Любові, Вона пронизує вас й уподібнює до Мене. І це ще не все. Ваше життя, вашу долю, яку ви віддаєте під владу Любові, повертаю вам, зодягнену в Сяйво Слави Моєї – прославляю, перетворюю на потрібне людям Добро.
Хто живе зі Мною, буде преображеним. Моя терпелива Любов, Моя Святість насичує його й очищає, бо дружба Моя не дозволяє, аби приятелів Моїх роз’їдали хвороби душі і тіла, позаяк болем і терпінням жертвує, коли прагнуть участі в Моїй Спасенній Муці.
Отож, кого можна вважати вибраним Моїм? Другом Моїм?
Того з вас, хто каже Мені “хочу” і підтверджує це своїм життям.
Кожен з вас, діти, може стати Приятелем Моїм – якщо захочете.

Частина перша: =31=
– Але ж Ти сказав, Господи: “Багато покликаних, а вибраних мало?”
– Сказав також: “Прийдіть до Мене усі обтяжені”, а хіба інші є? Кров Свою пролив за усіх, ніким не знехтував. Для кожного – Милосердя. Усі ви через Мене покликані наблизитися до Мене, бути Моїми друзями. А вибраними стають ті, хто не зраджує в дружбі, хто життям своїм підтверджує сказане “так”. Колись Я вибрав один малий народ. Але чи всі відповіли Мені “так”? Це Я залишався вірним – Собі – але не вони. Я кличу до Любові і увесь Народ Божий, і хотів би, аби став ним увесь рід людський.
Кожного з вас кличу до особистої дружби зі Мною, і ця дружба щоразу інша, бо кожен з вас потребує особливого піклування і навчання. Різноманітні також приготував для вас служби – згідно дарів Моїх, які живуть у вас непоміченими і які визволяє Любов. Хто піде на Мій поклик, хто покине свої плани задля Моїх, хто житиме зі Мною – той стане вибраним на віки.
Зрозумій, дитино, вибрані – не ті, котрі великі справи вершать, а ті, котрі приймають і зберігають в серці Слова Мої: “Нехай буде воля Твоя”, бо вони засновують Царство Боже на землі.
Не потрібно для цього особливих старань і здібностей. Якщо Я кличу вас, дбаю про те, аби голос Мій почула навіть найменша і найслабша Моя дитина. Ти назвала Слова Мої “універсальними для всіх віків, рас, культур і рівнів інтелігентності”. Так, хіба міг би Я забути бодай одну людину? .. Особливо про найслабших, найбідніших, про тих, котрі найбільше Мене потребують?
Чи ж не Я послав до тих, котрі гинуть з голоду, доню Мою найдорожчу, Терезу, яку називаєте “Матір’ю”, і слушно, бо почула Мій поклик, відчула Мій біль через байдужість світу до бездомних і тих, хто опинився на дні життя, і стала для них Матір’ю – Мною в Моїй, повній Любові, турботі… Я Сам наповнював її долоні, і знаєш, як щедро.
І роблю так завжди, коли дивитесь на долю свою, як на Мою Волю, і з синівською довірою ставитесь до Мене.
У Царстві Моєму не за досягнення ваші нагороджую вас (бо успіхом ваших починань завдячуєте Мені), а за вашу довіру і вірність. Вірність ваша – це постійне перебування зі Мною – попри усе.
Що означає “усе”? Не тільки зло світу, переслідування, каліцтва, хвороби, терпіння, нещастя, словом – усе те, що вас пригнічує – але і слабкість ваша, і ви самі, коли піднімаєтесь з падінь, це прагнення служити Мені попри усвідомлення своїх провин, гріхів, недоліків, занедбань, словом – усієї вашої нікчемності, яку щораз краще розумієте.
Кажу тобі це, доню, аби краще збагнула Мене, Котрого більше зворушує найменше зусилля слабкої, стомленої, пригніченої або хворої людини, аніж велика праця здорових і сильних.
Чи, нарешті, розумієш, як Я тебе люблю?

Частина перша: =32=
Тебе дивує, що існують люди, які обходяться в житті без Мене, а поза тим їм нічого не бракує, вони служать людству мистецтвом, наукою, допомагають.
Кожного з вас Я чимось обдарував і дарів Своїх не забираю, навіть якби ви не тільки використовували їх для власної користі, але й змагалися зі Мною. Життя – це час вашого вибору – ви маєте право на пошуки, помилки, огріхи – Я ж чекаю терпляче. Кожен з вас подібний до Мене прагненням обдаровувати, а ваші пошуки щастя – це приховане прагнення любити і бути любленими.
Якщо дослухаєтесь до порад Ісуса Христа, вибираєте швидко, правильно і просто. Слово Моє відкриває ваші серця, готує вас до співпраці зі Мною – до обдарування. Чим міцніше ми з’єднані, тим менше бажання брати і тим більше – давати. А те, що роздаровуєте, берете у Мене.
Тобі прикро, що ти бідна і так мало можеш дати – але ж сама зараз готуєш страву з Моїх запасів, до яких відкрив тобі доступ. І те, що кажу тобі, допоможе багатьом. Цього хочу і в ньому ти допомагаєш Мені. І страва ця корисна, бо тамує голод душі.
Блудний син також взяв із собою частину маєтку Отця, завдяки чому жив багато і був шанований, поки все не змарнував. Голод застав його в чужій країні і не з волі отця. Знаючи про це, батько все одно чекав сина, бо любив його.
І Я чекаю, а позаяк не хочу соромитись за дітей Моїх у вічності, непомітно допомагаю їм роздавати Мої, дані їм скарби, коли цього хочуть. Допомагаю завжди кожній дитині Моїй, в усьому, що робить не для себе. Підлаштовую умови й обставини так, аби добро в них могло розвинутися. Хочу пробудити в них радість давати, допомагати, вчу їх відгукуватися на кривду, заохочую до співчуття, бо краще для них, аби загинули в боротьбі за добро людства, навіть якщо переконані, що змагаються зі Мною, аніж би померли від ожиріння серця, сліпими і глухими до потреб ближніх.
Той, хто ризикує життям і віддає його за друзів своїх, віддає його за Мене Самого, Котрий живе в них. Хто служить ближньому своєму від щирого серця, Мені служить, хоч і не знає про це; тож зустріну його з радістю і не відвернуся від нього.
Тішить Мене кожна ваша добра справа, кожен жест, кожне щире слово. Хто працює для добра братів своїх, прилучається до Мене. Навіть якщо ненавидить, не знаючи Мене, – Я до Нього поблажливіший, ніж до тих, котрі кажуть, що служать Мені в Церкві Моїй, але служать собі і на власну славу працюють.
Я – Господь вашого сумління. Знаю вас, проникаю в думки ваші. Коли закінчується час вашого вибору, опиняєтесь згідно Правди про себе в Світлі Моєму. Засуджує вас усе ваше життя згідно сумління вашого, і кожна добра справа, яку ви зробили для ближнього свого, обстає за вами. Кожне добре прагнення вашого серця заступається за вас.
І якщо ви – такі слабкі, такі малосильні – чинили добро іншим, як же Я – Доброта Безмежна – зможу засудити вас?
Серце Моє відкрите для кожного, хто служить Мені, обдаровуючи добром і красою, несучи у світ братню любов.

Частина перша: =33=
Ті з вас, котрі задовольняються малим: дотримуються заповідей Моїх, слухають науку Церкви, зачиняють серце на потреби світу і відчиняють його тільки для родини, друзів, найближчого оточення, – ті з вас підтримують тільки маленьке полум’я любові; тепла від нього для вас може і вистачить, але ніхто більше біля нього зігрітися не зможе. Якщо хочете жити саме так, що ж – не забороняю. Залишайтесь в зачиненому малому домі вашому і спіть.

Частина перша: =34=
Кличу усіх: прийдіть до Мене, будемо разом рятувати світ, який без вашої Любові загине!
У кого серце жертовне, в кому палає вогонь любові, той Мене почує, зрозуміє турботу Мою. Поспішають до Мене друзі Мої з усіх кінців землі.
Віками кличу вас!
І з кожного покоління приходять ті, кому страх за добро ближнього не дозволяє спати спокійно. Стають біля Мене і під Моєю орудою працюють. Разом рятуємо світ.
Зараз ви чуєте поклик Мій. Кличу вас!
Світ потрібно рятувати. Більш, ніж коли нищить його зло. Множаться злочини, що несуть смерть, голод, страх, неволю і сльози. І з вами може статися нещастя. Але поки не сталося, поспішайте до Мене. Хто поділяє Любов Мою і прагнення Мої – поспішайте. Чекаю на вас. Серце Моє відкриваю вам!

Частина ІІ
Частина друга: =1=
Кажу тобі, людино: люблю тебе такою безмежною любов’ю, що даю тобі життя вічне в Царстві Моїм.
Бог і Господь твій кличе тебе – створіння – жити в дружбі і любові з Творцем твоїм – безмежною Любов’ю.
Вже зараз, цієї миті, може розпочатися для тебе життя нове, бо Я за дитину Свою тебе маю й опікою Своєю хочу тебе охопити, якщо дозволиш …
Любов Моя дається тобі, аби тебе підтримувати, лікувати, розраджувати в терпіннях, полегшувати тобі щоденні тягарі, на Себе брати твій біль і заступати тебе від злості та ненависті світу.
Чим важче тобі, дитино, чим слабша і залежніша від ласки інших, поневолена, спрацьована, стомлена життям, голодна й бездомна – тим ближче Я до тебе, тим більше хочу і можу тобі допомогти. Якщо дозволиш.
Хоч би й був ти найнікчемнішою людиною на землі, не зміню Своєї волі — бачити тебе в Домі Моїм, бо люблю тебе. Дозволь Мені любити тебе, не відмовляйся, прийми Мене як друга, який усе може, бо хоче тобі допомогти, спасти тебе, зцілити, наповнити радістю і силою.
Я можу все для тебе зробити. Якщо дозволиш. До кожного з вас промовляю ці слова.

Частина друга: =2=
Дитино Моя! Ти сказала Мені “хочу”. Знай, що відповідь твоя зобов’язує Мене піклуватися про тебе до кінця твоїх земних днів. Твоє “хочу” забезпечує тобі вічність щастя в Любові Моїй, нескінченності якої збагнути не можеш, але вже можеш черпати з Неї для себе і для всіх, кого огорнеш любов’ю. Поступово навчишся користуватися Моїми скарбами. Коли зрозумієш, як мало маєш сама. І Я допоможу тобі в цьому.
Ось і розпочинається навчання. Вчитися будеш до кінця свого життя, бо хочу, аби використовувала усі можливості щастя, які Я Сам для тебе вибрав.
Для твоєї радості, душе людська, котра зараз читає ці рядки, Я обдумав усе. Хочу радіти разом з тобою, коли, повертаючись до Мене, осяяна любов’ю, зворушена, пронизана вдячністю і повагою, покладеш у Мої простягнені долоні свій дар – добро, яке дала землі: золото зусиль, дорогоцінні клейноди віри, мужності, витривалості, терпеливості, довіри, діаманти страждань і перлини сліз – щедрий урожай, який ти збирала для Мене протягом усього твого життя.
Хочу, аби в день Нашої Зустрічі шати твої були білі і сяючі, аби жодна пляма не заступала твоєї подоби до Отця. Аби могла з гордістю сказати Мені: “Улюблений, повертаю Тобі усе те, що на дорозі життя для Мене залишив. Я докладала зусиль, аби підняти його з пороху земного, очистити і обмити, тож хочу висловити Тобі свою любов і вдячність за дар існування, за дар любові, за дар свободи, за Тебе Самого, Який віддав Себе мені так, як тепер я віддаю себе Тобі!”
Те щастя, що для вас Я приготував, хочу дати кожному з вас.

Частина друга: =3=
Син Божий став людиною і власною Кров’ю заплатив за те, аби ви могли Дітьми Божими зватися. Повернув вам втрачене синівство і відчинив вам двері Божого Царства, які вже ніколи перед вами не зачиняться. Ось Він стоїть в них, Розіп’ятий, і рамена Хреста не дають Мені зачинити перед вами вхід, хоч би справедливість Моя вимагала цього. Допоки остання людина не увійде до цієї брами, стояти буде в ній Хрест Ісуса – знак прощення і відпущення усіх провин.
Під цим Хрестом мусить пройти кожен, хто хоче увійти до Царства Божого. Іншої дороги немає.
Низько похилитися вам доведеться, аби пройти під раменами Хреста, бо Жертва Богочоловіка відкидає кожну гордо підняту голову. Адже ніхто з вас не входить завдяки власним заслугам, а всі – лише завдяки Милосердю Богочоловіка, Який так вас полюбив, що став братом вашим і прийняв мученицьку смерть, аби повернути вам втрачене з вашої вини право жити в дружбі з Богом, Отцем вашим.
Ісус Христос, Син Божий, став для вас Словом Любові Бога, доказом Його безмежного Милосердя до вас. Слово Боже триває.
Необмежене нічим Милосердя Боже до людини – це Таємниця Любові. Ніколи не збагнете її глибини, хоч володієте цією Любов’ю. Вона ваша, Бог вам її дав, і на неї можете спертися, завжди їй довіритись. Вона вас не підведе.
Хто покладається на Любов Бога до себе – загинути не може!

Частина друга: =4=
Я – Любов, Я – брат ваш, Бог, Котрий став такою, як ви, людиною, аби стати найближчим приятелем часу вашого життя і залишитися приятелем вашим у вічності.
Я, Бог ваш, прагну вашої приязні, перш ніж ви її запрагнете.
Я полюбив вас, перш ніж ви пізнали Мене. Перш ніж захотіли відчути поруч Моє плече, Я був біля вас, оберігав вас, виправдовував перед Отцем і пробачав вам.
Завжди випереджаю вас. Любов Моя захищає вас і спасає, додає вам сили, заліковує ваші рани.
Кожного з вас не раз рятував від смерті і каліцтва. Поки попросите Мене, Я вже слугую вам Силою Своєю.

Частина друга: =5=
Однак дружбу зав’язати можу лише з тим, хто дружби Моєї прагне; за згодою і волею людини.
Тим, хто сказав Мені “хочу”, пояснити прагну, якою є дружба Моя.
Друг дивиться на друга очима Любові. Розуміє його. Не засуджує, а знаходить пояснення і виправдовує. Друга не треба соромитися. Він вас знає.
Я знаю ваші думки і ваше сумління до дна. Знаю про вас значно більше, аніж ви самі про себе знаєте. Знаю обставини вашого життя, вашу спадковість, ваші малі сили, усі добрі і злі впливи. Знаю тих, котрі псували вас, і тих, котрі несли вам добро. Знаю кожну секунду вашого життя, кожен намір, кожне бажання, кожну думку, навіть таку миттєву, що й самі не зауважили її чи не запам’ятали – як тоді, коли були немовлятами. Мати не розуміє, не знає, не здогадується, що відчуває її немовля, але Я знаю про це раніше, аніж ви народилися з лона матері вашої.
І через це Я повинен боятися? ..

Частина друга: =6=
Думаєте, що за дружбу зі Мною вам доведеться чимось платити. І лякаєтеся, бо оцінюєте Мене за своїми мірками, адже не знаєте і не розумієте любові безкорисливої. Чим більше кожен з вас назбирав скарбів земних, тим більше боїться за них. Не хоче також нічого втратити з того, чого немає, але чим прагне володіти в майбутньому.
– Хіба не так? Нехай сумління ваше дасть вам відповідь…
О. люди, наївні! Адже усе, чим володієте, чим ви є – це дар Мій. Доказ Моєї Любові.
Якби інакше було, забрав би у вас все, що вам шкодить, і навіть веде до загибелі. Але Я дозволяю вам так багато, поза як те, що назбируєте, про що дбаєте, що здобуваєте за рахунок сил ваших, сумління і здоров’я, побуту чи життя ближніх ваших – свідчить про вас самих.
Серце ваше відкриває Мені правду про вас. Знаю ваших божків, в яку неволю потрапили, якими важкими є ваші кайдани.
Вважаєте себе вільними, будучи невільниками пожадань ваших.
Показую вам правду про вас, визволяю вас з брехні, аби побачили, в яку неволю самі себе продали.
Намагаюся, аби побачили себе в Правді. Бо лише тоді можете сказати: “Хочу бути вільним!”, і навіть: “Допоможи мені, Боже!”
Цієї миті вашого життя чекаю з нетерпінням, бо Любов Моя квапить Мене, але Я шаную вільний вибір ваш – Мій дар.

Частина друга: =7=
Хто сам безмежно вільний, страждає, коли бачить в неволі тих, кого любить. Хоче, аби вільними були, як і він сам. Тим більше страждає, знаючи, що може за одну мить звільнити товариша, якщо той цього захоче…
Ви, друзі Мої, мусите зважитись і вибрати, чи хочете Моєї дружби і життя зі Мною в повноті свободи, чи залишаєтесь в неволі вашій. Я чекаю відповіді від кожного з вас.
Тим, котрі кажуть Мені: “Так, хочу бути вільним”, не раз розтинаю пута, але тільки тоді, коли Мене про це просять.
Не думайте, що рішення за вами. Але Я з повагою ставлюся до вашого “хочу” – одразу, коли почую його – якщо бачу, що воно щире.
Воно зобов’язує Мене постійно допомагати вам. І ніщо від вас Мене не відштовхує, бо знаю, що працюю задля вашого щастя.

Частина друга: =8=
Інакше дію, коли живете в неволі пожадань ваших, аніж тоді, коли у всьому покладаєтесь на Мене.
Поки серце ваше прагне того, що є у світі, воно неспокійне, бо ніколи не знає, чи здобуде те, чого прагне. Коли ж здобуває те, про що мріяло, боїться його втратити, а на черзі уже нові мрії і бажання. В міру нагромадження скарбів світу цього: речей, землі, маєтків, відзнак, влади над ближніми вашими – зростає у вас задоволення вашою спритністю. Але побачивши навколо чимало таких самих завзятих мисливців, починаєте тривожитись. Боїтеся програти в конкуренції, боїтеся, що хтось спритніший, молодший, впливовіший випередить вас. З роками ваш страх посилюється. Боїтеся хвороби, старості, безсилля, злиднів, забуття, самотності. Боїтеся впасти з вершини, на яку вам вдалося зійти. Лякаєтесь інтриг, обмов, пересудів, а хто порушує закон ваш, знає, що кожної миті може бути притягнутий до відповідальності. Притлумлене сумління ваше уже не благає, а голосно кричить – і це страх.
– Я хочу, аби ви усвідомили, що ви звільнені.
Якщо не хочете слухати Мене, не кривдити ближніх ваших, не шкодити їм – допускаю, щоб не забарилися наслідки ваших дій. Але часто багато часу даю вам, аби спам’яталися. І тоді допомагаю вам у всьому, навіть у найменшому добрі, яке запрагнете дати світові. Адже це може стати єдиним скарбом вашим в годину смерті, останнім шансом виправдання, а отже й спасіння для вас.
Якщо спасінням вашим може стати каліцтво, тривала хвороба, злидні, ув’язнення, безробіття, голод, вигнання, самотність, втрата маєтків – допускаю ці болісні методи лікування.
Так, Я призначаю їх друзями Моїми, аби очистити їхні душі, переплавити у вогні золото їхніх сердець. Але Я з ними завжди. Вчу їх, допомагаю і в усіх терпіннях скріплюю Силою Моєю.
Тому вони не перечать Мені, не нарікають, не відштовхує їх від Мене жодне нещастя. Чим більше люблять Мене, тим більше довіряють Мені. Присутність Мою відчувають і радість Моєї допомоги живе в них.
Знають, що в Любові до них вчу їх і важкою дорогою веду, аби загартувалися і зміцніли. Знають також, що дорогу цю Я пройшов перед ними Сам, а з друзями Моїми ділюся лише тим, що для них необхідне. Оберігаю їх від кожного зайвого терпіння, якими переповнений світ, і серця їхні наповнюю Моїм спокоєм.
Чи й тепер казатимете Мені : “Хочу”? ..

Частина друга: =9=
Я – Господь скарбів незліченних і прагну роздавати їх, прагну радіти вашою радістю. Коли на розмову зі Мною ідеш з радістю, надією, зацікавленням – що скажу тобі, що нового довідаєшся? Радію за тебе, дитино Моя. Як радіє кожен батько, спостерігши, що його дитині подобається його подарунок. І сумно Мені, коли нехтуєте Моїми дарами, адже Я старанно їх вибирав, дбаючи, аби кожен з вас мав лише йому відповідний дар.
Вірю, що надійде час, коли оціните турботу Мою і зрозумієте, що все, віддане вам, є даром Моєї Любові.
З безмежною терпеливістю чекаю на ваше розуміння, вашу відповідь.

Частина друга: =10=
Ваше “хочу” ще не означає “хочу служити Тобі і з Тобою йти”.
Перше ваше свідоме “хочу” визнає Мене вашим Отцем, а частіше – Творцем, Господом Богом. Вибираєте поміж вірою в Мене і невірою.
Оцим своїм “хочу” робите вибір на Мою користь супроти світу, який стверджує, що Мене немає. Погоджуєтесь з тим, що ви “створені”, а отже “залежні”, а Я відповідаю вам: “Так, але покликав вас до життя з Любові, а Любов Моя триває, бо Сам Я – Любов”.
Любов Моя жертвує вам участь у власній Повноті щастя.
Любов Моя відкупила вас і жертвувала вам Синівство Боже.
Любов обдарувала вас свободою.
Безмежна Любов Моя промовляє: “Діти Мої, Я люблю вас усіх і любитиму завжди!”
Любов – Бог в кожній хвилині вашого життя є вашим люблячим, турботливим Отцем, який охороняє вашу дитячу безпосередність, навчає вас, а коли підростаєте – наближає до розуміння і пізнання Істини.

Частина друга: =11=
У кожного з вас своя пора зрілості, але більшість з вас воліють залишитися дітьми аж до смерті.
Чим тішиться немовля і кількарічна дитина? Усім приємним. На все неприємне реагує криком, плачем, гнівом.
Що приваблює дітей більших? Забава, свобода, дозвілля. Усе інше – обов’язок, зусилля, перешкода насолодами життя. Усе неприємне сприймається як зло і викликає протест. Для багатьох з вас таке сприйняття світу залишається критерієм аж до смерті.
Хто в такому випадку для них Я?
“Бозя?” Той, Хто ніколи не заважає робити те, що заманеться, бо Він “добрий?”
Богом, котрий вимагає шани раз на тиждень, протягом години, і якщо людина виконає свій обов’язок, Він її поблагословить, бо що Йому ще потрібно? ..
Богом лагідним і поблажливим до слабкостей, з Яким можна торгуватися, Якого можна підкуповувати, схиляти на свій бік ?..
Чи може Я Бог мстивий і ревнивий, Який стоїть над вами з батогом у руці, Який посилає на вас хвороби, нещастя і війни ? ..
Богом таким далеким і великим, що справи людські Його не обходять – як вам немає діла до мурашок ?..
А може Я Той, хто роздає скарби своїм улюбленцям і благословляє їх на добробут, на успіх у справах, в гнобленні інших, в нікчемних вчинках, поза як залишаються без кари, натомість “грішників” караю убогістю, каліцтвом, хворобами, голодом, програними війнами, смертю? ..
ТО ХТО Я Є ДЛЯ ВАС?
Богом чи божком? Витвір магії поган чи витвір вашої власної, спотвореної уяви, що виникає зі страху, ненависті і пожадливості?
Відповідай, людино, хто Я для тебе? ..

Частина друга: =12=
Хочу, аби зазирнули в глибину своїх сердець, і викинули з них усе, що спотворює Мій Образ. Повимітайте рештки фальшивої уяви. Вмийте те, що уподібнює Мене до вас.
– Зодягнули Мене у ваші людські недоліки: в непостійність, схильність, перекупність; у ваші емоції: гнів, мстивість, дріб’язковість, образливість; в гріхи ваші: ошуканство, пиху, байдужість, що є наслідком вашої недостатньої любові до ближніх ваших!
АДЖЕ Я КАЗАВ, ХТО Я. Я – ЛЮБОВ!
Усе, що не відповідає Любові Справжній, Любові Обдаровуючій, Любові Доброчинній, яка існує завжди і однаково безмірно уділяє себе всьому, що покликала до існування, – викиньте з ваших сердець. А викинувши увесь бруд уяви, здогадок та емоцій ваших, звільніть місце для Мене, аби Я міг увійти і заповнити вас Собою.

Частина друга: =13=
Досі говорив про Мою Любов до вас, без огляду на те, чи відповідаєте Мені любов’ю, чи ненавидите Мене, чи немає вам до Мене діла. Зараз розповім, що роблю для вас, коли виростаєте з віку дитячого і починаєте усвідомлювати, скільки в світі несправедливості і страждань; відтак запитуєте про мету, сенс життя вашого і життя людства загалом, шукаєте відповіді.
Це стосується усіх, навіть тих, хто вихований у вірі Сина Мого. Може їх і найбільше.
Чи ж для вас гірше жити біля Правди, не входячи в Неї, аніж блукати в пошуках її.
Син Мій сказав: “Хто не зі Мною, той проти Мене”.
Слово Моє – то Правда світу; хто не прийме її – УСЮ – не приймає її взагалі.
З Правди Моєї не можна вибирати лише те, що вам подобається. Слово Бога – це наука Любові, хто приймає її – в тому воно розвивається, росте і дає плоди, які бачить світ.
Хто прикидається, що прийняв Його, а в серці своєму керується любов’ю до себе самого, всихає і плоду дати не може, бо немає в нім Життя Мого. Першим і найдосконалішим плодом є уподібнення до Мене. А до кого уподібнюєтесь ви?

Частина друга: =14=
Хто дає життя і смерть, той оцінюватиме плоди вашого життя. Перед ним покладаєте вирощені вами плоди, бо ви його підданці і нічого на цій землі немає вашого, окрім праці, витривалості і поту на Його полі, яке дав вам в оренду.
А щоб легше було вам збагнути це, послухайте притчу. Один король, батько кількох синів, вирішив кожному дати свій наділ, аби вони самостійно на ньому жили і працювали. Хотів, аби пишалися плодами праці своєї, коли йому їх принесуть. Одному дав овець і пасовища, другому – поле, плуг, і зерно, третьому – човен, сіті та ріки, четвертому – млин над ставком, п’ятому – прекрасний голос і слух… І так обдарував усіх. Сказав також: “Буду в палаці своєму і кожен з вас може звернутися до мене – вдень чи вночі – за порадою. А допомоги потребуватиме – допоможу. Якщо хвороба якась чи лихо в житті трапиться – кличте мене на допомогу. Прийду і врятую вас. А хто схоче, аби я був біля нього, прийду і залишуся з ним, аби йому допомагати, бо люблю вас і хочу бути з вами”.
Але ніхто його не покликав, ані поради не попросив. Пересварилися між собою сини. Той, що овець дістав, захотів ще й землі, й відібрав її у брата, а коли той взявся обороняти її – убив його. Зерно спожив, тож земля стояла не засіяна, бо не обробляти її хотів, а володіти нею. Овець пожерли вовки і розмножилися. Той, що отримав млин, захотів човна і риби, та позаяк ловити її не вмів, сіті подер, човна затопив, голодував сам і брат його, рибалка. Сперечалися між собою, але до батька не пішли, бо було їм соромно. А батько бачив усе це, і боляче йому було за синів, однак чекав, що отямляться і зміняться. Лише наймолодший прийшов і запитав: “Отче! Може хочеш, аби я тобі співав і грав?”, бо любив отця. Король зрадів і сказав: “Я дав тобі цей дар, аби ти був щасливий, і щоб щасливі були ті, хто тебе почує. Співай, мій сину, про мою любов до тебе, розкажи про мою любов світові, бо задля цього дав я і голос, і слух. І я слухати буду. А коли сповниш волю мою, покличу тебе, посаджу біля себе і дам тобі у спадок наділи братів твоїх”.
Ось образ землі. Кожному з вас дав посаг відповідно до праці, яку будете виконувати. Але ви відмовляєтесь від Моєї допомоги, хоч намірів Моїх не знаєте. Якби кожен з вас прийняв з вдячністю Мій дар і намагався розвивати його згідно Моїх порад – бо Я знаю вас, діти Мої, незрівнянно краще, аніж ви самі себе знаєте – уся земля Моя стала би квітучим садом, і всі ви разом раділи б її щедротами, ділилися плодами і допомагали один одному – згідно порад Моїх. І Я був би з вами в усій Моїй Царській Величі. І кожен з вас дякував би Мені за дари Мої, які допомогли йому стати одним із господарів Царства. Але ви заздрите один одному, заздрість вас убиває і штовхає на злочин. Не знаєте свого призначення і знати не хочете. Робите, що забажаєте, блукаючи в темряві, марнуючи себе і братів своїх. Замість того, аби працювати – волієте загарбувати. Марнуєте скарби Мої. Лише ті, хто любить Мене і шанує, як Отця свого і Господа Всевишнього, Володаря усього, що існує і чим користуватись вам дозволяю – лише ті, хто любить Мене, покладаються на Мене і прагнуть працювати згідно з Моєю волею для Мене. Хочуть собою слугувати Мені.
А Я хочу, аби усі ви любили один одного навзаєм.

Частина друга: =15=
Хто хоче зробити Мене щасливим, служить ближнім своїм згідно з дарами, якими Я його обдарував. Служити – це єдина форма, якою можете висловити любов свою до Мене і до ближнього свого.
Другим вашим “хочу” є така повна довіра Мені, коли можу життям вашим керувати згідно з Моїми намірами, бо, аби втілити їх, покликав вас до існування саме такими, якими ви є і стати можете, співпрацюючи зі Мною.
Я – спільник ваш, безмірно багатий і вірний, а поради Мої і допомога забезпечують успіх спільним нашим починанням, освячують їх і допомагають їм рости.
Сини короля змарнували свої наділи, спустошили землю, а овець замінили на вовків. Собі принесли сором, а братам своїм смерть, нужду і голод. Але той син, що любив отця, довірився йому і послухав його поради: грав і співав, розповідаючи про любов отця свого до усіх людей, і, слухаючи його, вони були щасливі. Короля, батька свого, наповнив радістю, бо став таким, як він; адже не в красі отриманого дару подібність, а в обдаруванні добром. По цьому дару світ впізнає синів короля.
Я – Податель усілякого добра.
Хочу, аби обдаровували світ скарбами Моїми.
Як же світ довідатись може, що Я Добрий – якщо ви не покажете йому справжнього Обличчя Мого?
Зрештою, хіба справжній син не дбає про славу свого Отця, Царя нескінченної Величі, Щедроти і Ласки? ..
Діти! Відповідайте, як ви свідчите про свого Отця? ..

Частина друга: =16=
Сказав вам, що друге ваше “хочу” є прагненням жити зі Мною, бо знаєте вже, що Я – Добрий, а поради Мої мудрі і варто прислухатися до них. Намагайтеся уникати того, що є злом в Моїх очах. Виконуйте обов’язки, як навчає вас Церква Моя, і почувайтеся виправданими переді Мною, а сумління ваше мало вам докучає, бо це ще сумління дитини: приймає заборони і накази формально і мало турбується про правду вашого серця. Живете в межах Моєї Церкви і вважаєте себе послушними, вірними Мені людьми.
– А Я все одно тужу за дружбою з вами. Палко прагну, щоб ви Мені повірили. Те, що вірите в Мене, знаю – але хочу вашої довіри.

Частина друга: =17=
Стою перед вами, завжди той самий, живий, люблячий Ісус, Спаситель ваш, який жахливу смерть прийняв, аби спасти кожного з вас.
– Кожного з вас люблю безмежною Любов’ю Бога і так само безмежно прагну взаємності вашої – прагненням людини.
Я став братом вашим – Людиною – на віку, бо вічність – це властивість Бога і ось Я тут – для кожного з вас.
Хочу в кожному з вас роздмухати іскру любові, аби стали великим полум’ям і витрусити з вас усе брудне, нечисте, недостойне Дитини Божої. Аби, поглинувши високі мури природи тілесної, якими ви оточили себе, явили світові сяйво божественної подоби. Аби стали багаттям любові, ліхтариком Моїм в темряві світу.
Хочу, аби кожен з вас звільнився від усіх видів утиску і неволі; з боязкого став відважним, із заклопотаного – безтурботним, із захланного – щедрим, з сумного, непевного у своєму майбутті – радісним і сміливим, адже Я піклуюся про нього. Я влаштовую його справи, годую його й зодягаю і місце в домі Моїм з ним поділю.
Хочу, аби ви стали справді собою, як стали учні Мої, коли Дух Божий їх наповнив і наситив Собою.

Частина друга: =18=
А щоб ваша слабка і змінна натура людська стала стійкою в Богові – Дух Любові, Учитель Мудрий, Той, хто дає дари, необхідні для життя, любить вас і хоче служити Силою Своєю кожному з вас, хто запросить Його в дім серця свого. Він навчить вас любити. Відкриє ваші очі і покаже вам Любов Мою, Присутність Мою біля вас і приготує вас до дружби зі Мною.
Дух Святий, діяльна Любов Бога Нескінченного, серед вас. Він чекає і, щойно покличете Бога, прийде вас зміцнити, зігріти, просвітити. Він вас приведе до Мене, бо – як Мати що обдаровує любов’ю і навчає нею. Бо завжди поруч.

Частина друга: =19=
Читайте Святе Письмо. Знаєте, що обіцяв вам поміч Духа Святого, Утішителя і Учителя вашого. Служить Він усіма дарами Божими, прагне бути з вами постійно, супроводжувати вас у житті. Є лише один Бог і Сам Він в повноті Своїй прагне оселитися в душі того, хто кличе Його і чекає на Нього. І чекання ваше не є пасивним, навпаки – ним ви готуєте себе до приходу Господа.
– Аби гість прийшов, господар повинен засвітити вогник чекання, відчинити двері дому – серця свого, і чекати з довірою, знаючи, що Бог його не підведе, коли побачить, як готується душа до Його приходу – силою волі, бажанням розуму і тугою серця.
– Бог Всевишній перебуває у Славі Своїй і не потрібна Йому жодна людська церемонія, хіба що людина висловлює в такий спосіб вдячність і любов свого серця. Адже не в святинях приймаєте Бога Найсвятішого, Якого всесвіт не вмістить, а в духові і правді серця.
Кличте Духа Святого, дослухайтеся до Його тихих слів в сумлінні вашому.
Дозвольте Йому діяти у вас, довіртесь Його Любові, Мудрості і Силі.
Візьміть Його за свого провідника, і Він непомильно приведе вас до вашого призначення – співпраці зі Мною задля спасіння світу.

Частина друга: =20=
Тайни Мої – то знак і доказ Моєї Любові до вас, але тільки тоді скріплюють душі ваші, коли від щирого серця приймаєте їх.
Не прикидайтесь – Бог бачить правду вашого серця і згідно з нею обдаровує вас і допомагає. Тому підношу і насичую кожного, хто з глибини серця свого кличе Мене, пробачення і порятунку просить, шукаючи Мене в нетрях світу – і відвертаюся від тих, хто ласки Мої обертає собі на користь і хоче ошукати Мене в очах світу і його визнання. Для Мене ніщо формальна приналежність ваша, не визнаю тих, котрі голосно волають: “Отче, служу Тобі!”, а служать власній славі. В такий спосіб виявляють вони лише свою злиденність, зодягаючись в барви Мої, і нівечать Справу Мою, і Святим Ім’ям Моїм торгують.
Це ті з вас, котрі відкинули допомогу Божого Духа і самі йдуть життям, насолоджуючись щедротами ласк Моїх, якими Я їх обдарував. Що доброго принесе людина, котра сама на себе покладається?
Ворог ваш сильний і хитрий, знає ваші вади і на них будує стратегію свою. Отож той, хто думає, що вільний він і допомоги Моєї не потребує, потрапляє в неволю до духа брехні, ненависті і бунту, відходячи від Мене все далі і далі, засліплений і сповнений пихи.
Але Я поруч і зав’язати дружбу хочу з кожним із вас.
– Тому прошу вас, діти, дбайте про чистоту ваших сердець.
Погляньте на свої прагнення, наміри, плани в світлі Духа Святого, Який вам обов’язково допоможе, якщо Його попросите. Подивіться на себе в світлі Моєї Правди. Не виправдовуйтесь перед собою, не обманюйте себе, не намагайтеся всьому знайти пояснення. Я зроблю це краще за вас, Я вам пробачу. Однак треба, аби ви збагнули, якими є насправді – і могли просити в Духа Святого допомоги, сили, здійснення переміни того, що зле, нечисте, що заважає вам в дорозі до Мене.
Я можу перемінити вас. Я можу зробити для вас усе, якщо ви самі захочете цього і якщо свого бажання не зміните.
Тому, діти Мої, просіть Духа Правди, Мудрості і Світла допомогти вам пізнати себе. І не порівнюйте себе з іншими, бо кожен свого хреста несе.
Погляньте, хто Я, а хто ви. Якою є Святість Моя – і яка захланна і неправедна натура ваша? Якою є Любов Моя до вас – і яка невдячність і байдужість ваша?
Але Я все одно люблю вас і хочу, аби ви Мене любили. Тож прийдіть до Мене – як до Того, Хто вас любить, як до Друга, Отця, Брата, Провідника вашого. Прийдіть, аби зробити Мене щасливим, і будемо разом радіти, а про те, що було раніше, не згадаємо.
Хто дружби Моєї запрагне – Я стану другом йому, не гаючись і назавжди. Тоді порозуміємось і прагнення наші стануть спільними.

Частина друга: =21=
Пригадай, доню, коли вперше звернулася до Мене, прагнучи розмовляти зі Мною так, як розмовляють з Приятелем. Пригадай, запитав Я тебе тоді: “Чого боїшся”? І ти перерахувала Мені усі свої страхи – усе те, чим лякає вас світ і ворог ваш. Усі свої страхи ти віддала Мені, а Я прийняв і запам’ятав їх.
Потім Я запитав, що тебе турбує, і ти розповіла Мені про свої турботи, сумніви і жалі. Слухав тебе уважно і все пам’ятаю. Обіцяв тобі тоді, що будеш свідком переміни свого народу і що будеш працювати зі Мною. “Чи віриш Мені? – запитав. Ти відповіла: “Так”.
І Син твого народу став провідником Мого люду. (Того самого дня надійшло повідомлення, що Папою став кардинал Кароль Войтила.) Відповідаю на всі твої питання, і те, що зараз кажу також частка твоя, бо іншим людям допоможе в дорозі до Мене, а відтак – у праці зі Мною.
Бо “вибраним” може стати кожен з вас, якщо залишиться біля Мене. Такого бути не може, аби Я покинув чи не прийняв того, хто шукає дружби зі Мною. Кожному робітникові покажу, що має робити на полі Моєму, і буде це така праця, яку він виконуватиме з приємністю, бо ще не народився на світ, а вже був призначений виконувати саме цю працю, тож найбільше досягнути зможе саме в ній і радість від неї матиме найбільшу. Бо ви потрібні Мені, діти Мої.
Хіба сама ти – не доказ, не свідчення цього? Що з того, що ти слабка і немічна, часто хворієш і мало маєш сил щоб працювати фізично? Я долучив тебе до праці над спасінням світу. Того, що ти робиш, не зробив би для Мене ніхто інший, бо для цієї праці Я призначив саме тебе. Обдарував тебе відповідно, і прийняла ДАРИ МОЇ, і ростуть вони в тобі і плодяться, – вам на користь.
Ти повірила в Мудрість Мою і прийняла закони, визначені Мною для людей. Ти витривала і наполеглива, незважаючи на те, що часто не знаходиш розуміння, тебе переслідують спокуси, обмови і підозріння, ти незахищена і самотня – і все це Я допускаю, аби не прив’язувалася ні до чого земного. І радію, що Моя праця не проходить намарно, бо ти запевняєш Мене у своїй довірі і любові.
Чи й тепер казатимеш, що її не маєш?
Але ж служінням своїм свідчиш, що любиш Мене.
Справжня любов – це повна віддача коханому, підпорядкування себе Його волі, яке свідчить про повну довіру. А довіряти можна лише тому, в кому впевнений, що він любить, ніколи не покине, не скривдить, що бере на себе відповідальність за долю того, хто йому довіряє.
Довіра – це відповідь людини. Чим більше місця займає, тим більше свободи вам дає. Бо ні про що не турбуватиметься той, хто впевнений, що хтось інший про нього потурбується. Той, хто знає, що його вірно і безмежно люблять, уже не є сам; не шукає іншої любові і живе в спокої, вільний від страхів і недобрих передчуттів. Адже знає, що його Коханий завжди зуміє його захистити, тому може відкласти зброю, обладунки і щит і йти легко, вільно, з лагідним, усміхненим обличчям.
Я наближаюся до кожного з вас. Хочу знати ваші страхи, гризоти, терпіння, аби вас від них звільнити, бо можу дати лад з усім, що ви Мені добровільно віддаєте.
Гляньте, не шани хочу і подяк, а тягарів ваших.
Не звертаюся до вас для того, аби про Себе Самого розмовляти, а запитую про те, що вас пригнічує і вражає?
Наближаюся до вас, аби вас рятувати, ощасливлювати і обдаровувати, а так мало з вас Мені вірять. Так мало дітей народу Мого хоче дружби зі Мною…

Частина друга: =22=
Сказав, хто не народиться згори, не увійде до Царства Божого. Якщо не станете як діти…
Дитина любить і довіряє. Не сумнівається в любові, не думає про зраду, немає в ній нічого, крім щирості почуттів.
Діти, покинуті матерями, що живуть сиротами без любові та уваги, почуваються, як хворі птахи; не знають радості, веселощів, сміху, помирають від спраги любові. На кожну жінку дивляться з надією – може вона мене забере, полюбить, зробить своїм. Хочуть тільки одного – бути коханими – і жодне з них не засуджує, не підозрює, не думає, що жінка, яка його візьме, може бути злою, безпорадною, нерозумною.
Дитина над усе хоче бути любленою, вибраною, визнаною за свою. І тим, котрі беруть таку дитину, дитина довіряє повністю. Так є серед недосконалих і грішних людей.
А Я?
Мене, Бога, Отця вашого і Спасителя, саму Любов – майже ніхто не потребує, майже не хоче довірити себе Мені, майже ніхто не хоче, аби Я любив його й аби він став Моєю дитиною, насправді і назавжди.
Зрештою, слова нічого не важать. Говорять Мені про вас ваше ставлення до Мене.
Хто з вас по-справжньому Мені довіряв? ., в усьому? ., завжди? ., усім своїм серцем? ..
– Я дякувала і відповідала Господу за себе і всіх, про кого пам’ятала. Господь мовив на те: “Кожен відповідає за себе. Віддай Мені себе повністю, і через тебе освячу багатьох інших”.
Далі розповім тобі, дитино, про тих, котрі присвячують Мені себе і не ламають присяги.

Частина ІІІ
Частина третя: =1=
Я, Ісус, – єдина справжня Любов, яку можете зустріти на землі. Я – Любов незмінна, непохитна. Кожному, хто Мене запрагне, жертвую Себе щиро і беззастережно. Не ставлю вимог і умов, лише гукаю, кличу, запрошую на гостину царську. Але ви відмовляєтесь Мені вірити, боїтеся Мене, бо скрізь бачите Мій Хрест – як терпіння і смерть – а не Мене Самого, Котрий цей Хрест приймав, аби вас застерегти від смерті і оберігати від страждання.
Любов болю не завдає. Любов бере на себе біль коханого. Я, Бог, став Людиною для того, аби все людство врятувати від загибелі; аби Собою заступити вас від Справедливості Отця. Я не казав вам: “Що хотіли, те й маєте, ось наслідки вашого вибору”, бо не прийшов судити вас, а Жертвою Своєю спасти. Аж до смерті і через смерть свідчив вам Мою нескінченну, безмежну, вічно триваючу Любов.
Так люблю вас, співчуваю вам і допомогти вам прагну, що полишив Славу Свою й оселився в маленькій Часточці хліба, аби кожен з вас міг наблизитися до Мене без страху. Всього Себе віддав вам.
З того чекаю на тебе, людино. Моя нерозділена Любов і досі вірить, що впізнаєш Того, хто тебе любить, і наблизишся до Мене.
І якщо колись, розчарований, стомлений, покинутий усіма, зважишся нарешті підійти і запитати: “Чи ще чекаєш на мене, Господи?”, замість відповіді Своїми пробитими Руками обійму тебе і пригорну до Серця. Огорну тебе Своєю радістю, залікую рани, які завдала тобі жорстокість світу, зцілю, заспокою, витру сльози. Бо справжня любов обдаровує, наповнює і сама себе віддає тому, кого любить.
Любов шукає взаємності, тому вона несмілива і тиха. Не нав’язує себе, не нагадує про себе, не заохочує, бо прагне такої самої щирої взаємності. Любов чекає з надією, що її нарешті побачать. І хоч робить усе для щастя коханого, діє в таємниці, аби до взаємності не змушувати.
Любов прагне любові, тому дає повну свободу вибору тому, кого любить.

Частина третя: =2=
Не маєте такої ціни і вартості, за яку могли би купити Любов Бога. Ви її отримали задарма. З Неї народилися і в Ній живете.
Стосовно Любові усі ви рівні, усі – боржники перед Нею. Користуєтесь скарбами Бога, якими Любов Його вас обдарувала, щоб збудувати ваше щастя – Царство Боже на землі.
Але де його початок? Де народжується? У серці твоєму, людино, коли запрошуєш Бога на престол серця твого.
Кожен з вас, хто схоче приятелювати зі Мною, стане живою цеглиною Моєї будівлі, яку ось уже дві тисячі років будую з народом Моїм. Ті ж, хто відмовляється від Мене, залишаються каменем в пустелі – вільним, але не потрібним нікому. Хто для себе живе, живе за рахунок братів своїх, бо обкрадає їх з любові, дружби, здібності, знань і старань. Загарбує собі те, що вони творили в праці і боротьбі протягом багатьох поколінь.
Я пробачаю кожному, хто прощення просить, але хто обкрадає братів своїх, подібний до боржника пана, якому той пробачив, але коли посвідчили ближні його, що гнобить і переслідує таких самих, як він, боржників, виправдати не схотів.
Отож поміркуй, друже, скільки ти загарбав добра спільного, а скільки від себе дав? …
Мене, Котрий бачить серця ваші, не обдурити виправданнями, що не можете допомогти ближньому своєму, бо нічого не маєте, бо бідні, бо щойно навчаєтесь, бо хворі, слабкі, скалічені, залежні від інших …
Не брешіть Мені і собі!
Не про гроші йдеться. Безперервно використовуєте працю інших і нічого їм дати не можете. Що заплатиш, людино, за музику, яку творив для тебе бідний, хворий композитор, помираючи сто років тому від туберкульозу? Що даси за вірш, яким захоплюєшся, адже той, хто його написав, був убитий ворогами ще до твого народження? Книжку, з якої вчишся, написав учений, який життя своє присвятив, аби здобути потрібні для тебе знання і навіть родини створити не зміг? За життя твоє і життя твоїх батьків заплатили кров’ю твої предки і чимало з них до твого віку не дожили, хоч хотіли. Твій одяг; взуття. їжа, тепло в твоєму домі, різноманітні насолоди – усе це отримав задарма стараннями ближніх твоїх. Якщо навіть платиш – то за продукт, а не за працю, вкладену у його виробництво, за втому, за час і любов, яка триває в усьому, що народилося з любові.
І не кажи Мені, Друже, що не все з того добре, бо сам знаю про це.
Неякісні і нікчемні продукти, речі, почуття, твори науки й мистецтва давали ті, хто хотів якнайбільше користі для себе – багатства, шани, відзнак, влади, зручностей, можливостей вживати і зловживати тим, що було пожаданням їхніх сердець. Вони служать ворогові вашому, хоч переконані, що вибрали себе.
А я думаю про тебе, дитино Моя.

Частина третя: =3=
Я слугую вам Силою Моєю, бо усе, чим ви є і навіть те, що ви є – від Мене, назавжди і задарма отримане з Любові.
Чи ж може приятелювати зі Мною той, хто любить тільки себе? Як порозуміємося з такими? Як житимемо, якщо не разом? Як діяти будемо? Я – люблячий, обдаровуючий, Який підтримує, допомагає і рятує вас, і ти – якщо будеш думати тільки про себе? Чи в такому випадку наша дружба взагалі можлива? Дружба справжня, безкорислива?..
Я прагну дружби твоєї – для твого добра, твого щастя.
Але чи ти можеш її прагнути – для щастя Мого? Адже Сам Я – Добро, і нічого не потребую.
Що ж тоді може нас поєднати? Що для нас спільне?
Тільки те, що в тобі є подібним до Мене, Отця Твого Небесного. Навіть у дуже малій дитині зауважити можна цю подобу. І є вона в кожному з вас.
Тому не від вашого віку залежить дружба зі Мною, а від вашого ставлення до Мене.
Будівничі із цегли згідно власного проекту зводять будівлю. Але навіть якщо той проект геніальний, без цегли вони нічого не збудують. Ви – Цеглини Царства Мого.

Частина третя: =4=
Жертва Моя відкупила для вас Синівство Боже, і вже тут, на землі, можете жити в дружбі зі Мною. Дружба Моя відкриває перед вами необмежені можливості, бо Я володію всім і скріплюю друзів Своїх, бо люблю їх.
Діти Мої! Царство Небесне – це життя у взаємній любові зі Мною, де всі беруть участь у всьому й діляться щастям своїм.
Кожного з вас кличу й запрошую, але мало хто з Ласки Моєї користає. Якби роздавав скарби світу цього, бігли би по них усі, бо миску борщу добре видно, а Слову Бога повірити треба. Борщ можна спожити відразу, а зерно Царства Божого зростає поволі в тиші, терпеливості, у нелегкій науці любові, болісній для ущербної природи людини.
Але після смачного борщу залишається тільки спогад про нього й нове відчуття голоду, нове погамування прагнень тілесної природи.
А зерно Царства Божого, у спеку засіяне, росте, дозріває, урожай вам приносить, бо дбаю про нього Я – Господар Царства.
Отож бачите, діти, на початку дороги вашої стоїть віра, відтак – щораз більша довіра Любові Моїй, що здобувається терпеливою працею, коли ви докладаєте сили, аби знову й знову підніматися з падінь і повертатися до Мене, аби сказати мені “хочу”.
І лише коли ваше “хочу, аби мене любили”, “хочу бути з Тобою” стане “хочу Любити” – першим плодом вашим – прагнення дарувати себе світові розквітне вашою подібністю до Мене. У відповідь Я запропоную тобі Свою дружбу. Скажу: “Ходімо, друже, будемо разом служити світові”.

Частина третя: =5=
Намір завжди випереджає дію. Дух із радістю приступає до служби, але натура тілесна не того прагне. Хоче, аби їй служили і бореться за це затято, уперто, протягом багатьох літ. Чим більше поступаєтесь їй, тим більше вимагає і – знайте про це – вона ненаситна настільки, що може підпорядковувати собі людину повністю, бо підтримує її в цьому ваш ворог смертельний, дух брехні і всілякої несправедливості.
Отож не лише із собою змагаєшся.
– Але я завжди з вами, друзі Мої, і програти боротьбу зі Мною неможливо, якщо кличете Мене на допомогу і довіряєте Любові Моїй. Як же ж потрібна тоді вам довіра!
Той, хто збудував в собі твердиню довіри – має Мене за воєводу цієї твердині. Я його обороняю, стою насторожі, аби він міг відпочити. Але той, хто не вірить в Мою допомогу, покладаючись тільки на власні сили, поранений, в тяжкому бою загинути може. Адже ворог ваш сильний.
Хто з вас не випускає долоню свою з Моєї руки, дозволяє себе вести, в усьому покладаючись на Мене і на Любов Мою до себе в кожній потребі, того Я проведу крізь ворожі війська і без боротьби вільним зроблю. Бо Я хочу вас оберігати, виявляти вам Любов Мою і міць оборони Моєї, якщо цього запрагнете, якщо захочете довірити себе – Мені.
Але як часто забуваєте про Любов Мою до вас. Коли зло вас притисне тоді огортають вас непевність, смуток, неспокій. Тисячі страхів на вас насилає ворог і пропадаєте з страху – хоч Я біля вас.
Спостерігаю, чи дійсно прагнете допомоги Моєї з цілого вашого серця, чи тільки вдаєте. Чим ви слабші, тим більше можете розраховувати на Мене. Але ви слабкості власної не знаєте, тому так часто занепадаєте.
Не відчуваєте також постійної Присутності Моєї, тож важко вам здобутися на щиру безпосередню розмову, до того ж думаєте, що признання в бідах своїх принижує вас переді Мною, Який так добре знає вашу нікчемність. Ще не довіряєте Любові Моїй. Ще тільки вчитеся перебувати зі Мною, дружити і довіряти. А Я терпеливо чекаю.

Частина третя: =6=
Стільки хочу через тебе сказати. Так багато Моїх прагнень хочу показати тобі і поділитися з тобою Моїм невтомним, незгасним прагненням здобути вашу любов, зцілити вас і спасти. Якби бачила, дитино, скільки людей гине щодня попри усі Мої зусилля, для них даремні, бо відкинені їхньою волею.
Рослини дякують, коли дощ їм посилаю, тварини дякують, коли нагодую їх: природа прославляє Мене – кожен її вид по-своєму. Поглянь на небо вічне. Мільярди зір створив Я і дав їм закони, а вони існують за цими законами і тішаться існуванням. Мої духовні світи істот безсмертних люблять Любов Мою і в ній перебувають.
Тільки ви не вірите Мені, і не переконає вже вас ніщо, якщо не переконала смерть Моя і для вас стерте в порох чоловіцтво Моє…
Тому таким почуваюся щасливим, коли хтось з вас приходить до Мене. А коли скаже Мені, що вирішив іти зі Мною до кінця свого життя і вважати Мене своїм найкращим другом, Серце Моє займається любов’ю до нього. Яким же полегшенням є для Мене відчуття, що не Сам Я в болю Моїм, що є ще хтось, хто Мене розуміє, кому можна зізнатися, що непогамовна спрага любові взаємної палить Моє Серце.
Хто любить – прагне взаємності. Хто так, як Я, любить незмінно і безумовно кожну людину на землі, той страждає від вашої самотності, безпорадності, голоду і страху з силою, що дорівнює силі любові. Уявити собі не можете болю Мого.
Тому тих, котрі прагнуть бути справжніми Моїми друзями, не залишу в бездіяльності. Навпаки – покваплюся зробити їх помічниками Моїми. І не маю часу чекати, коли дозрієте для такої праці – тож віддаю дари Мої у ваші недосвідчені руки, аби не гаючись роздавали. Адже стільки голодних і спраглих, а життя людське таке коротке!
Сподіваюся, що Мене самого любите більше, ніж дари Мої. Але часом буває і так, що, обдаровані Мною щедро, повертаються в дім свій і середовище своє, одягають Мої клейноди і не нахваляться ними, кажучи: “Подивіться на вроду мою і багатство моє, ніхто не зрівняється зі Мною! .. “Ніхто зі слуг Моїх не може уникнути небезпеки, в якій ворог ваш сховав пастку для вас. І цією пасткою є пиха, самолюбство і прагнення мати якнайбільшу користь з дарів Моїх. Бо, вже казав тобі, на час життя вашого – на час служіння – обдарував кожного з вас скарбами Моїми, аби мали чим служити, що роздавати, чим ділитися з ближніми. Смерть є жнивним часом ваших старань і оцінкою їх Володарем Неба і Землі.

Частина третя: =7=
Отож, як чинити з тими, котрі Мені довіряють повністю?
Самі себе побачити мусите – такими, якими є насправді. Бо хто зі Мною живе, ходить в Істині.
Аби звільнити вас від облуди і брехні, показую вам усю вашу нікчемність. Але роблю це обережно, поступово, не шкодуючи доказів Моєї Любові, бо не відштовхнути вас хочу, а навчити і очистити від усього, що назбирали на дорогах світу і що не є Моїм. Чистих поміж вас немає, але велика різниця між тими, хто брудний, бо в бруді народився, живе і працює, і тими, хто чисті шати свого дитинства, сполоскані в Крові Моїй, свідомо забруднює, кидає в багно та ще й відчуває задоволення від цього.
Не один з вас живе в переконанні своєї безгрішності, вказуючи братам своїм на їхні гріхи, але не знає, що має гниле нутро, бо рак пихи, егоїзму, байдужості чи погорди до ближніх своїх його роз’їдає.
Видимі плями показую вам за допомогою інших. А що самі любите оскаржувати братів своїх, вони вам тим же відплачувати будуть.
Але якщо осуд їхній справедливий, задумайтесь над ним і просіть Мене, аби допоміг вам викорінити зло, і Я допоможу, бо звільнити вас прагну від тягарів ваших.
Якщо ж несправедливим буде їхній осуд, прийміть його спокійно заради Любові Моєї, і зауважте, яким сильним є ваше обурення коли скривдили ваше самолюбство. Саме воно, улюблені діти Мої, змагається до останку за справи свої, хапаючись за справедливість. Але для друзів Моїх справедливість – Я, і в Мені отримаєте нагороду за все. Тому до Мене звертайтесь і Мені віддавайте усі кривди ваші, а Я Сам захищатиму вас. І хто з вас так робитиме, ніколи не програє.
Самолюбство завжди змагається з любов’ю вашою до Мене і не здається легко. Навпаки – година за годиною, день за днем помирати йому треба, аби Я зростав в серці вашому. Два господарі разом жити не можуть, і хто з них кому поступиться, від вас залежить. Якщо ви розіпнете своє самолюбство, а зробити це повинен кожен з вас власною волею, Я увійду у спустошену душу і станете Одним зі Мною, станете нарешті собою – царевичем, що успадкував Царство.
Показую вам, як звершується Моя праця в кожному з вас.
Преображення ваше на Подобу Мою, щоб ви для ближніх ваших стали Даром Моїм, Полум’ям і Сяйвом.
Самі себе перемінити не можете, але Я хочу Преображення вашого, і воно станеться, бо той, хто любить, захоплює полум’ям того, хто любові прагне: і той, хто дружби прагне, стає подібним до вибраного собі друга.
Діяти буду Я, ви ж повинні дозволити Мені діяти. Тисячі ваших “дозволяю” – це і є ваша досконала служба, яка готує вас до єдності зі Мною.

Частина третя: =8=
Отож, якими будуть початки подальшої Моєї науки?
Насамперед відчуватимете, що все менше задоволені собою. Щораз більше матимете дорікань і повчань, а замість радості з боку ближніх ваших зустрінете нерозуміння, несприйняття, озлобленість, обмови, обмани. Допущу, аби зло світу вас переслідувало, але не покину вас. Навпаки, буду ще ближче, аби розрадити вас, коли прийдете Мені поскаржитись. Бо хочу вам показати, що ні справедливості, ні опори, ні розуміння, ні допомоги чекати від світу не варто. Нічого не варто!
То ви – котрі зі Мною – маєте бути Моєю допомогою і опорою для усіх заблуканих і неприкаяних душ.
Що ж ви можете отримати від них, коли вони бідні і жодного справжнього скарбу не мають? А вам потрібні скарби справжні, Мої: любов, дружба, розуміння, спорідненість душ; треба вам також мужності, сили, радості, спокою. А світ що вам дати може? Тільки те, що сам цінує і нагромаджує. Оплески? Але і шана, і слава проминають. Кар’єра? Із заздрістю та інтригами, облудною прихильністю і порожніми словами похвали? Що ще? Багатство? Але ж ви не ставите собі за мету його мати. А здобуваючи його, можете витратити ваші сили, здоров’я, розсудливість і запропастити Дари Мої. Любов людська і дружба? Але ж вони зрадливі, облудні і шукають користі. Змінні і поверхневі, не діляться з вами, а намагаються вами заволодіти.
Такою є правда, діти Мої, і якщо дозволяю вам її пізнати, не караю вас, а вчу, так як ви вчите – через досвід.
Отож пізнаєте ненадійність скарбів світу і ніщо вас задовольнити не зможе. Нудьга огортає вас, коли бачите те, чого раніше прагли. Ви вже не можете отримувати задоволення від того, що робили і чим розважались. Відчуваєте пустку і спрагу, і це – спрага душі, яку задовольнити не зможе страва і жоден напій, придатний для тіла. І якщо намагаєтеся цей голод задовольнити поживою земною – він лише зростає. Бо це Я пробуджую вашу тугу, аби швидше віднайшли Мене і спрагу погамували. Бо Я знаю, що вам потрібно і вже накрив Свій стіл для вас. Біля нього чекаю на вас.
(Господь приготував для нас стіл, але страви на ньому “Божі”, бо споживати маємо те, що Він споживає. Тому буде розчарований кожен, хто розраховує на земні насолоди).

Частина третя: =9=
Роблю це для друзів Моїх, бо вони вибрали Істину, вибираючи Мене. Але тривалим буде час науки, бо важко вам зрозуміти, що доцільно виконувати волю Мою, а не щоб Я підтримував волю вашу у ваших прагненнях, що вросли у світ.
Тому що дієте в “ім’я Моє” прагнете, аби благословляв вас в усьому, чого захочете. Даю вам радість робити добро до того часу, коли станете дорослими, бо надалі це вже буде воля ваша, Моєї не питайте. Дозволяю, аби зростали у вас Мої Дари, які даю вам для заохочення; дозволяю, аби Мені служили – згідно ваших бажань – бо вчитеся робити перші кроки в Моїй службі. Вчитеся давати свій час, матеріальну допомогу і доброту. Вчитеся один одному допомагати, один з одним ділитися, один одного заохочувати, підтримувати в дорозі. Словом, намагаєтеся – згідно ваших знань, здібностей і сил – служити Мені і маєте від цього задоволення, усвідомлюючи, яку користь приносите. Скільки ще у вас залишається самолюбства, хоч і споживаєте скарби Мої і на них зростаєте…
Багато з вас до кінця життя свого від цієї дитячої звички відмовитись не може. Тому в світі стільки діячів, які, здавалось би, наполегливо працюють для Мене, але насправді так мало Добра Мого дають світові. Ближніх задовольняють вони собою, але ж ким вони самі є? Нікчемністю, котра ніщо розподіляє? На жаль, справжніх Друзів Я маю так мало. Дуже мало.

Частина третя: =10=
(І пункт відходу від Бога).
На цьому етапі вашого розвитку найчастіше відходите від Мене. Слава світу ще дорога вам і сумління своє заспокоюєте, вмовляючи його, що, шануючи вас, світ вшановує Мене.
Так, наче Я, Господь Нескінченності, потребую вашої слави!
Тому, навантажені Моїми Дарами, відходите щораз далі у світ, беручи з собою і все те, що він дати вам може. Ненаситність вашу годуєте світом, але промовляєте від імені Мого, тому втрачаєте дружбу Мою і, якщо не спам’ятаєтеся, не визнаю вас у День Судний.
Бо Я і світ – несумісні, і хто хоче мати ДРУЖБУ Мою – вибирати повинен.
Той, хто Мене вибирає, стає вибраним Моїм.
Хто хоче іти до Мене, мусить відійти від світу. Полишити любов свою задля Мене – Єдиного Улюбленого, бо і Я віддаю вам Себе повністю.
Але позаяк Я віддав Себе вам повністю, назавжди – той, хто приятелювати зі Мною наважується, повертається зі Мною у світ, аби спасати його, але світ уже влади над ним не має.
Кожен справжній Мій друг повернеться, обдарований безмірно Моїми Скарбами і разом будемо служити, годувати, спасати.
Зараз світ настільки відійшов від Бога, що сам повернутись не зможе; він занадто слабкий і хворий, в гріхах потопає, сліпий і глухий. Більш ніж коли потребує допомоги. І ніхто йому не допоможе, якщо не Я і не ви, друзі Мої. Мої руки, помножені на тисячі інших рук, повні хліба. Мої ноги, помножені на тисячі інших ніг, готові бігти на допомогу, і серця готові віддавати себе тим, хто без любові загине.

Частина третя: =11=
Навчаю вас, хоч наука Моя нелегка і не дуже приємна для природи людської. Але вона справжня і потрібна вам. Не всім даю однакові питання, бо знаю, що кожен з вас уміє, знаю також, на що відповісти Мені може – поки що – і вчу його опановувати те, що легше. Але кожного, хто Мені довіриться, доведу до повноти його можливостей. А вони такі різні. Тому одні сягають вершин геройства, а з інших достатньо, якщо без жалю і нарікань прийматимуть долю свою, оскільки вона нелегка. Я Сам вас знаю найкраще, бо Я обдарував вас життям у визначеному часі, місці, середовищі, сформувавши вас саме для такого завдання, в якому усе, в що вас зодягнув, знадобиться вам і дозволить стати максимально корисним для вашого щастя – якщо прямуєте до Мене. Але якщо вибираєте князя світу цього і йому служити хочете, Дари Мої принесуть вам нещастя і оскаржать вас переді Мною в День Судний – суду вашого особистого, коли кожен з вас постане переді Мною і покаже, ким став завдяки тому, що отримав. І скажу вам, що лише Любов залишається в сяйві Істини і те, що з Любові Моєї взяли, аби чинити добро світові. І оскаржить вас кожен Мій Дар, Добро Моє, привласнене за рахунок ближніх ваших.
Привласненим добром поділитися не можна. Але ж воно призначене було для того, аби обдаровувати ним в кожній миті вашого життя інших. Навіть мала дитина усміхається, простягає рученята, підстрибує з радості; а з віком можливості її зростають. Усміх, доброзичливе слово, допомога іншому в найменших дрібницях, пам’ять про них, розмова, телефонний дзвінок чи лист, найменший доказ, що не забуваєте ближніх ваших, що робите для них усе можливе — так багато важать в очах Моїх.
У житті вашому багато нагод і треба їх використовувати. Хто швидше починає обдаровувати, розвиває вразливість серця і ока й повніше використовує свої можливості, аніж ті, котрі дивляться на світ захланно і гребуть до себе усе, що бачать. Такі життя своє можуть змарнувати і постануть переді Мною, не маючи чим виправдатися.
Тому краще дати трохи з нестатків своїх, аніж щедро давати з багатства; бо багато ще його залишається у власника й оскаржувати його буде. Радію, коли використовуєте те, що маєте, і тільки це важливо.
Скільки хто отримав, знаю Я – той, Хто дає. Скільки роздаєте, також знаю і пам’ятаю. І чим менше говорити про це, тим краще для вас, бо визбирування похвал перекреслює безкорисливість вашого давання і робить вас облудними. Отож життя кожного з вас – це сад, повний квітів, і від вас залежить, скільки їх для Мене зірвете.

Частина третя: =12=
Я хочу допомогти вам зрозуміти дорогу, якою крокуєте, – усім, хто просив Мене, аби Я став володарем вашого життя. Може не зрозуміли і досі, що просили у Мене освячення, а Я прийняв прохання ваші і виконую їх у спосіб для кожного з вас інший – найрезультативніший і найменш болісний. Але ви повинні знати, що поєднати Бога Всемогутнього з божками цієї землі неможливо, а до насилля Я не вдаюся. Тому той, хто від звичок своїх і прихильностей відмовитись не хоче, залишиться “вільний” з ними згідно своєї волі, але ні дружити з ним, ні вести його Я не буду. Відтак життя своє візьме у власні долоні і лише себе звинувачувати може, якщо стане непотрібним воно і порожнім.
Терплю вашу слабкість, падіння і помилки, бо такою є природа людини, але брехні терпіти не можу. Багато поміж вас таких, котрі стверджують, що служать Мені, а насправді служать світові і тому, хто в ньому володарює. Зі Мною по-справжньому і аж до кінця залишається небагато з вас. І на кожному, хто свідчить про Мене, Мені залежить, бо землю спасати треба.
Але нехай вас не лякають труднощі, бо даю вам силу їх подолати, тільки звертаєтесь до неї рідко, бо малою є довіра ваша.

Частина третя: =13=
Даю науку Свою для всіх людей доброї волі, котрі прагнуть наблизитися до Мене, але не знають як. Для всіх Моїх улюблених дітей, котрі прагнуть близькості Моєї і шукають доріг до Мене навпомацки, оскільки не мають часу для них ті, котрих покликав знаннями своїми, які даю їм, аби служити вам. Та й самі вони рідко прагнуть дружби зі Мною; так небагато з них її здобувають, бо бракує їм здібностей і досвіду. Це величезний біль Мій, що ті, котрих кличу, аби були зі Мною Одно, – щоб вам служити – розвивають лише розум, і воліють служити розумові, а не Любові. Щоправда, це не тільки їхня провина. Пиха вкорінилася в Народі Моїм. Світ вабить вас всіма міражами, які вигадав, аби завернути з Моєї Дороги до себе.
Те, що настане, буде вашим постом і покутою. Вам, полякам, живеться нелегко, але так мало з вас звертається до Мене. Інші народи отримають ще болісніші ліки, кожен згідно з своєю потребою. Ті, котрі зажиріли в добробуті своїм і божком своїм визнали ситість, незважаючи на голод і злидні таких самих людей, як вони, та ще й вважають їх гіршими за себе, – матимуть такі самі терпіння, яких завдають ближнім своїм. Аби спасти людство, треба повсюдного нещастя, потрясіння і такої великої загрози, яка би зруйнувала усталений спосіб життя і в горі з’єднала вас страхом, позаяк відкинули єднання в любові.
Дякуй Мені, дитино, що ваші труднощі настали раніше, тож швидше закінчаться. Іншим народам буде значно важче.
Та попри те, що діється з вами, хочу, аби ви, люди усієї землі, продовжували жити і служити Мені в мирі та радості, в дружбі зі Мною і в Моїй Присутності, і різними способами навчаю вас цьому.
Слова, які тобі диктую, допоможуть кожному, хто тужить за Мною і відчуває духовний голод, але читати їх треба уважно і в спокої, навчаючись з них розмовляти зі Мною. Тому даю їм силу проникнення у ваші серця відповідно до чистоти і щирості ваших прагнень.
Тим більшою буде допомога Моя, чим серйозніше до них поставитесь. Ви повинні вчитися з Книг Моїх і просити Духа Святого, аби дав вам дар розуміння, світла і всі ті дари, які так вам потрібні.
Але саме по собі читання нічого не дасть, якщо не усуватимете перешкод в собі самих і не дбатимете про Дружбу Мою згідно Моєї Волі (“люби свого ближнього як самого себе”), і не вибиратимете Мене усією волею своєю, розумом і серцем. Тоді Я справу довершу, бо ці уроки Мої є Моїм зверненням до кожного з вас, покликанням до життя зі Мною, до любові і служіння світові. Прагну і чекаю на кожного з вас.

Частина третя: =14=
– Дякую Тобі, Отче! Ти Сам знаєш, що таке писання вимагає значно більше віри, аніж “звичайне” життя.
– Доню, Ваша співпраця зі Мною на землі спирається тільки на віру. Тілесне не може бачити і торкатися духовного, отож не в думках зустрічаєтеся зі Мною. Єдине, що є у вас “Мого”, кличе Мене, і прагне, і чим більше з вашої людської природи піддається любові, тим глибшою стає прірва, в якій зустрічаєтеся з Любов’ю. І лише коли вся природа ваша буде підпорядкована утвердженій волі життя зі Мною, відбудеться злиття вашої волі з Моєю і Моя Любов уже без перешкод наповнить вашу душу. Моя Воля завжди однакова – прагне огорнути вас Моїм Життям, зробити вас щасливими в межах можливостей ваших душ, даючи вам водночас право бути безмежно щасливими. Щоб ніколи більше не відчували ви ні духовного голоду, ні туги. Аби любов ваша була повною.
– Сказала: “Але ж це повне Преображення!”
– Це, доню, таке Преображення, коли смертне стає безсмертним, матеріальне – духовним, недосконале – досконалим, а те, що скінчилося, продовжує рости і вічно існувати в Моєму Царстві Слави.

Частина третя: =15=
Преображення – це Моя діяльність у кожному з вас. Ніхто сам від себе повторно народитися не може. Такий розумний і вчений чоловік, яким був Никодим, також зрозуміти цього не зміг, бо думав про власну діяльність.
Але ж це Я преображаю вас, звичайно, згідно з вашою волею, на скільки запрагнете. Тобто Преображення ваше залежить від сили вашого прагнення і витривалості волі вашої.
І в цьому вам допомагаю, бо те, що у вас “тілесне”, чинить опір. І так має бути, бо вмерти мусить, оскільки ніщо земне не увійде до Царства Небесного. Опір цей підтримує ворог ваш і захищає “тілесне”, як свою власність. Бреше вам і обдурює вас. Але Я викупив вас Своєю Кров’ю з неволі гріха і ви вільні. Справді вільні і завжди переможці – якщо повірите Мені і довіритесь Любові, Яка за вас була розп’ята.
Довіра є підґрунтям, на якому відбувається переміна ваша. Чим вона більша, безкорисливіша і мужніша, тим скоріше може преобразити вас на Образ і Подобу Мою, наситити Собою.
Тоді вже диявол нічого вам зробити не зможе, бо опиниться поза межами вашої душі, в якій оселюся Я, Непереможний.

Частина третя: =16=
Диявол боїться Мене і втікає, і тільки зовні нападати може. Але без Моєї Оборони перемагає вас легко, бо знає тисячі потаємних входів до твердині вашої душі. Знає значно краще за вас. Тому не варто ховати їх від Мене, Котрий і так їх добре бачить, краще поставити Мене біля кожного входу, щоб допомагав вам. охороняв вас.
Тому той, хто вважає Мене своїм другом, зізнається Мені у страхах своїх і слабкі місця в мурах своєї твердині обороняти Мені доручає.
Усі слабкості ваші, вади ваші, які вам докучають, пристрасті, бажання, не опановані почуття ваші, думки та уявлення, нестримний язик, черстве серце, гострі судження, немилосердні слова і вчинки, байдужість до горя ближніх, нечесні справи і корисливі знайомства – ці і тисячі інших потаємних входів, крізь які проникає ворог ваш – віддавайте Мені і просіть допомоги Моєї. Я хочу охороняти вас. Але ви мусити по-справжньому прагнути охорони Моєї. Адже залишаєте незачиненими усі хвіртки душі вашої, через які самі любите потаємно виходити в “світ”. Бо душно вам в домі душі вашої і сумно лише в Моєму товаристві. Що не знаєте, як зі Мною розмовляти і про що, як жити зі Мною щодня. Хіба не так?
Побачити Мене не можна. У присутність Мою треба вірити. А це вимагає праці і стомлює вас, тому втікаєте від зусиль, а “світ” такий барвистий і повний розваг…

Частина третя: =17=
І не здогадуєтеся, що Я крокую за вами. Роздивляюся, звідки може напасти на вас ворог, заступаю йому дорогу, а вам відчиняю двері для втечі. Дружба Моя зобов’язує Мене охороняти вас.
Але коли йдемо разом, плече в плече, ворог ваш не має відваги на вас нападати, а світ бачиться вам в інших кольорах. Він уже не такий барвистий, а яскраво розмальований, як стара капарниця, що прикриває фарбами і блистками свій жалюгідний вигляд, голод і самотність. Сміх і веселощі світу перекривають стогін, плач і крик агонії. Стоками плине болото, а ріки червоні від крові. Це вже не той світ, якого ви так прагли. Він страшний, жорстокий, повний живих трупів і реготу неприятеля. Він тріумфує, він ласує здобиччю і насміхається з Мене. Бо це ж Мої діти гинуть!

Частина третя: =18=
І ваші брати і сестри. Так само, як ви, створені для щастя, люблені і безмежно дорогі Мені.
Друг, що йде біля Мене, відчуває Мій біль і хоче розділити його зі Мною. Глибоко вражає його те, що й Мене, бо розуміємося з півслова, бо відкрив йому чимало таємниць Моєї Любові. Друг Мій зупиняється разом зі Мною, схиляється над нещастям людським і запитує: як допомогти? Побачивши його співчуття до Мого страждання, Я даю йому вказівки і спільно беремося до справи милосердя. Навіть якщо він ще невправний, слабкий чи скалічений, вже сама його присутність, слова співчуття і розради для тих, хто потребує допомоги, стають в пригоді Мені. Не існує для Мене більшої радості, як бачити, що кільчиться і розвивається зерно Моєї Любові до людей, яке посіяв у вас. Оберігаю його, плекаю і кажу вам: зерно, що зійшло, ніколи не загине, бо під Моєю долонею зростає.

Частина третя: =19=
Ті з вас, котрі самі вирушають у світ, починають відчувати до нього відразу, бо поступово показую його їм таким, яким є насправді.
Дитина бачить на вулиці лише те, що їй миле: крамниці з іграшками, цукерками, продавців морозива, солодощів, надувних кульок.
Деякі з вас хочуть бачити світ таким завжди. Цікавить їх тільки те, що хотіли б мати, – насолоди, які хотіли би спізнати, люди, яких можна використати для своєї мети, речі, якими можна пишатися і захоплюватися.
Але “світом” володіти не можна; це він вами заволодіває і знищить, якщо себе йому віддасте. Під його привабливим фасадом причаївся ворог ваш, який закидає вам наживку, як рибалка, що ловить рибу, аби схопити і з’їсти. Світ повен зойків і передсмертної муки конаючих жертв. І таким його зробили ви…
Відкинули закони Мої – взаємну Любов, справедливість, доброту. Замість них вибрали ненависть, пожадливість, насилля, кривду і брехню, аби у вас царювали. Світ стогне і конає. Мільйони голосів благають рятунку, але не Мене кличуть, бо Мене не знають. Голодні і спраглі, найбідніші і безборонні не знають Мене посправжньому. Не бачать Мене і, визнаючи Мене, не Мене показують світові, а власні обличчя, в яких, як в свічадах, відбивається світ. Я майже не маю свідків.
Ті, котрі говорять про Мене, проповідуючи Мою Любов і Милосердя, і Ласку Мою, – самі любити не вміють, милосердя не мають, а щедрими є тільки для себе – тож нівечать справу Мою. Зраджують Мене, а дітей Моїх видають в лапи неприятеля. І хоч чинять так частіше несвідомо, через те, що ніколи дружби Моєї не прагли, не чують і не розуміють Мене, – все одно шкодять ближнім своїм і віддаляють від них Царство Боже.
Потрібно Мені багато друзів, багато свідків!
Ви кажете, що хочете бути зі Мною. Кажете, що любите Мене, що хочете, аби Я став господарем вашого життя, другом вашим. Але чи надовго, діти Мої? На добрі часи чи й на лихі?
На час вашого успіху? На початок життя? На половину?..
Чи й тоді, коли покажу вам нещастя, коли поставлю вас перед злом і ранами світу? Чи й тоді залишитесь зі Мною?..
А якщо наша спільна праця буде важка, невдячна, нищівна? Чи й тоді Мене не покинете?
Чи наважитесь бути зі мною завжди і до кінця?..
Зважте в серці своїм. Воно Мені відповість…

Частина третя: =20=
(II пункт відходу від Бога)
Запитуєш, навіщо лякаю вас? Я показую вам правду про ваш світ. Берете участь у злі і маєте в ньому частку свою. Не тільки через вчинене зло, але й через занедбане добро. Даю вам тисячі можливостей щодня, але так важко вам самим здобутися на найменший вияв безкорисливої любові.
А треба, діти, спасати світ. Лише любов зможе згасити вогні ненависті, ошуканства, злочинної байдужості, якими оточена земля. Але як ви, заледве здобувшись на кілька крапель теплої і затхлої води вашого співчуття, можете самі погасити пожежу світу?
Саме для цього Я жертвую вам Себе – нуртуюче і невичерпне джерело живої води. Віддаю Себе вам, аби ви могли користати з Сили Моєї, бо тільки вона може спасти вас. Дружба зі Мною дає вам невичерпні можливості, якими володіє Любов Моя, і Сам Я перебуваю з друзями Моїми. Зі Мною не тільки маєте гарантію власного спасіння, але можете приймати Любов Мою кожної миті вашого життя, даючи її ближнім вашим. Я прагну цього, позаяк такою самою безмежною Любов’ю, якою вас огортаю, люблю і хочу рятувати, очищати і освячувати кожного, з ким зустрічаєтеся щодня. Кожну людину на землі. А найбільше турбуюся про тих, кого вважаєте “злими”, бо вони спасіння потребують найбільше.
Чи могли би ви бути щасливими в Царстві Моєму, якби знали, як важко страждають ті, котрі через вас не можуть радіти життю, бо ви не зробили для них того, що було у ваших силах.
Кажеш, доню, що “так і буде”. Переді Мною відповідаєте тільки за те, за що сумління ваше вам дорікає. Але Я хочу зробити ваше сумління ще вразливішим; хочу розширити серця ваші, а ви опираєтесь Мені. Боїтеся надмірної праці, покладаючись лише на свої слабкі сили, забуваючи, що маєте Мої.
Ваше самолюбство боїться обмежень.

Частина третя: =21=
(III пункт відходу від Бога)
Хочу, аби знали, що нічого від вас не вимагаю і ні до чого не змушую. Покладатися можу тільки на тих, котрі життям своїм підтверджують, що вони Мої справжні друзі. Коли стаєте – прагненням серця і зусиллями – другим Мною, Ісусом – для свого часу, лише тоді Я виявляю бажання, аби були такими, як Я, діяли і чинили, як Я. І тоді не Я вас прошу, а ви благаєте Мене, аби дозволив вам жити життям Моїм. І чините так з тієї самої причини, з якої Я зійшов до вас. З Любові.
Керує вами палке прагнення виконувати Волю Улюбленого і робите усе, аби її розпізнати. Я ж показую вам ті рани світу, які вилікувати хочу разом з вами. Спільно засвідчуємо милосердя своє і спільно обдаровуємо Любов’ю, бо спільно живемо. Тому вже немає самотності, немає місця для жалю до себе і для сліз. Зайвою стає будь-яка допомога зі світу. Те, чим Я вас обдаровую, використовуєте з радістю, а Я дозволяю вам (снувати) велетенські плани і здійснюю їх, щасливий, що Любов ваша до інших така сама палка, як Моя, що працюєте зі Мною, поділяєте Моє прагнення обдаровувати, нести спасіння й опіку.
І знову світ змінюється у ваших очах. Уже бачите не блискітки його і не багно, а осіб, які в праці змагаються з собою. І вже немає жодного “поганця” у серці вашому, лише втрачена, нещаслива або поневолена людина. І вже вважаєте, що всі вартують турботи й поваги, бо Я люблю усіх. А ви поділяєте зі Мною цю Любов. Тоді тих жадаєте, котрі найбільше обтяжені гріхами, і серця ваші повертаються до тих, кому найважче, бо то вже Моє Серце живе у вас.
І вже не служите Богові Своєму, а живете з Ним.
Тому щастя ваше триває і випливає з вас ріка Моєї Любові, розливаючись щораз ширше і далі, огортаючи й ощасливлюючи багатьох, бо Я оселився з вами. Адже Я незалежний від обставин і перекриваю усі справи світу.
Я – сповнення і тиша. Світло світу і Життя, Мир і справедливість серця вашого, співчуття і помилування, лагідність і зцілення; Я- Бог ваш, в очищеному домі душі вашої засновую Царство Своє.
Єдність наша така міцна, що через стіни тіла вашого світ може побачити Мене, бо ви – собою – свідчите, яким є Я Сам.

Частина третя: =22=
– Що це зі мною, Отче? Забуваю, що промовляєш і до мене, і моєї відповіді чекаєш. Два дні Ти говорив про Свою любов до тих, найгірших, а я лише вночі зрозуміла, що хочеш, аби з судового процесу над убивцями о. Попелюшки зробила висновки. За одного з убивць я щойно молилася, за того, котрий давав свідчення. Скажи мені, за кого з них маю просити і що робити?
– Доню Моя! Не за одного, а за усіх трьох маєш молитися і просити Небо, а найбільше Матір Мою – Прибіжище грішників – бо може випросити для них навернення. Проси через Кров Мою, за них пролиту, і проси так, наче за власних братів просиш, бо усі вони брати твої у спільному гріхові людства.
***
На цьому не закінчуємо Нашої праці, а лише III частину її. Завтра почнемо IV.
Частина IV
Частина четверта: =1=
А зараз, доню, промовлятиму до тебе і тих. що як і ти, хочуть бути зі Мною, хоч важко їм і здається, що життя зі Мною неможливе.
Отож, улюблені діти Мої, труднощі на вашій дорозі неминучі, але перехідні і не завжди буде вам сумно. Біль ваших душ випливає з того, що ви розумієте, яка велика прірва між Мною, Богом безмежжя, Самою Святістю і Чистотою, і вами – такими, якими ви є зараз: слабкими, непостійними, самозакоханими. І хоч ви самі Мене своїм Господом назвали і служити Мені запрагли, любите більше себе, ніж Мене.
Відчуваєте свою провину переді Мною, бо не виконуєте того, що мали би виконувати, а втікаєте у світ захоплень і розваг. І тоді сумління каже вам, що служба ваша лінива і Мене недостойна. Тому не можете знайти спокою і даремно від Мене втікаєте. Невдоволеність собою з’їдає вас. Тому так мало маєте радості і спокою сумління не маєте.
А Я радію за вас. Хто святий, той знає, що біля Мене триває і, що Я є його Святістю. Мій безмежно багатий світ істот Духовних любить Мене, з вдячністю і щастям приймає Присутність Мою. Ви ж живете в сутінках віри, та, незважаючи на всі недоліки нікчемної природи вашої, без винагородження і віддяки хочете бути зі Мною.
Хіба не маю приводу радіти за вас?..
Діти Мої, ще не дорослі, недозрілі, прийміть цю правду про себе, бо Я безмежно терпеливий і знаю, що недостиглий плід гіркий на смак і мало з нього користі.
Будьте терпеливі до себе, бо Я дбаю про ріст ваш й обіцяю вам, що в саду Моєму дозріваєте. Діти Мої, ви живете в часі, у трьохвимірному світі, який має свої закони. Ви залежите від обставин, які стали вашою долею незалежно від вашої волі. Часто навіть вони суперечать тому, що сумління ваше вважає справедливим. А самі ви нічого змінити не можете. Тому болить вам світ, який вас оточує – тим більше болить, чим більше кривди і несправедливості довкола себе бачите, а Я ваш кругозір розширюю і роблю співчутливими ваші серця.
Бо готую вас до співпраці зі Мною. Хочу, аби почуття ваші стали шляхетними, серця – вразливими, а очі розпізнавали зло, облуду, кривду, фальш і все, що завдає болю. Хочу, аби ділилися зі Мною співчуттям і прагненням запобігати злу, яке загрожує братам вашим. Коли звикнете приятелювати зі Мною, тоді скажу вам, чого чекаю від вас. Декого з вас призначаю для виконання саме цього завдання ще від народження і тоді нічого іншого не прагну, аби лише жили зі Мною і свідчили про Мене собою у каліцтві чи хворобі.
Часто відкриваю вам завдання вашого життя, перш ніж пізнаєте Мене, і тоді не відвертаю вас від ваших обов’язків, лише наповнюю Собою і освячую, коли визнаєте Мене за друга свого.

Частина четверта: =2=
Продовжуймо писати, доню!
Щойно покликавши вас до існування, даю вам місця вибраних.
Прищеплюю вам Свій намір, і він поволі приймається у вас як ваш власний – якщо супроводжуватиме вас в житті прагнення пізнати Правду і їй служити. Ваша добра воля прийняти те, що найвище, найцінніше, найдосконаліше, найкраще у ваших очах – хоч би було це нелегко – ось ключ, який відчинить вам браму вашого власного покликання.
Необхідна для вас безкорисливість і добра воля служити Мені, саме в такий спосіб, який Я для вас вибрав. Бо Я той, Хто все передбачив і стосовно ваших майбутніх завдань збагатив вас.
Якби ваша воля була чиста і вільна від власних прив’язань, ви легко почули б і відповіли повною готовністю на покликання Моє.
Але ви живете у світі, який послуговується власними законами як тільки може, спокушає він вас, вчить використовувати власні здібності, можливості, переваги, аби “щось” означати, “кимось” стати, здобути “якнайбільше”, і все, що доступне вам, обернути на власну користь.
Світ на незліченних прикладах вчить вас наукою ворога душ ваших що найважливішим є успіх, задоволення, слава, багатство, влада і свобода чинити згідно власної волі. Ворог ваш завжди говорить вам одне і те ж: “Ви вільні, вашим правом є користь і задоволення власне. Ніхто вам наказувати не повинен. Ви не слуги, а господарі власної долі!” і радить вам жити на всю потужність ваших сил.
Він бреше вам, але бреше майстерно, а більшість з вас приймає цю привабливу на перший погляд брехню і згідно неї живе. Життя таких людей стає прикладом для інших, котрі заздрять їхньому успіхові і намагаються їх наслідувати. Але ще гірше, коли батьки так виховують своїх дітей.
Хто розбещує і деморалізує дітей Моїх – особливо тих, котрі власних суджень ще не мають – зустрінеться зі Справедливістю Моєю і горе йому, якщо виправдання собі не знайде. Але горе і тим, котрі своїм життям заперечують Мої закони, на словах проголошуючи їх.
Саме тому, діти Мої, не даю вам успіху, багатства, шани до тих пір, поки зашкодити вам можуть. Бо на дорозі Дружби зі Мною кроки ваші ще непевні: й надалі частіше вибираєте себе, рідше – Мене. Світ доступний усім вашим почуттям, а Я – ні. Мені довіряти потрібно…

Частина четверта: =3=
Мене бачите тільки “вірою”. Без віри життя Моє з вами і навчання Моє оцінюєте лише розумом і сумлінням. Розум говорить, що життя Моє було прекрасним і жертовним, а наука Моя “мудра”, але в житті нею послуговуватись важко. Сумління підтверджує, що треба жити так, як Я вас навчав, і якщо хтось має щастя народитися серед вірних Мені людей, без супротиву приймає правди Моєї віри і нічого у вашому житті не змінюється!
Залишаєтесь літеплими, служачи двом господарям одночасно: собі і Мені.
Собі служите з великою любов’ю, з усіх сил вашого розуму і волі вашої, Мені – з примусу, виконуючи обов’язки, пов’язані з приналежністю до тієї чи іншої релігійної спільноти. Якщо додасте ще щось для ближніх ваших – від щирого серця, тоді потреби вашого самолюбства задоволені і ваше сумління вас не турбує.
Ось портрет народу Божого, глибоко вкоріненого у світ.
І з цієї землі облуди, фальші, засліплення хоче вирвати вас Любов Моя! Вона використовує для цього різноманітні засоби, пам’ятаючи, однак, про вашу слабкість, крихкість, самолюбство, і, звичайно ж, про вашу свободу вибору. Тому так ненав’язливо, обережно і поступово відкриваю вам Правду про Себе. І на кожному рівні залишаються ті, котрі більше прийняти не хочуть, бо наступний крок перекреслює їхні плани, не узгоджується з їхнім розумінням власного щастя, вимагає відходу від уподобань і навиків, а нерідко і зміни усього життя. На кожному рівні науки Моєї покидають Мене Мої улюблені. Серед них і ті, котрі обіцяли віддати усе своє життя Мені на служіння. І робили це щиро. Але коли життя почало ставити свої перешкоди, не схотіли їх подолати. Не схотіли, бо могли, якби лише покликали Мене на допомогу і захотіли тягар свого дня поділити зі Мною, адже Я міг допомогти.
Не хотіли, бо ніколи не знали близької і щирої дружби зі Мною – живим, сущим, спраглим довіри.
Не знали, де шукати опори, а коли був на те час – не схотіли, бо по-справжньому не хотіли пізнати Мене Самого, Живого, про Якого забули, Яким злегковажили, щойно познайомившись. Отож часто, знаючи про Мене все з “наукової точки зору”, не бачать Мене, хоч я стою перед ними. Для розуму відмовились від віри і не мають чим освітити темряву світу. Бачать в ньому пустку і нікчемність – не Мене. Я ж відчуваю все більшу покинутість і самотність…

Частина четверта: =4=
Ви відкинули Мене лише тому, що не даю вам те, чого хочете, не виконую вашої волі. Навпаки, вимогами Своїми змушую вас рости, тоді як ви хочете назавжди залишатись дітьми в світі іграшок і казок. Хочете, аби інші турбувалися про вас, на вас працювали, вас обдаровували і захоплювалися вами. Боїтеся брати на себе відповідальність за себе, за родину, за ближніх ваших, за світ. Боїтеся зречень, зусиль, праці, втоми, підпорядкування іншим, втрату часу, який вважаєте своєю власністю, зазіхання на ваше право вибору трактуєте як кривду, як обмеження вашої свободи.
Наполегливо втілюєте власні задуми в світі, де кожен прагне вигоди для себе, де всі змагаються між собою. Підступом, законно і незаконно здобуваєте те, чого прагнете, бо переконані, що воно вам повинно належати.
Я дав вам свободу, а ви нівечите світ і ведете його до загибелі.
Ваша ситуація трагічна, бо ваші уряди і цілі народи служать своїм корисливим цілям, знищуючи інших зброєю і голодом, обкрадаючи мільйони беззахисних людей. Сталося так, що ви втратили віру швидко і повсюдно дозволили себе ошукати, прийнявши пропозиції батька брехні, який вчить вас порядкувати в житті з користю для себе. І хто хоч раз потрапить в атмосферу користолюбства, не може вийти з неї без Моєї допомоги. Але Моєї допомоги не приймає. Ви обеззаконили Мою землю. Мій дар, який дав вам з Любові, отруїли ненавистю, скалічили, зробили непотрібним.
Якщо зрозуміли нарешті, що усі ви відповідаєте за те, що сталося з вами, і за те, що кожної миті може статися з людством, – без Мого втручання у ваші долі – повинні зрозуміти і те, що тільки ви можете врятувати землю, благаючи у Мене спасіння. Допомога повинна пройти через ваші “фізичні” руки, які спричинилися до зла і скеровують його.
Ваша співпраця зі Мною – вірна і постійна – підтверджує вибір вашої волі, ваше розуміння, вашу відповідальність і вашу любов до молодших і недосвідчених братів ваших, даючи Мені право втрутитися у ваше життя Силою Моєю, бо власною волею кличете Мене на допомогу.

Частина четверта: =5=
Живете, діти, згідно законів вашого світу. Одним з них є народження, ріст, дозрівання, принесення плодів і смерть. Ніхто з вас не сумнівається, що колись помре і ніхто не може затримати свого дитинства, погамувати росту, змінити закони вашої фізичної природи.
А що робиться з вашою природою духовною? Я дав вам свободу вибору – і що ви вибрали? Бунтуєте проти законів Моїх.
Подумайте самі, адже добре знаєте, що життя людське коротке, що йому загрожують хвороби, каліцтва, раптова смерть. Знаєте, що разом з розвитком фізичним розвивається ваш розум. Розумієте, що мусите вчитися, що в цьому ваша перевага, і воля ваша тут допомагає вам. Дбаєте про розвиток свого інтелекту і своїх здібностей.
Як же так сталося, що серце вашого життя – душа ваша – залишається поза увагою?.. Але ж вона також повинна рости. Вона має право розвиватися, вдосконалюватися в межах можливостей ваших. Душа людська має право жити вічно, бо вічний Я, що створив вас на подобу Свою, правом вашим є зростання і розквіт Моєї подоби у вас.
Коли дозріває вона – стає вашим Даром для світу, що має силу не проминати і не помирати, бо черпає з Природи Моєї.
Любов Моя так обдарувала вас.
Бачите і цінуєте в собі те, що минає, змінюється, підлягає смерті і розкладові, не розуміючи, хто ви насправді; бо те, що у вас Моє, що має природу духовну, невидиме, незбагненне для помислів ваших, як і Я, Отець ваш.
Але коли кличу вас – на землі залишається порожня оболонка, яку ховаєте. Де ж тоді ваш витончений інтелект? Ваша спритність і вміння пристосовуватися? І вже ані воля ваша, хоч би й найсильніша, ані талант, ані міхи золота, відзнаки, авторитет – ніщо вам не потрібне. Прийшли голими на світ, і голими його покидаєте, бо те, що у ваших очах мало ціну, стало для вас порохом земним. Ненадовго Я позичив усе це вам з Любові Моєї.
І ось ви, істоти духовні, безсмертні, повертаєтесь до Мене, аби вже назавжди належали Богові Своєму в щасті Взаємної Любові.
І щастя це залежить тільки від вас.

Частина четверта: =6=
Людина цільна, діти Мої. Але хіба не справедливо було б, якби те, що в ній тимчасове, змінне, смертне, служило тому, що містить в собі подобу Мою? Ваша природа тілесна завжди буде шукати в першу чергу задоволення власного, але людина духовна у вас росте, розвивається, дозріває і любов огортає її щораз більше, а що полюбить, пізнати прагне і пригорнути до серця. І чим глибше пізнає, тим сильніше і мудріше любить, і сильніше прагне з’єднатися з тим, що визнає гідним любові. Бо в кожній вашій любові Я присутній.
В добрі, якого прагне тілесна природа людини, якщо це добро випливає з дарів Моїх, також Мене можна знайти, і жити зі Мною, дякуючи і втішаючись. Усе добро на землі – Моє. І в кожному з різновидів добра впізнати можете Мене, обдаровуючого. Але не можна цією дорогою дійти до дружби зі Мною, бо хоч усе Моїм є – не все є Мною. Я – Особа.
Я – Той, з волі якого усе виникає: що було, і є, і буде. З любові дав вам життя, аби жили зі Мною, Отцем своїм, в безмежному щасті взаємної любові. А любов прагне пізнання, спорідненості і розуміння. Але як істота тілесна може наблизитися до Нескінченного і Необмеженого? Обмежена, та. що заблукала в темряві, крихка і слабка в усьому, як же може вона розпочати розмову з Незбагненним і Всемогутнім?..
Але ж Я дав вам таку можливість. В Ісусі Христі, Богові, Котрий прийняв навіки природу людини, можете зустрітися зі Мною Самим в Повноті Моїй, Нескінченній Силі Моїй і Необмеженому нічим Милосерді. Однак зустріч наша відбувається в Дусі. Тілесна природа людини не здатна збагнути те, що духовне. Бракує їй знарядь для пізнання. Тому мусить прийняти в покорі свою неспроможність і зберігати спокій усіх почуттів своїх. Їх не можна вважати непотрібними і зневажати. Адже за їхньою допомогою людина духовна в єдності зі Мною виконує для світу службу свою. Отож для реалізації вашого завдання – вашого дару для світу – служитимуть вам усі сили ваші, але у зустрічі Моїй з людиною лише те, що духовне, може брати участь.
Запитала, кого можна вважати людиною духовною?
Господь пояснив:
– Людиною духовною можна вважати того з вас, в кому природа тілесна підпорядкована і служить силам душі, визнає їхнє керівництво і вищість. Син Мій, Павло, говорить про це детально. Читайте книги Мої, бо на незліченних прикладах показую вам в них дороги людини – прямі і облудні. Вчіться, адже можете уникнути падінь, якщо знатимете, що інших до них привело.

Частина четверта: =7=
А зараз скажу вам, безмежно кохані, діти Мої, що людиною Духовною кожен з вас може СТАТИ, якщо дуже захоче. І не тоді, коли дозріє, а навпаки!
Бо ніколи не дозріє без Моєї допомоги. Сам Я в кожному, хто Мені довіряє, хто біля Мене перебуває, дію так, що оздоровлюється його людська, зіпсута спільним гріхом природа, впорядковуються, зміцнюються усі її сили. Друг ваш робить це для друзів Своїх, аби в усьому були до Нього подібні. Як же міг би Я – Сама Любов – не вилікувати і не збагатити того, хто Мене обирає і зі Мною прагне іти?..
Усі ви уподібнюєтесь до Мене – кожен на свій лад – в часі і згідно вашої довіри, ваших зусиль і розуміння науки Моєї, якою кожного з вас веду згідно вашої жертовності, витривалості, щирості почуттів і прагнення серця.
Хто сильно тужить за Мною, той швидко іде. Хто прагне Любові Моєї понад усе і завжди, той біжить, а Я – з ним. А хто багато захоплень має, той біля кожного зупинятися буде і на царську гостину не встигне.
Від вас залежить, діти Мої, якою стане дружба наша.

Частина четверта: =8=
Оцінюй, дитино, те, що пишеш, не згідно твоєї слабкості і недостойності, а згідно огрому Моєї Любові, Великодушності і Милосердя. Ніхто і ніколи в історії людства не розмовляв зі Мною тому, що був гідний Мене, бо не існує таких.
Розмовляю з вами, бо люблю вас і спасати хочу. Вибираю серед вас того, кого Сам хочу, бо, щойно покликавши до існування, призначив саме його для такої співпраці зі Мною. Я Сам про нього дбаю і підношу щоразу, коли він упаде, а коли спертись захоче на плече Моє, отримає Силу Мою. Вилікую його і зроблю корисним для світу, оскільки волі Своєї не міняю. А якщо ти – незважаючи на нікчемність свою – прагнеш служити Мені собою, хоч і знаєш увесь неспокій і усю малість свою, Я, безперечно, не зачиню перед тобою браму Милосердя Свого.
Ніхто з вас нічого свого немає, хоч думає інакше. Усі дари розуму і таланти – Мої, а те, що багато з вас використовує їх тільки для свого збагачення, влади і слави – свідчить лише про вашу дитячу зарозумілість і несвідомість. Ти, доню, завжди хотіла служити Вітчизні своїй і робила це від щирого серця, а Я був біля тебе. Тому дав тобі дар розуміння слів і намірів Моїх, і брати в них участь дозволяю.
Хочу, аби Польща стала вісником, свідком Моїм для світу. Те, що з’явиться в ній, покличе до життя зі Мною інші народи. Покажу тобі, що реально веде до освячення життя суспільного, до розквіту цілого народу. Зроблю його щасливим, дам йому силу і ріст в усьому, що в Батьківщині твоїй зберегли з Дарів Моїх, вам даних. Марія, ваша справжня Цариця, приведе вас до Мене. Ти, доню, служачи Мені тут і сьогодні, також береш участь у Справі Моїй. Те, що пишемо – спільно – для вас, стане поживою для всіх людей, які шукають дружби зі Мною на землі.
Знай, чистих на землі немає. Я послуговуюсь вами, якщо прагнете служити Мені, і ваша вірна служба в Моїй Присутності очищається і освячується. Не занедбуй, дитино, праці Нашої, а провини твої поступово зменшуватись будуть, бо збільшуватиметься подоба до Мене, Приятеля твого. І про це подбаю Я. Вір Любові Моїй. Знаю, чого тобі бракує, коли занепадаєш, де причини слабкості твоєї. Я знаю про все, що тебе стосується. Не сумнівайся, що Я піклуюся про тебе й охороняю тебе. Отож, дякуй Мені і слухай Мене, коли говорити хочу, бо великою є Ласка Моя для тебе.
Доню Моя! Якщо відчуваєш, що воля твоя слабка, віддавай її щодня під Мою опіку. Так роби в кожному випадку, коли бачиш причини своїх вад, а коли не бачиш, проси Мене, аби дав тобі світло і пораду, і Я дам. Бачиш, доню, співпрацюючи зі Мною, ви мусите самі брати участь у власному спасінні . Я даю Силу, яка вас зцілює, але від вас залежить, чи зцілення захочете.
Я – Цілитель ваших душ. Малі діти повністю покладаються на лікаря, а люди дорослі самі визначають прояви захворювань, які їм докучають.
Я прагну вашої співпраці, вашої свідомої надійної дружби. Ваша щирість і довіра не менш важливі для Мене, аніж ваша віра у Моє бажання і вміння допомогти вам. Тому Я завжди чекаю на вашу щиру відверту розмову про все, що вас турбує. Ділитеся вашими турботами з людьми, а зі Мною не хочете…

Частина четверта: =9=
Хотів би, аби ви повірили, що Я безмежно терпеливий до вас. Ви часто падаєте, втікаєте від Мене, зраджуєте Мені, але Я пробачаю вам, бо робите так здебільшого з вашої недосконалості, аніж свідомо протиставляючи себе Мені – з ненависті чи блюзнірства. Але навіть тоді зможете повернутися до Мене, якщо і не вирветеся з-під влади ворога вашого. Але тоді потрібна вам допомога з боку інших людей. І якби ваша релігійність була справжньою і зміцненою в Мені – ніхто не помер би без поєднання зі Мною.
Хто живе в ненависті і зневазі з ближніми, хто свідомо шкодить їм або не відгукується на їхні потреби, хоч допомогти може – а це і є один з ваших тяжких, найпоширеніших гріхів – той винен в очах Моїх. Бо перекреслює найсвятіший закон Мій – обов’язок любові взаємної.
Такий зустрінеться зі справедливістю Моєю і суворішим до нього буду, аніж до тих, котрі Мене Самого переслідували. І це тому, що знаю: оточення і виховання може показати вам ворога вашого і назвати його – Мною. Та й знаю народ Мій, літеплий, що мало свідчить про Мене, а якщо й свідчить – то в спосіб облудний.
Бо хто не свідчить про Мене – собою, такого, яким є насправді – той ганьбить Мене і спотворює Обличчя Моє. Усі ви належите до фарисеїв, і облуда приросла до вас. Кажу вам це, аби зрозуміли свій власний вклад у гріховність людства і ніколи не вважали себе кращими за грішників, які своє зло бачать.
Якщо одразу змінитися не зможете – бо процес переміни тривалий – то підніміть відважно своє братерство з гріха світу і допомагайте ближнім вашим, таким самим хворим, як і ви – як можете – словом, чином заохочення.
Це виправдовує вас самих в Очах Моїх.

Частина четверта: =10=
Отче,хто з нас залишиться з Тобою? Адже всі ми не так, як треба, свідчимо про Тебе! Немає людей, які завжди і скрізь свідчать про Тебе собою правдиво. Принаймні, я таких не знаю. Хоч дуже хотіла б побачити досконалий взірець. Але як важко кожному з нас усе починати спочатку – без прикладу, допомоги, наставництва.
– Саме про це Я і говорив вам, діти Мої. Кожен з вас, хто не свідчить про Мене правдиво, затримує наближення до Мене усього народу Божого.
Але Я не казав, що вимагаю від вас стати правдивими свідками відразу. Я взагалі нічого не вимагаю. Той, хто Мене полюбить, сам піде за Мною, і його перші кроки не будуть легкими. Я казав вам, що Я з вами, але приймати чи ні Мою науку – це вже воля ваша.
Не знаю, як просити Тебе, Господи, за моїх знайомих дівчат, котрі не знають, що їм робити в житті.
– звертайся до Мого Милосердного Серця, коли бачиш, що хтось не може збагнути Волю Мою. А Я не залишу в невідомості нікого, хто терпляче чекає і хоче рахуватися зі Мною.

Частина четверта: =11=
Усім вам важко відкинути те, що не є у вас Моїм. Здається вам, що від Мене у вас так мало і що все інше повинні в собі відкинути, знищити, потоптати – і що ж тоді від вас зостанеться? Вам здається, що зробити це неможливо, бо в такий спосіб зникне ваша особистість. Хіба не так?..
Але якби так мало статися, було би це з Мого боку вашим знищенням. Я ж не знищую нічого, тим більше жодному з дітей Моїх не заподію шкоди. Я, Котрий надломленої тростини не доламаю, лише допомагаю вам рости. Розвиток духовний – це ваше право і ваше найбільше щастя; повнота цього розвитку повинна бути метою вашого життя.
Процес росту духовного можна порівняти до періоду вашого фізичного розвитку і дозрівання. Немовлятко п’є молоко матері і смокче пипку. Чи тужите згодом за цим? Чи бракує вам брязкальця, візочка, колиски? Чи хочете, аби вас вповивали і годували з ложечки? Чи вам і досі потрібні повзунки і слинявчики? Чи треба вам допомагати вдягатися? Чи навпаки – щораз більше усвідомлюєте себе?..
Ніхто вас не змушував припиняти дитячі забави, але ви вже не ліпите замки з піску, не лазите по деревах, не граєтесь в лапанки. І через це не втратили нічого “особистого”, не зменшились?..
А роки вашого навчання? Вони обмежили вашу свободу, нав’язали вам дисципліну, але ж стільки дали в замін! Коли ви більше були собою: коли вам було шість років, чи коли стали студентами? А коли вивчилися, розширилися обрії знань, чи не стали ще більше собою? Життя ваше стало цікавішим і навіть приємнішим.
Людина примітивна примітивно живе і розважається. Для людини освіченої відкриті усі галузі знань, їй доступні усі види мистецтва, вона пізнає світ в усій красі природи, вивчений і збагачений її попередниками. Може і сама брати участь, якщо захоче, в справах Моїх для добра власного і всього людства. Але це не дитяча розвага, а справжнє щастя для людини зрілої. Знаю, що існують люди, які ніколи не виростають з дитячих захоплень і розваг. І ними доводиться опікуватися до кінця їхнього життя. Люди відповідальні і освічені турбуються про них і ті живуть без проблем, ні з чим не змагаються, нічим не клопочуться, але чи хто з вас хотів би помінятись місцями з цими неповноцінними, упослідженими людьми? Хоч їхнє життя легше за ваше?.. Не відповідають ні за що, навіть за себе. Усе необхідне отримують, не працюють, нічим не ризикують, не вибирають, ні на що не зважуються. То чому тоді ви не хочете бути на їхньому місці?
Та тому, що розвиток їхній обмежений, а ваш – ні. Вони не відповідають за себе, а отже не мають справжньої свободи – права вибору. Все вони отримують від світу, а дати світові так мало можуть. Ви ж можете світ обдаровувати добром – якщо тільки захочете. І Я Сам виступаю гарантом ваших необмежених можливостей. Даю вам Силу Мою, коли виконуєте Мою волю, любите ближніх ваших і служите їм.
То чому, діти Мої, стримуєте свій духовний ріст?
Чому не хочете пізнати закони вашого справжнього розвитку? Чому вибираєте долю людей обмежених, упосліджених, залежних від оточення, звичаїв, переконань і думок інших людей, які вашими ніколи не будуть? Чому задовільняєтеся малим, тоді як відкриваю перед вами необмежені можливості?
Скажіть Мені, діти, чому так мало прагнете?..

Частина четверта: =12=
Якби це стосувалося мрій про велику кар’єру у світі, тоді мали би підстави лякатися, адже знаєте свої здібності, здоров’я, сили, освіту, енергійність, витривалість, працьовитість, силу волі. Але від таких мрій не відмовляєтесь, навіть коли для їхнього втілення немає відповідних умов, бо оцінку собі завжди завищуєте, а труднощами легковажите. На кінцевий результат дивитесь не з позиції збільшення Добра, Краси, Правди на землі – а саме такою повинна бути позиція Божої дитини, – а прагнучи користі для себе: слави, грошей, успіху, влади. Усім цим втішається ваша нікчемність і пожадливість, використовуючи Мої Дари, які ви отримали задарма. Тому кажу вам, що собі служите з великою любов’ю, використовуючи усі свої сили і все те, чим вас обдарував, хоч не для цього обдарував.
Запитаєте, чому даю стільки скарбів Своїх тим, котрі їх не вартують? Адже Я знаю, що з ними зробите і як змарнуєте…
Там, де існує Любов, завжди готова пробачити і допомагати, розрахунку існувати не може. Бо Любов Моя обіймає усе людство як одну родину.
Коли в родині панує взаєморозуміння, чуйність, піклування – навіть наймолодші, найслабші, найменш здібні можуть сягнути повноти свого розвитку, бо дорослі і досвідчені огортають їх своєю опікою. Спрямовують їх, створюють їм відповідні умови і самі поруч ідуть, застерігаючи, навчаючи і подаючи приклад в кожній життєвій ситуації.

Частина четверта: =13=
В дорозі до Мене мудрим є той, хто Мене вважає другом своїм, бо усе знаходить в Мені. І Я завжди, в кожному місці і в кожній ситуації, в гризотах і непевності – завжди з ним. Він не тільки ніколи не буває самотнім, але Я працюю за нього. Якщо мудрий провідник вас веде, не загинете ніколи. Але приходять нові покоління, і треба, аби ті, кого веду, самі ставали провідниками. Ті, кого Я кличу, знати повинні, що кличу їх до відповідальності за світ.
Прийшов до грішних, калік і хворих. Турбуватися найбільше потрібно за тих, котрі часто оступаються і майбутнє життя яких в небезпеці. Мої друзі розуміють Мене і хочуть діяти так, аби не загинув жоден з них. Найнікчемніший і найсвавільніший з синів Моїх зможе повернутися до Мене, якщо стануть біля нього і допоможуть йому, піднесуть його, заопікуються ним і проситимуть за нього наймудріші і найдосвідченіші серед вас. Якщо ж не знайдеться серед вас жодного співчутливого, готового схилитися над нещастям людським – той, хто упав, загине, а Я вас, діти Мої, звинувачу в смерті його, якщо милосердя і доброти у вас не побачу.
Бо ніхто вас не створював і не призначив для терпіння вічного; в усьому винна ваша величезна байдужість. Звертаюся насамперед до тих, котрі Мене знають, проповідують, цитують, але не наслідують Мене, хоч з Моїми знаками з’являються на велелюдді.
Фарисеї ви, хоч митареву молитву промовляєте. А Я, розп’ятий між злочинцями, навіть тоді одного з них навернув…
Кожну людину спасти можна, якщо любов ваша захоче зробити це.

Частина четверта: =14=
А Я обдаровую кожну дитину Мою, бо – Отець. Отож хто слабкий і недосвідчений, отримає більше дарів Моїх, бо вони йому більше потрібні. Хто справді мудрий і Мене розуміє, той вибере одну, найкоштовнішу перлину – за усе інше – і спродасть усе, що має, роздасть або полишить, аби іти за Мною.
Хто багато скарбів несе, стомлюється і врешті осідає на них – там, де зупинився. Хто нічого не несе – легко іде, далеко дійти може, а коли й руки вільні має, іншим допоможе нести їхні тягарі, а Я підтримаю його і пліч-о-пліч крокуватимемо. Те, що ви вважаєте набутком вашим – в Моїх очах ваш тягар. Усе, чим володієте і в чому заздрите іншим, може стати наживкою для зла, і лише тоді ворог ваш безсилий, коли зустрічає убогого духом. Справжня убогість – це уміння дякувати за те, що є, і не прагнути нічого, окрім того, що даю Я. Така убогість обеззброює ворога вашого, якщо вона не формальна. Бо серце найубогішої черниці може бути повне бажань, тоді як людина маєтна може втішатися свободою і жити вільно.
Подумайте, діти, скільки зла може принести вам кожен дар Мій, якщо нерозсудливо ним користуватися…
– Врода – може полегшити вам життя, бо гарним багато пробачають, але вчить вас тоді ворог ваш, що ви маєте право на все найкраще, бо ви того варті. І ви пишаєтеся тим, що таке короткочасне, забуваючи про справжню цінність вашу, гендлюєте своєю вродою; крутяться біля вас люди, яких цікавить ваш вигляд, а не ви самі.
Здоров’я – буває причиною зловживань, бо дозволяє вам розважатися. І потонути в тих розвагах можете. Плекаєте також з любов’ю тіло своє, підносячи його понад духом вашим, а що вам зостанеться, коли надійде старість?
– Інтелігентність – вчить вас пихи. Якщо вам легко дається наука, ви зневажаєте тих, хто не такий здібний, як ви, і використовуєте їх в своїх цілях. Легковажите тим, що досягається легко, а метою вашого життя стає не пізнання галузей науки і не служіння своїми знаннями іншим, а кар’єра, яка полегшує вам життя і дозволяє користати з нього краще за інших.
– Таланти, якими вас обдарував, також часто стають предметом спекуляції. Ви продаєте те, що отримали задарма, за найвищими цінами і використовуєте для себе. А коли надійде година розплати, що скажете на своє оправдання? Від вас самих залежить, як використаєте Дари Мої, оскільки кожен Дар отримали для збагачення служіння вашого.
Але з вами відбувається щось дивне: чим більше ви обдаровані, тим більше вимагаєте від світу, значно більше, аніж можете дати. Найщедріше обдаровані ті, котрі не знають голоду, страху, бездомності, небезпек, – ні працювати, ні обдаровувати інших не хочуть. Вони егоїстичніші за тварин, які дбають про свій приплід і навіть здатні задля нього пожертвувати життям. Навіть тварини оскаржувати вас будуть за вашу нікчемність, жорстокість і захланність, що зневажають доброчинність Мою і деморалізують менш обдарованих, які від вас вчаться зловживати життям, відмовляючись від шанобливості і простоти. Люди маєтні часто провокують бідніших до бунту і ненависті і стають знаряддям ворога, яким він знищує ваше сумління і робить вас нечутливими до проявів суспільного зла.

Частина четверта: =15=
Усі дари, які дав вам з Любові і на все життя ваше, можуть стати перешкодами на шляху до Мене, якщо не зрозумієте намірів Моїх.
Усі ви – одна родина, спільнота людська, що з’явилася з нічого завдяки Любові Моїй. З Неї і в Ній живете.
Важко, в смутку і терпіннях повертаєтесь до життя згідно Законів Моїх, які відкинули задля того, аби здобути, як сподівалися, свободу і незалежність собі. Ця помилка розуму людського надщербила кожного з вас. І кожен з вас сам повинен виправити помилку цю свідомим, добровільним, наполегливим пошуком правди і підтвердженням її своїм життям.
Я настільки поважаю особисту гідність вашу, що від кожної людини чекаю її вільного вибору. Життя ваше – це і є ваша відповідь Мені.
А тепер подумайте: якою великою є допомога Моя. Я вів вас і готував протягом століть – об’являючи вам Себе – до зустрічі з Богом живим, Який прийняв природу людини, аби знищити прірву поміж Творцем і Його творінням. Він засвідчив вам Собою, що Бог – це Любов. Любов принесла Себе в Жертву, аби звільнити вас, і ось уже дві тисячі років кожен, хто приймає Слово Моє, – вільним стає.
Чому ж продовжуєте блукати в темряві гріха? І якою глибокою є ваша гріховність, якщо кожен з вас, аби до Мене дійти, повинен повстати супроти світу? Вибравши Мене, він мусить іти дорогою страждання і самотності, бо так мало в серцях ваших бажання допомогти, підтримати, поспівчувати… Не такого шляху Я вам бажав, адже дав вам слова надії, спокою, радості. Ісус Христос, Богочоловік, і досі з вами, Він пропонує вам Свою Дружбу і Любов, жертвує безперервно Себе кожному з вас. І хіба усі ви, поєднані з Ісусом, не стаєте спільнотою одною? І хіба ця чудова, основана на постійності, силі і любові Бога спільнота, не повинна розростатися?
Адже Бог прагне обдаровувати, пригортати, ощасливлювати, кликати до Себе. Отже не в Ньому причина малоефективної діяльності вашої спільноти.
Подумайте над цим, діти…
Коли ви приятелюєте з Ісусом, Він живе у всій Повноті Божества і любить, освячує, обдаровує згідно Свого Безмежжя Добра.
Отож хто не дає Йому діяти, як не ви самі?!
Чому ви противитесь волі Бога, Який безнастанно жертвує Себе вам, прагне допомагати в житті? Ви ж заприятелювали з Богом. Довірили себе Йому, бо знаєте, що він вас любить безвідмовно і завжди. Ви знайшли спокій, вже не шукаєте правду наосліп, не боїтеся небезпек світу, довіряєте Господу Своєму, позбулися жалю, заздрості, нарікань на власну долю. Ви позбулися прагнень світу, вже не приваблюють вас ні багатство, ні слава, ні влада. Ви зійшли з арени світу у поміркованість, внутрішній спокій, смирення перед Господом. А світ? Хіба не турбує вас океан ненависті навколо вас? Чому не допомагаєте йому скарбами, якими Я вас обдарував? Використовуєте їх тільки для себе. Але хіба для цього Я їх вам дав?
Використовуєте свої знання, становище, владу, таланти, організаційні здібності, маєтності, відзнаки – але Я хочу, аби все, що ви отримали від Мене задарма, віддавали задарма іншим, коли треба і скільки треба. Ви на посаді? То повинні служити суспільству. І чим вище становище обіймаєте, тим краще служити повинні. Влада дається для того, аби дбати про добробут інших, аби бути для них прикладом, допомагати, захищати. Здібності ваші потрібні тим, хто сам їх має менше. Багатством ви повинні ділитися з біднішими. Таланти повинні нести радість, світло і правду – згідно здібностей ваших. Практичні навики – поліпшувати життя, і все, чим ви так пишаєтесь, віддавати ближнім своїм з такою любов’ю, яку Я до них відчуваю і якою вас усіх обдарував, довіряючи вам.
І досі вчу вас, діти, відповідальності за світ; навчаю вас відповідальності перед очима світу за те, ким стали ви – чи друзями Моїми, що живуть у спільноті зі Мною, тим, Котрий є Любов?

Частина четверта: =16=
Чекаю від вас взаємності – на міру гідності, якою обдарував вас.
Взаємності Моїх синів і дочок, які добровільно погоджуються будувати зі Мною Царство Моє. Кого огорнете своєю увагою, турботою і любов’ю, можете порятувати його від безладу, байдужості і ненависті світу, якщо спільно зі Мною діятимете. Бо Я можу стати для вас простором братньої любові, спокою і радості. Там, куди ви Мене запросите, Я можу закладати підвалини Царства Мого на землі.
Якщо ви з власної волі відмовитесь від самолюбства, розтрощите шкарлупу егоїзму – мур, який відділяє вас від вашої людської родини, – зможете розділити життя своє з нею: і в горі, і в радості. Тоді як самолюбство дедалі щільніше зачиняє вас від усього, що не приносить вам вигоди, вчить вас охороняти “своє” від небезпеки втрати, хоч це Я дозволив вам його придбати, позичивши на короткий час життя, здібності і таланти.
Самолюбство ненаситне. Якщо його не обмежувати, не тамувати, воно пускає в душі метастази, як рак, і приходить час, коли уже нічого вдіяти не можна. Тоді ви починаєте відчувати любов і до хвороби, бо вона “ваша”, втрачаючи шанс на вічне життя, бо неспроможні нікого, крім себе, любити.
Тоді станете хворою клітиною в здоровому організмі людства, отруюючи його своїми токсинами: байдужістю, безжальністю і цинізмом.
Тоді той, хто не з вами – ніхто, а якщо ще стоїть на дорозі до вимріяних вами скарбів – буде знищений, в кращому випадку – ошуканий, обкрадений, виштовханий. Через таких, як ви, світ поділений на вовків і овець. Але вовки так розплодилися, що їм уже на світі тісно і невдовзі вони почнуть пожирати одні одних.
Ви допустили, аби самолюбство охопило цілі народи. І хоч кожен з цих народів зазнає кривди, злиднів, голоду і неволі, ніхто змагатися з ними не хоче, бо кожен гребе під себе – скільки може зі спільного добра, яким Я вас обдарував.
Зараз оті найспритніші, найзахланіші, найцинічнніші (бо таким є вінець самолюбства: пиха, захланність і цинізм) нападатимуть на собі подібних, аби загарбати світ і запанувати над ним. А ворог ваш, як завжди, скористається з помилок ваших… Тому так прошу вас, аби ви полишили все, що недостойне дітей Моїх і поєдналися з ближніми вашими. Аби поставили знак рівності між любов’ю до себе самих і любов’ю до ближніх ваших, щоб любити спільно.
Це і є початок Моєї дороги. З пункту “Люби свого ближнього як самого себе” розпочинається повернення усього людства до Отця.
І цього навчатиму вас тепер, діти Мої.

Частина четверта: =17=
Казав вам, діти, що ваше самолюбство останнім складає зброю. І це тому, що й надалі не довіряєте Мені, не вірите в те, що дбаю про вас і піклуюся. Що знаю кожну думку вашу, те, чого боїтеся і в чому сумніваєтеся, і що Сам усе впорядкую.
Але ви й надалі покладаєтесь тільки на себе. Чим більше прагнень і пожадань керує вами, тим більше турбуєтеся про власне добро. Але якби це було справжнє добро! Навпаки – час, що йде на задоволення ваших забаганок, на ваші насолоди і розваги – украдений у ближніх ваших. Для Мене також не маєте часу. Вважаєте, що не кривдите нікого, дбаючи про власні потреби, не зауважуючи, як вони зростають. Бо батькові брехні залежить на тому, аби заступити собою усе, що є для вас корисним, приємним. Чи ж не прикрашає вас у власних очах? І чи ж не робить так щоб ніколи не знайшли часу на служіння інше, аніж догождання самим собі.
Кажу тобі, дитино. Незважаючи на нікчемність твою, не покину тебе, навпаки – допоможу. Адже Я Отець твій і ти мені не байдужа. Переконаний, що не змінюєшся і не зауважуєш, як підростаєш.
Я дивлюся на вас інакше, аніж ви – самі на себе і на братів ваших. Ви вважаєте, що доказом вашої зрілості є ваша щораз більша досконалість. І прикро вам, її в собі не помічати. А Я кажу тобі, що якби ти була переконана, що служиш мені бездоганно, усі Мої старання були би марними. Бо немає бездоганних серед вас – слуг Моїх, і ті, хто до Мене найближче, найкраще розуміють нікчемність свою, непотрібність і слабкість. Знають також, що коли на щось добре спроможуться, то лише завдяки Мені, Милосердю Моєму відносно їхньої злиденності.
А Я роблю це тому, що вони покладаються на Мене і від Мене сподіваються усього, збагнувши, що самі по собі – недосконалі і лихі.
Отож до співпраці зі Мною готові ті, котрі не покладаються на можливості власні, зрозумівши, як мало вони важать, а довіряються Любові Моїй і в усьому на Мене покладаються.
Справді, навіть якби не любив їх, через їхню довіру до Мене не відмовився б їм допомогти.

Частина четверта: =18=
Але Я люблю вас безмежно і кожен вами прожитий день повен ласки Моєї, лише ви відвертаєтеся від неї і допомоги Моєї не потребуєте. Втікаєте від порад Моїх, затуляєте вуха, аби їх не чути, і відвертаєтеся, аби Мене не бачити. І робите так для того, аби зі спокійною совістю здійснювати плани свої; аби не пізнати, не зрозуміти і не прийняти нічого з того, що Я вам запропонувати хочу, а задовільняти свої забаганки, дбаючи про власну користь і насолоду.
Вашими вадами можуть бути зручності, пошана, багатство, приємне товариство, дім ваш, який ви прикрашаєте щораз пишніше, та й самі зодягаєтеся так, що інші не можуть відвести погляду від імпозантності вашої.
Не обманюйте себе. Це про вас Я кажу – про тих. котрі віддали Мені своє життя і Мене визнали паном своїм. А ви думали, що згадую про “митників”‘ і “поган”, а не про вас – слуг Моїх…
Ніколи ворог не мав слуг охочіших, ревніших і глухіших на Правду Мою, аніж священики Мої, оті вчені фарисеї.
Ті. котрі найближче до Святині жили і були Мені найвірніші -так вони вважали – ті пішли навіть на злочин, аби світло Моє і Правду Мою загасити.
Ваше самолюбство – ось, що робить вас сліпими на Правду Мою, зодягає вас в глупоту пихи і високої думки про себе.
Коли присвячуєте себе служінню Богові своєму, а самолюбства не подолаєте, воно зростає, обплутує вас тенетами і поневолює.
Чесніше було б повестися інакше в такому випадку. Сказати: “Повертаюся до власних справ, бо зараз здаються вони мені важливішими за службу Тобі”. І Я би вас зрозумів. Але ви надто глибоко проникли в життя Моєї Церкви, і багато скористали. Тому не хочете починати життя спочатку, – в убогості. Хочете усе здобути для себе, користаючи з Мого багатства. Отож змушені бути прикладом, вдавати. І так зростають у вас брехня, облуда і фальш, пожираючи вас. І стаєте, як гробівці, зовні побілені, а зсередини повні хробачні.
Самолюбство, діти, для тих, котрі Мені хочуть служити, є ворогом смертельним. Вбиває ваші душі облуда.
Спочатку можете не розрізняти, що вами керує – любов до Мене чи до себе самих. Шукаєте пояснень. Виправдовуєте себе і завжди розв’язуєте сумніви на власну користь. І милосердя, і доброта, і товариськість, і співчуття – усе у вас напоказ. Демонструєте свою освіченість, толерантність, сучасність, бо хочете, аби вас любили, вихваляли, запрошували, шанували. Віддаєте перевагу товариству тих, котрі цінують вас, і кожному показуєте прикраси ваші – Дари Мої – аби вами захоплювалися. Позаяк Мені служите, на Мені розквітає хвала ваша. Я стаю запорукою вашого успіху. Світ захоплюється вашою красномовністю, вашою інтелігентністю, вашою доброчинністю і відданістю, вашими науковими ступенями і знаннями про Мене. Дари Мої дозволяють вам вирізнятися в своєму середовищі. Допомагають здобути кар’єру, здобути визнання в суспільстві, і ви щораз частіше користаєте з них. Зростає ваше самолюбство, а з ним і вимоги. Ви вважаєте, що вам належить усе. Але за які заслуги? За Дари Мої, які ви отримали задарма? За любов Мою і опіку? За те, що більше вам дав, ніж іншим дітям Моїм?… О, які ви захланні, які негідні! Чим Я Сам став для вас? Знаряддям вашої слави!

Частина четверта: =19=
Скільки метушні здіймаєте навколо себе! Скрізь звертаєте на себе уваги, скрізь намагаєтеся вирізнитися, мати якусь вагу, бути першим. І все це робите начеб те для Мене, хоч насправді – для задоволення власних потреб. І як вам боляче, коли вас не визнають, коли з байдужістю до вас ставляться.
Для вас так багато важить думка інших людей про вас; з огляду на це працюєте – інколи наполегливо і жертовно. Для задоволення власного самолюбства можете знести багато, працювати самовіддано, бо самолюбство – це вівтар вашого життя. Любите самих себе і заохочуєте до такої любові інших. А інші також люблять лише себе і нездатні покинути власних божків задля інших.
Саме тому люди змагаються за такі місця на землі, де кожного з них видно здалеку. Навіть на щаблі Церкви Моєї проник цей гармидер, і вже не видно тих, хто служить Мені правдиво. Бо хоч багато добрих справ могли б зробити зі Мною, заглушають таких і заштовхують в закутки галасливі речники власної слави.
А Я продовжую вас кликати, діти Мої, до миру, смирення і мовчання. Не беріться за ту саму зброю, що світ, бо він змагається за власну справу, а ви Моїй служите.
Отож Я – Володар над володарями. Цар царів, Предвічний і Безмежний – не потребую бубоніння бубнів і вигуків натовпу. Потребую вас самих. Любові вашої потребую і на неї чекаю.
Але як любити Мене – понад усе – можуть ті, котрі такою любов’ю люблять себе самих?
Ніхто з вас двом господарям служити не може… Тому, якщо справжньою є любов ваша, то сильніше вас тягнутиме до Мене, а про себе дбатимете все менше.

Частина четверта: =20=
Зрозумійте Мене добре, діти Мої.
Ваш суспільний стан відповідає служінню вашому, і обов’язки свої ви повинні виконувати в повноті ЛЮДЯНОСТІ ВАШОЇ, а не так, як робите – не на повну силу використовуючи ваші здібності, освіченість і можливості. Там, де перебуваєте – зараз, цього дня і цієї години – служіть усією своєю істотою – бо інакше чим ви про себе засвідчите? В одному місці будете добрими, а в іншому – злими? Для одних братів ваших будете щирими, сердечними, послужливими, а для інших – ні? В молитві спільній благатимете допомоги Моєї чи здоров’я для інших, але самі тих, за кого просите, не відвідаєте, хоч про потреби їхні знаєте. Та й самі користуєтеся допомогою інших, вважаючи таку допомогу справедливою.
Як же часто від своїх щоденних обов’язків і зобов’язань втікаєте до того, що вам приємне. Приємне не вам самим, а вашій природі тілесній, захланність і ненаситність якої змушує вас гамувати її пожадання. Але роблячи це, ви себе заспокоюєте, виправдовуючись тим, що інші ще захланніші за вас.
А хто вони, ці інші? Може ті, що життя Мені посвятили? Бо якщо ні, хай живуть собі, як хочуть, згідно своїх планів. Що Мені до них? Відштовхують Мене і самі відповідають за свої вчинки. А коли приходять хвороба, каліцтво, самотність, безпорадність і страх смерті – як важко тоді їм віднайти Мене! Бо, може, усе своє життя змарнували… Якщо добра не чинять і милосердя не виявляють, чим віддячать Мені за дар життя, чим виправдають себе переді Мною? Якщо ж посилаються на Мене і кажуть, що Мені служать, живучи тілесно так, як живе світ, – обманюють вас, бо слуг зрадливих і облудних Я не визнаю. І в дім Мій вони не увійдуть, тож не наслідуйте їх, не легковажте Справедливістю Моєю.
Хто бреше Мені, намагається ошукати Мене так, як ошукує вас, той зустрінеться зі Мною, а Я знаю сумління ваше і справедливо виявлю облудних слуг.

Частина четверта: =21=
Отож пам’ятайте, що в Мене на очах живете і затаєні прагнення ваших сердець волають до Мене. Але ж ви добровільно вибрали Мене. Тому коли не можете погамувати прагнення душі вашої, кличте мене на допомогу, і Я прийду не гаючись.
Якщо ж хочете повернутися у світ, бо він вабить вас більше, ніж Я, ваш Спаситель, скажіть Мені про це щиро. Силою Я нікого до Себе не привертаю, бо лише справжньої любові прагну, а любов випливає з серця і нікого присилувати до любові не можна.
Коли в простоті серця свого постанете переді Мною, зрозумію вас і не відкину, допомагатиму вам і надалі, аби світ не запропастив вас. І ТЕ, ЧИМ ОБДАРУВАВ ВАС, не відберу. Отож спроможіться на відвагу та правду і стосовно Мене, і стосовно світу, який вас оцінює. Краще буде для вас вчинити саме так і двом господарям не служити, бо облуда робить вас гіршими, а відповідати за фальшиве свідчення і згіршення людське доведеться.
Хто Мене вибирає, мусить зважитися на боротьбу зі світом. Хто Мене вважає найбільшою вартістю, усією силою своєю повинен прихилитися до неї. Бо немає двох сонць – є Одне і Світлом своїм усі інші гасить. І з жодним іншим порівняти Його не можна.
Хто до Сонця звертається, в світлі живе, зростає і достиглі плоди дає. Хто ж вибирає темряву, той сонячного сяйва витримати не зможе і мусить відійти, аби сховатися в морок. Я – Світло для світу. Хто Мене вибирає, вибір свій робить навіки.
Ти скаржилася доню, що не бачиш навколо себе людей, які по-справжньому і глибоко живуть зі МНОІО і свідчать про єдність. Нелегко їх побачити. Золото важке і в глибинах рік спочиває, а на поверхні лише піна хвилі існувати може. У збуреній воді піну видно здалеку. А ви зараз живете серед ураганів, хоч не здогадуєтесь наскільки вони страшні і нищівні. Уся поверхня житейського моря вашого біла від піни. Тому закликаю вас опуститися в глибини власної душі. Бурхливі, потужні хвилі вирують, розтрощуючи усе, що опинилося на шляху й уламки з собою відносять. Але в глибинах, вода спокійна і тиха. Сюди не долинає гомін бурі і змагатися з нею не треба, ані боятися її.
Але не на дні морському, а в глибинах душі вашої перебуваю і розмовляю з вами. Бо обмін думками вимагає тиші. Для розмови з Другом потрібен час і спокій, а також бажання зустрітися. Справжній друг чекає на зустріч з тим, кого прагне його серце, і ніщо не може завадити їхній розмові, коли вони зустрінуться. Та як ви можете сподіватися на зустріч зі Мною, коли дозволяєте захопити себе збуреним хвилям, думаючи лише про одне: якби утримати на поверхні ваш човен з усім, що надбали і що вам таке дороге?
Адже Я – не частка добра вашого, не один з вантажів. Я – Єдине Добро. Єдина Вартість, яка варта зусиль. Хто Мене вибирає, володіє скарбом світу, з яким ніщо зрівнятися не може.
Тож чому продовжує шукати?
Бо не певен, що Мене йому достатньо. Бо не розуміє, що здобув. Бо не доклав праці, аби Мене здобути, адже Я Сам віддав Себе його незнайомості і недосвідченості. Поквапився це зробити з любові. Хто з вас міг би Мене надбати, якби Я чекав на зрілість людини?
Пригадуєте притчу про захований у полі скарб і перлину? Ті, котрі знаходять Мене після довгих і наполегливих пошуків, після розчарувань і обманів, нарешті розпізнають Сяйво Моє, коли віднайти їм Себе дозволю.
Та позаяк хочу, аби ви менше страждали від облуди і розчарування, віддаю вам Себе як хліб щоденний, доступний кожному.
І ось ця Ласкавість і Доступність Моя замість того, аби пробуджувати у вас вдячність, викликає звичну буденність. Стаєте байдужими і лінивими. Вам вигідно сприймати Мене як Добро, що вам належить, “Щось”, що можна отримати коли завгодно, мимохіть і легко, без особливих приготувань. Кажу про Тайни Мої, про Мене Самого в Повноті Величі Моєї, Котрий пробачає вам провини й увіходить в серця ваші під виглядом Хліба і Вина.
Як же легковажите Мною, сприймаючи Бога свого як оздоровчий засіб, як мимовільну зустріч, як швидко спожиту поживу.
Де любов ваша, шана, прагнення зустрітися зі Мною, вислухати Мене, збагнути поради Мої?..
Тому закликаю вас до поміркованості, до погамування потреб ваших, до сходження в мовчанні в глибини вашої душі, аби там в спокою, без поспіху, напруження і емоцій відбувалися розмови Наші. А інакше як допомогти можу?

Частина четверта: =22=
Хто з вас може, нехай знайде час тільки для Мене і місце, де можна сховатись від шарварку і турбот світу.
Але пам’ятайте, що Я прагну бути з вами всюди і завжди, і хочу вас навчити жити так само. Отож не зволікайте, коли надходить час науки вашої, а використовуйте з цією метою кожну вільну хвилину. Якщо маєте можливість в тиші дому вашого погомоніти зі Мною – зустрінемось у вас вдома. Якщо хочете завітати до Мене, зустрінемось перед Кивотом зі Святими Тайнами. Моя природа, увесь Мій світ має бути місцем зустрічі Нашої. Коли запрагнете зустрітися зі Мною на велелюдді, і важко вам буде зосередитись, маєте Письмо Моє. Я до вас промовляю через усе, з чим зустрічаєтесь в житті вашому. Майте лише бажання затримати політ думки вашої, устаткувати її в Мені.
Хіба не дію в усьому? Хіба не присутній в усіх подіях, в ближніх ваших, в обов’язках ваших?
Але ж ви не питаєте Мене – чого вас навчаю, що хочу вам сказати, що вам показую, від чого застерігаю, до чого заохочую.
Я вчу вас безперервно, виховую вас, але Моїх засторог ви не хочете зауважувати, а навіть коли й зауважите, не робите належних висновків. Кажете: “Господь мені це дав”, “зіслав”, “показав”.
Не цікавитесь, навіщо Я так вчинив, але ж Я хочу, щоб ви самі виявляли бажання співпрацювати зі Мною.
Я не вибираю серед багатьох – Я даю шанс кожному і для кожного знаходжу працю в Справі Моїй. Але мало хто хоче працювати для Мене без винагороди. Хоч не розуміють інколи, чому відмовляють Мені – але Я знаю чому. Вони розуміють, що не матимуть визнання за цю працю, що ніхто їхніх зусиль не оцінить, не похвалить, не нагородить відзнакою. Так віддаляються від Мене ті, котрі думали, що люблять Мене і служити Мені прагнуть, а не собі. Але тоді, коли працювали в забутті, без визнання – праця та здавалася їм непотрібною, обтяжливою, жодного задоволення не отримувало їхнє самолюбство, що й надалі прагнуло дивувати світ. Чи ж існує інше мірило вашої справжньої любові до Мене?
Як можу розпізнати, що по-справжньому і щиро любите Мене, а не плоди ваших зусиль? Ваші книжки, статті, проповіді і лекції призначені для людей, на їхні оплески ви чекаєте.
Я здійснюю Справу Свою в тиші й найощаднішими засобами. Не потрібно Мені нічого, окрім згоди людини співпрацювати зі Мною, решту зроблю Сам.
Я дію з Любові до вас і для вас розробляю план спасіння. Мені потрібне лише безкорисливе ваше служіння – у спільному розумінні його необхідності для бідних братів ваших, котрі так мало допомоги отримують від Моєї Церкви. Отож звертаюся до вашого співчуття, вашого прагнення служити ближнім, рятувати їх, підтримувати і розраджувати, бо якщо Мене любите, серця ваші б’ються в унісон з Моїм Серцем і того самого прагнуть. Хочу дати вам частку в Моїй Справі обдаровування Добром. На славу і плату людську не чекайте. Це служіння. Це праця у Моєму винограднику, і Я допоможу кожному, хто Мене шукатиме, хто схоче зі Мною працювати. Але Ви допомагайте Мені добровільно, переслідуючи ту саму мету, що і Я.

Частина четверта: =23=
Я вже казав вам, діти, що хочу, аби ви самі прагнули співпрацювати зі Мною, дбаючи про вдосконалення власне. Не згадую тут про науку вашу, бо кожен хоче якнайкраще пізнати об’єкт своєї Любові.
Кажу про Мою науку, вказую вам на вашу недосконалість, на ваші недоліки, а ви визнаєте, що правду кажу про вас. І що відбувається далі? А нічого!
Але ж якщо в побуті зробите щось недбало – доробляєте, якщо зіпсуєте – виправляєте, якщо іспитів не здаєте – мусите їх здавати вдруге.
А в Моїй школі? Не слуханням Слів Моїх вдосконалюєтеся, а застосуванням їх на практиці. Я показую вам ваш бруд і вашу недосконалість, але “митися” мусите самі! І так як миєтесь щодня, щодня маєте звертатись до вчинків, слів, думок шляхетних і чистих в намірах ваших.
Діти Мої, почніть від найпростішого: усміхайтеся, але не за щось, а кожному і щиро.
Світ такий сумний і понурий, але ви – разом зі Мною — можете обдаровувати його усміхом. Отож усміхайтесь. Кілька щирих слів, лагідність і спокій серед хаосу і розпалених пристрастей натовпу. А Я стоятиму за вами і незримо допомагатиму.
Якщо ж до вас ніхто не усміхається, не підтримує вас і вам не допомагає – самі це робіть, бо вже знаєте, що таке самотність і забуття; чиніть так, аби інші не пізнали смаку гіркоти, аби для них не згіркло життя.
У кожному прояві любові, доброзичливості, допомоги Я живу у вас. Тож з’єднуйте своє життя зі Мною щораз більше і щораз частіше.
Ви завжди поспішаєте, але бувають хвилини, коли мусите чекати в крамницях, в урядових кабінетах, в почекальнях лікарів, на чергуваннях, в мандрівках, коли на вулиці дощ чи завірюха. Якщо ви не самі, а поруч з ближніми вашими, не дивіться на них, як на каміння чи колоди, – дивіться так, як дивлюся Я зі співчуттям, турботою, любов’ю, з зацікавленням, з радістю, коли радіють, і з прагненням потішити їх, коли сумують. Не завжди можете допомогти, порозмовляти, але завжди можете попросити Мене заопікуватися ними. Навіть коли вони не просять про це – на ваші прохання допоможу їм.

Частина четверта: =24=
Турбує вас питання покликання вашого. Чимало вас очікують, шукають, запитують і не знаходять однозначної відповіді. Що це означає? А те, що кожного з вас веду іншою дорогою, тією, яку йому найлегше прийняти. Але найчастіше це дорога вибору. Серед багатьох скарбів, якими наповнив землю, можете самі добровільно вибрати такі, до яких схиляється ваше серце. Чим менше захланності світу і пихи є у вас, тим раніше і швидше робите вибір. Однак в міру вашого внутрішнього дозрівання – не ототожнюйте його з віком – обрії ваших зацікавлень розширюються і тоді бачите далі, вище, досконаліше. Те, що вам дороге, можете полишити, аби здобути скарби ще прекрасніші. І робите це самі. Я тільки відкриваю очі ваші – якщо шукаєте наполегливо і не задовольняєтеся тим, що здобули – показуючи вам більше Добро. Як же часто цього Добра бракує в якійсь ділянці життя родинного, і вона волає своєю пусткою, аби її наповнити Добром.
Тож закликаю вас рятувати світ разом зі Мною. Я вас люблю, зцілюю і визволяю з нужденності вашої. Тому друзям Моїм показую рани і виразки світу, що потребують ліку, спасіння, милосердя.
Саме тому найбільшим Добром, достойним праці усього вашого життя, може стати зішестя разом зі Мною в темряву гріха, нещастя людського, спраги фізичної і духовної. Серце Моє поспішає до тих, кому найважче, і руками, що несуть Моє Добро, стають ваші руки. Але Я їх майже не бачу. Бачу багато простягнутих рук, але те, що даю їм, використовують для себе, для своєї слави. Так мало у вас безкорисливої любові!
Душі дитинні, прості, щирі і чисті відчувають покликання Моє швидше, якщо не огортає їх полум’я самолюбства. Якщо не цінують себе так високо, що для себе самих прагнуть усіх скарбів світу. Саме тому щирі серцем і неметушливі посвячуються Мені найщедріше.
Але і вони в міру досягнення успіху часто змінюють свої серця, бо їх вабить марево світу, якого раніше не бачили, і жаль їм втрачених ілюзій, які вони вважали справжнім оазом. Отож зраджують Мені, відходячи до світу.
На кожній дорозі ростуть отруйні квіти і з кожної інші можуть вас від Мене відірвати, одразу або поступово зваблюючи трутизною. Тому для багатьох з вас краще спочатку пізнати примарність світу, аби потім міцно вхопитися за Мою реальність.
Читайте життєписи святих – тих, котрі до кінця життя не зрадили Мені; чи ж не дивує вас розмаїття покликань і засобів Моїх? Подумайте і про те, що не одразу бачили вони усі наміри Мої, і не тому, що Я не хотів їм їх показати. А тому, що будую на вашій вірності і витривалості. Чим більше її виявляєте, незважаючи на перешкоди, самотність, невлаштованість, тим більше можу розраховувати на вас в майбутньому. Отож від вас самих залежить обсяг вашої праці на Моєму Полі. Від вашої безкорисливої любові до ваших ближніх, від вашого прагнення обдарувати їх, допомагати їм, навчати їх прикладом вашим, ділити з ними їхню недолю, – від цього всього залежить ваша співпраця зі Мною в світі.
Затямте добре, діти Мої, що ви самі Мені потрібні. Кожного з вас хочу ввести до Свого Дому. Безкорислива любов до ближнього і праця на благо інших людей, вільна від особистих зацікавлень, – лише це єднає вас зі Мною, лише за цієї умови Я можу зводити Будівлю Свою на вашій жертовності і вашому самозреченні. Якщо ж діяльність ваша у світі грунтується на егоїстичних засадах, якщо на Моєму Полі ви хочете збудувати пам’ятник власної пихи, буду перешкоджати вам в дорозі, і нічого доброго не залишите після себе, окрім мертвої статуї на торжищі світу, якщо дбатимете лише про власне визнання, владу і славу.
Найбільші справи доручаю найскромнішим, наймовчазнішим, досвідченим у випробуваннях і невдачах. Хресною дорогою веду їх, аби поскидали з себе власні переконання і передбачення, а залишили лише Мої, чисті в намірах і жертовні в дії. Інакше знищила б вас активність ваша. Але Я дбаю про справжнє ваше Добро, про майбутнє ваше.
Тому не прагніть, діти, великих справ, не уявляйте себе великими на службі Моїй. Бо не цього від вас Я чекаю. Старайтесь жити зі Мною, як з добрим приятелем, щодня – там, де зараз перебуваєте, намагаючись бути для інших Мною. Як я служив вам: завжди охоче, безкорисливо, жертовно, не дбаючи про власну користь, успіх, визнання – так служіть і ви: щодня обдаровуючи інших краще і більше, допомагаючи, розраджуючи, опікуючись, потішаючи – згідно Дарів Моїх, якими вас обдарував. А Я про вас не забуду, бо ніколи не випускаю з очей Моїх.
-Знаю, Отче, що найкраще було б покладатися тільки на Тебе, але для цього потрібно зрозуміти свою недосконалість і гріховність, а наше самолюбство не хоче погодитися з цим. Вважаємо, що є в нас щось і вартісного. Хіба не так?
– Так, дитино, саме тому Я допомагаю вам прозріти – якщо самі цього прагнете… Тих, котрі опинилися на цій дорозі, веду до пізнання Мене в Моїй Любові до них. Через помилки і розчарування, через неприйняття і невдачі, осуд і переслідування показую їм їхні вади і допускаю, аби їхнє самолюбство страждало невимовно. Але роблю це не для того, аби мучити дітей Моїх, а для того, аби їх лікувати, звільняючи від облуди і вигадок про себе. Хочу, аби побачили, які ви насправді: слабкі, непостійні, пихаті, самолюбні і захланні. Показую вам Себе, не шкодуючи виявів Моєї Любові і Турботи, бо являю вам Себе у Моєму необмеженому Милосерді, хоч знаю усю вашу гріховність і непривабливість. І роблю усе це для того, аби, відвернувшись від себе самої, людина почала шукати опори в Мені і почала будувати свій дім на скелі.

Частина четверта: =25=
Життя ваше – це час вибору, і якщо вибираєте Мене, щастя нескінченне і безмірне, будьте вірні своєму вибору. Хоч це нелегко, бо постійність і безвідносність не властиві природі дитини – вона мусить довго і терпеливо вчитися, аби ці якості здобути. Але як переконатися, чи володіє людина рисами, необхідними для служіння Мені? Для цього Я створюю певні умови, в яких людина сама собі може дати відповідь, чи вірна в служінні Мені, чи незалежно від переконань залишається з Ісусом?..
Знаю, діти, що відповідь наповнить вас смутком, але поступово і щораз частіше ваші дрібні, щоденні вибори будуть свідчити, що хочете, намагаєтесь, робите зусилля, і тоді Я дам вам більшу допомогу, побачивши старання ваші. Отож пам’ятайте, що в кожному дні вашого життя є скарб, але від вас залежить, чи ним скористаєтесь. Для Мене кожен вияв вашої любові до ближнього не менш важливий, аніж кожне ваше звернення до Мене.
Для тих, хто не знає Мене зовсім, це єдина дорога, що веде до Мого Серця. А для вас, котрі вибрали життя зі Мною, це вияв через любов до ближнього – любові до Мене.
Вже казав вам – Я нічого не потребую, ви нічого Мені дати не можете, крім вас самих. Але коли по-справжньому Мене любите – а джерело справжньої любові в Мені – тоді любов ваша огорне весь світ, усе, що потребує допомоги чи спасіння.
Ваше сумління має здатність відрізняти добро від зла, правильне від неправильного, справедливість від несправедливості. Щоправда, сумління ваше може стати і об’єктом маніпуляції або через неправильне виховання отримати облудні норми моралі – але Я все одно судитиму вас згідно сумління вашого; хто Мене обрав, знає, що обрав Любов і в її сяйві будуватиме своє життя.
Якщо життя своє орієнтуватимете на Любов, житимете в течії Моїй і не заблукаєте, як мореплавці, які орієнтуються на полярну зірку, бо цей орієнтир певний. Отож і ви не сумнівайтеся, що, люблячи безкорисливо, з милосердям і співчуттям, – виконуєте волю Мою і Я Сам люблю і живу в вас.
Ніколи не пізнаєте Мене ближче, повніше і палкіше, як через спільноту любові, занурюючись у Мою Божественну Природу.
– Не того люблю, хто каже: “Господи, Господи”, а того, і тільки того, хто виконує волю Мою.
– Отож ідіть, діти Мої, у світ голодний і спраглий Любові Моєї, яку даю вам, аби руки ваші були повні Добра. Роздавайте його, а Я завжди буду з вами.

Частина V
Частина п’ята: =1=
Чим менше людина має “свого”, тим більше може розраховувати на допомогу Мою.
Хочу, аби ви завжди про це пам’ятали.
Той, кому Я дав здібності, пам’ять, мудрість, силу волі, рішучість, уміння знаходити засоби, які наближають до мети, чарівність, дар слова і вміння переконувати, той на шляху до Мене послуговується “власними” здібностями, а Я – і так буває часто – йому не потрібен. Важко йому навчитися покладатися на Мене, довіряти Мені, звертатися до Мене в усіх труднощах життя. Адже навчився долати їх сам.
Ті ж, кому дав мало, тим більше потребують Мене, чим важче їм живеться на світі; а Я лише чекаю на те, аби вам допомогти. Та як можу увійти у ваше життя – не запрошений? От і чекаю самотній, спраглий вашої любові, сподіваючись, що хтось Мене покличе. А поспішаючи на поклик, радію, що можу взяти ваш тягар, підтримати вас Силою Моєю. Бо знаю, що потрібний.
Ніхто так не довіряє Мені, як ті, котрі заохочуються і падають від слабкості своєї. Вони збагнули нікчемність власних можливостей і якщо хтось з них по-справжньому мені вірить і з довірою кличе Мене, поспішаю тоді до нього, як мати на крик дитини. Стаю біля нього і захищаю його; і, кажу вам, хоч би князь цього світу усі свої сили спрямував проти нього – нічого не досягне. Сила Найвищого є силою і охороною слабких, а Милосердя Моє згідно їхніх потреб зростає, адже Бог вітер Свій достосовує до вовни ягняти.
Я – Добрий Пастир і дбаю про кожного з вас.
Отож нехай не боїться Мене ніхто зі слабких, душевно хворих і грішних. Кожного з вас знайду і на власних раменах нестиму, поки не одужає.
Тільки кличте Мене! Кличте голосно, наполегливо і невтомно, поки не прийду. І чим гірше вам, тим голосніше кличте.
А за тих, котрі кликати не вміють чи сили не мають, кличте як за себе самих, бо здорові повинні опікуватись хворими. Якщо самі не можуть вилікуватись, нехай кличуть лікаря.
Я ваш лікар, цілитель, спаситель!

Частина п’ята: =2=
Прийшов не для того, аби судити, а щоб Жертвою Своєю спасти. Подумайте, діти, про безмірність Моєї Любові до вас і не бійтеся нужденності вашої. Я ж саме тому прийшов на світ, що слабкість ваша така велика і власними силами ви не можете подолати зло. Ворог ваш такий могутній, що намагається знищити увесь рід людський. І зробити це може, бо ви, засліплені власною пихою, служите йому знаннями своїми супроти братів ваших. Сварливі, пихаті, ненависні – прагнете повної влади над світом, насправді ж копаєте могилу для усього людства землі.
Саме тому Я і захищаю вас, незважаючи на вашу гріховність, нікчемність і глупоту. Бо Я – не Бог кари і гніву, а Бог Милосердя і Прощення, завжди готовий допомогти вам, чим більше спасіння потребуєте.
Але тільки від вас залежить, чи хочете, аби вас врятував. Я можу дати вам усе, що потрібно, якщо запрагнете допомоги Моєї, якщо ваше співчуття і турбота про слабких, беззахисних, ще ненароджених будуть діяльними.
Бо як інакше можете довести Мені добру волю вашу? Волаючи? Так, але в ім’я тих, котрі самі цього зробити не можуть, бо слабкі, хворі, немічні і тілом, і духом, беззахисні в дитинстві, старості чи залежності від інших. Так, в ім’я таких кличте Мене і вдень, і вночі – невтомно, але від дорослих і дужих іншої праці чекаю. Від вашої участі в справах Моїх залежить спасіння світу. Чинити Добро закликаю вас.

Частина п’ята: =3=
До співпраці зі Мною, Отцем вашим, закликаю усіх людей землі, котрі розуміють відповідальність свою. І навчу вас, як працювати повинні, бо не від досконалості вашої залежить ця співпраця, а від вашого прагнення обдаровувати Добром, нести допомогу і спасіння ближнім вашим.
Незважаючи на ваш гріх, що віддалив вас від Мене, на ваші колишні провини, злочини і зло, яке будь-коли вчинили, на давній ваш егоїзм і вашу байдужість, нині можете стати братами, учнями, друзями Моїми, якщо станете пліч-о-пліч зі Мною, аби рятувати світ.

Частина п’ята: =4=
Розмірковувала, хто з нас дозрів до співпраці з Богом. Господь так відповів мені на мої сумніви:
-Зрілою людиною можна вважати того, хто місією свого життя вважає служіння Мені і прагне усі свої здібності та можливості використати для примноження добра на землі. Той, хто здатний для служіння собою – не лише собі, але й суспільству чи якійсь його частині, для того, аби давати, обдаровувати, покращувати, ощасливлювати, навчати, допомагати, рятувати, лікувати; бо важливо не те, що робить, але чи взагалі щось робить для спільного добра і як це робить. Я чекаю від вас не слів, а служіння. А форм його може бути стільки, скільки є вас, адже Я обдарував кожного і не існує людини настільки бідної, аби вона не мала чим поділитися з ближнім. Хоч би володіла тільки посмішкою, може ближнього обдарувати посмішкою, лагідністю і спокоєм, або відмовити йому в цьому дарі.
Отож для Мене і для вас істотним є тільки те, чи хочете обдаровувати і як це робите? Безкорисливо, від щирого серця, завжди і кожного, з ким ви щодня зустрічаєтеся, чи скупо, неохоче, інколи, зверхньо, з “ласки” і тільки тих, кого любите, хто вам віддячить чи є впливовою особою?
А може напоказ?
Я прийшов до кожного з вас і ніколи не відвернувся ні від кого, відмовляючи йому в найнеобхіднішому.
Той, хто хоче бути другом Моїм, хто хоче спиратись на Моє плече і черпати з Моєї Сили, Моєї Поради, Моєї Любові для служіння свого, той повинен наслідувати Мене, бо учень не може перевершити Майстра, а світ врятувати можете тільки з Тим, хто людство відкупив і спас.
Кому ж довіритись можете, як не Любові?

Частина п’ята: =5=
Прийдіть до Мене усі втомлені, усі, хто потребує Любові. Чекаю на вас з нетерпінням. Я – Безмежна Любов, а Любов прагне наповнювати Собою і дарувати щастя.
Любов не цікавиться чи ви її варті.
Любов бачить, що ви голодні, і їй цього досить.
Любов огортає кожного, хто спраглий її. Вона не вибирає, не поділяє і не відкидає. За цим можете розпізнати її.
Любов не чекає відплати, бо сама не потребує нічого. Але Любові боляче бачити голодні очі людини і Вона переходить дорогу, питаючи: “Я тобі потрібна, сину? Дозволь Мені обмити твої рани, прийми Мій хліб, дозволь зробити тебе щасливою”…
Бог – це Любов обдаровуюча, яка віддається людині…
А людина має право отримати її, якщо спрагла, нещаслива, якщо блукає, страждає і знайти щастя не може…
Як дитина має право плакати і кричати, коли голодна, настрахана або у неї щось болить, і на цей крик одразу озивається мати, так правом дитини Божої, а нею є кожна людина, стає ПОТРЕБА – людина в потребі просить, і Повнота Любові одразу спішить їй на допомогу.
Бог – і Отець, і Матір ваша. І водночас нескінченна Свобода. Тому звертається до свободи людини: “Чи мене потребуєш?..”

Частина п’ята: =6=
Понад усіма формами визнання людиною Бога є безмірна, безмежна, незмінна, вірна і надійна Любов Бога до людини; до кожної людини в одній великій людській родині.
Я – Отець ваш. А Отець не зважає на провини дітей Своїх. Насамперед бачить їхні потреби.
Найбільшою потребою людини є спрага любові. Я створив вас для повноти щастя і взаємності в любові, але так важко вам її знайти.
Я ж не ховаюся від вас. І не оточую Себе таємницею. Хочу, аби ви Мене віднайшли. Об’явив вам Себе в Синові Моєму, став для вас Спасителем, Учителем і Братом. Він виявив Мене – видимо – в Любові Моїй, в Милосерді Моєму, в любові до вас згідно безконечності Природи Моєї, а не згідно слабкості, злиденності і нікчемності вашої. Більше того, саме для гріховної і засліпленої природи вашої Син Мій став БРАТОМ вашим назавжди.
Любов Моя як сонце засяяла над світом, аби зігрівати, обдаровувати теплом. Усіх нагодувати хочу, підтримую кожне життя і схиляюся до кожного, хто Моєї Любові прагне.

Частина п’ята: =7=
З любові покликав до існування родину людську, оточив вас Любов’ю. Передумовою вашого існування є Моя Любов.
Спочатку була Любов Моя, безкорислива, обдаровуюча, що співчуває і прощає вам – через слабкість і злиденність природи вашої.
Любов Моя і її нескінченна повнота дає тобі, людино, життя. Життя твоє призначене для вічного щастя в Домі Моєму. Я дав тобі свободу вибору: щастя або нещастя у вічності, і ти сама вибирати можеш в цій безконечній шкалі.
Хіба мало Я дав тобі? Але що ти робиш з Дарами Моїми?..
Хіба не бачиш, що хитаються підвалини світу і життя усіх вас в небезпеці?
Повернися до Любові Моєї, людино грішна і слабка, бо лише Любов може тебе спасти. А Я хочу, аби ти жила.
Звертаюсь до тебе – того, хто Мене ненавидить, нищить справу Мою, переслідує дітей Моїх, лякає голодом і війнами тих, кого люблю.
Це ти насміхаєшся з Мене, відкидаєш Мене і ганьбиш Мене перед іншими.
Це ти насміхаєшся з Мене, бо не Мені, а ворогові роду людського служиш.
Це ти використовуєш Мене для власної користі…
Слуги погані, відверніться від божків ваших, від столу, ложа, скарбів ваших і підвищень, на які поспиналися, аби звідусюди вас було видно.
Я розраховую на кожного з вас. З тривогою дивлюсь на долю вашу, якщо не повернетесь. Як можу вам допомогти? Як вас спасти, якщо самі рятунку не хочете?
Бідна, самотня, втрачена людино! Гадаєш, через те, що ти не знаєш Мене, не кличеш або відвертаєшся від Мене, Я люблю тебе менше?
Але ж з Любові дав тобі життя, обдарував тебе, допомагаю тобі й охороняю тебе. Мені від тебе нічого не потрібно, це Я необхідний тобі, аби ти стала нарешті собою, була щаслива і щастям ділилася з іншими.
Блудний син отримав свою частку від маєтку батька, хоч служити йому не хотів і покинув його. Але ж врешті-решт він повернувся, бо світ його ошукав, а від батька він чекав справедливості. Тільки на справедливість розраховував, та отримав любов, яка терпляче на нього чекала.
З робітниками останніми Я розраховуюся так, як з першими, бо хочу бачити їх щасливими, аби не втратили безмір щастя Мого, а в ньому жили.
А ти, нещасний, переконаний, що ніколи зі Мною не зустрічався?
Але ж в красі, логіці і мудрості Законів Моїх Я виявляю Себе.
Подивися, яку прекрасну землю Я тобі дав, аби ти мав де будувати царство своє, в ньому виростати і до Мене повертатися.
В красі і розмаїтті створінь Моїх бачиш великодушність, турботу і безкорисливість Мою. Так само, як і в тому всьому, чим обдарував тебе.
В творчості людській, в доброті і любові чи ж не зустрічаєшся з подібністю до Мене дітей Моїх?
Хіба не впізнаєш у свободі людській Мене – Отця вільних створінь?
А в сумлінні своїм хіба не бачиш Мене?
Чи твої пошуки мети і сенсу життя, прагнення бути потрібним, корисним, і понад усе – коханим, хіба не про Мене нагадують, Котрий тебе любить. Для цього й живеш.
Мій улюблений сину, чим далі ти від Мене, тим більше Я потрібен тобі – більше, ніж тим, хто зі Мною завжди.
Тож хочу тобі пояснити, як легко зав’язати зі Мною дружбу.

Частина п’ята: =8=
Стомленим і спраглим Я Сам виходжу назустріч. Беру з Собою необхідні ліки, поживу і воду, бо розумію, що ви безсилі, виснажені і слабкі.
Тому нічого від вас не вимагаю, навпаки – Сам несу вам Мої Дари. А ви боїтеся докорів, вимог, осуду чи кари…
Діти! Вам назустріч поспішає ЛЮБОВ, аби огорнути вас і притулити до серця.
Любов радіє вам і ділиться Щастям власним. І нічого іншого не прагне – лише, аби ви щасливими були.
Діти Мої, котрі змалку виховані в Церкві Моїй, знають її традиції і приймають допомогу, яку їм даю. Але ті, котрі приходять до Мене з різних доріг світу, не знають традицій Моїх і тому такі несміливі. Деякі різновиди молебнів, молитов і звичаїв релігійних їх можуть відштовхувати, якщо не розуміють змісту духовного, який виражається так, як люди його висловити здатні.
Отож не зупиняйтеся на тому, що людське, відразу приходьте до Мене, Ісуса Христа, Спасителя вашого, до Любові.
Адже знаєте, що життям Своїм Я пожертвував за кожного з вас до кінця світу. Знаєте, що усього Себе віддав вам з Любові, аж до жахливої смерті в самотності, зраді і ганьбі.
Ось доказ Моєї Любові до вас – Хрест Мій!
Я на ньому страждав і вмирав, аби вас – кожного з усіх поколінь – звільнити і за його провини заплатити. І здійснити це могла тільки Жертва, що вічно триває, Жертва Бога, Який прийняв природу людини.
Що може викликати таку Жертву, як не Любов?
Ви довіряєте фактам. А Ісус помер на Хресті, і це факт.
Фактом є і Його Воскресіння. І відтоді Я, Ісус, Спаситель ваш, завжди з вами – до кінця світу.
Я – Світло світу, Дорога і Брама Неба, Істина єдина і незмінна, яку Отець Небесний офірував вам, аби повернутися могли до справжньої вітчизни вашої – Дому Бога, Який відчинив вам.
Хочу, аби кожен з вас знав, що Я – Друг ваш.
Хочу, аби зрозумів, що ніхто не любить так, як Я.
Хочу, аби прийняв Любов, яку Бог твій дає тобі.
Хочу, аби відповів на Моє запрошення до Дружби, до спільного життя, бо прагну, аби ти щасливий був у вічному житті. Знаю твої вади; твою непостійність, слабкість і гріховність, і поспішаю до тебе тому, що без Мене ти загинути можеш.
Ти Мені настільки потрібен, що для тебе одного Я знову прийняв би смерть на Хресті. Адже для тебе Я, Бог, що прийняв природу людини, для тебе став Богочоловіком назавжди, аби жити з тобою, щоб пліч-о-пліч разом іти, аби ти не заблукав і не загубився.

Частина п’ята: =9=
Діти Мої улюблені, ви тим дорожчі Мені, чим слабші, нещасливіші, збідованіші. Знайте, що гріх ваш Я вважаю вашим нещастям, вашою важкою хворобою, яка часто загрожує вашому вічному життю. Я ж хочу, аби ви отримали те, до чого призначені – адже Я створив вас для вічного щастя.
Якщо довіритеся Любові Моїй і дозволите вам допомогти – обіцяю: будете зі Мною в Домі Отця. Будете оточені і наповнені Любов’ю Бога і житимете у вічному щасті взаємної любові. Не за заслуги ваші, не за красу душ ваших і їхню чистоту, А ТОМУ, ЩО ЛЮБЛЮ ВАС.
Я незмінний в Любові Своїй. Для життя в Любові Я створив вас і роблю усе, аби допомогти вам в дорозі так, щоб кожен з вас жив, навіть найгірший, бо кожен ваш гріх викуплений Моєю Кров’ю. За вас заплачено дорого.
Людина – це улюблена (бо мала і слабка) дитина Бога. Тому Бог завжди з нею, завжди готовий допомогти. Але тільки від вас залежить – приймете цю допомогу чи ні. Допомогу приймають від того, кому довіряють. Чим більше ви довіряєте другові, тим легше приймаєте від нього допомогу. Тому так хочу заприятелювати з вами.

Частина п’ята: =10=
Так легко довіряєтесь один одному і так часто розчаровуєтесь, помиляючись. А Мені довіритись не хочете, хоч Бог ніколи не зрадив довіри людини. Як міг би Отець ошукати власну дитину? Та ще й тоді, коли вона мала, недосвідчена чи сліпа, а ви ж усі такі, якщо живете в темряві гріха.
Гріх занурює людину в непевність. Розум такої людини засліплений. Така людина не знає правди ні про себе, ні про своє місце у Божому світі. Хоче мати “щастя”, але шукає його наосліп. А втративши сили і час свого життя, може не встигнути повернутися до Правди, до Отця, Котрий на неї чекає. Бо гріх, як багно – втягує поволі, і виборсатись з нього неможливо, якщо людина не зійде зі згубної дороги. Але як їй не заблукати, коли не розрізняє доріг злих і добрих? Саме тому гріх такий небезпечний для людини. Бог турбується про людину і шукає її, якщо вона заблукає і не знає, як повернутись. Бо найбільший грішник залишається дитиною Бога, створеною з Любові і покликаною до життя у взаємній любові з Отцем Своїм.
Хочу, щоб ви зрозуміли, що пам’ятаю про кожного грішника і ставлюся до нього так, як батько до хворої дитини. Бо гріх – це хвороба душі. А душа безсмертна і хворобам тіла непідвладна.
Але гріх знищує насамперед безсмертя душі і, вражена гріхом душа, не зазнає щастя ніколи. Її вічністю стане добровільно вибраний бунт супроти Бога, ненависть до Любові Божої.
На жаль, людина не сприймає гріх як смертельну небезпеку, інакше вона б ніколи не грішила. Навпаки, коли людина грішить, вона відчуває радість непокори, переступу закону, нав’язаного їм Богом, аби обмежити її свободу.
Тимчасом Бог, Отець ваш, оберігає вас і застерігає від того, що вам шкодить, і від кожної небезпеки захищає.
Гріх викликає докори сумління в душі, але водночас задоволення від погамованих бажань. Діє як наркотик. Призвичаює, ламає волю, затьмарює розум, вкорінюється в душі, знищуючи сумління, доброту, вразливість, здатність любити; перетворює вас на невільників, а відтак і на слуг ворога душ ваших.
В Моїх очах гріхом є усе, що противиться Любові, Моїй Любові, любові до інших людей і, врештірешт, любові до самого себе, як до свого найпершого ближнього.
Якщо нищите своє здоров’я – Мій Дар – поганими звичками, пожаданнями тіла, чините як самогубці, противитесь любові, яка покликала вас до життя і обдарувала тілом, яке дає вам змогу служити вашим ближнім.
Якщо відмовляєте їм в любові, якщо убиваєте їх своєю байдужістю чи ненавистю, заперечуєте покликанню вашого життя – життя у спільній любові з братами вашими – і жбурляєте їм колоди під ноги. Шкодите собі й іншим людям, а відтак мусите відповідати за заподіяне їм зло чи не зроблене добро, яке мали нагоду зробити. І тоді в очах Моїх ви винні подвійно – за те, що шкодите ближнім вашим і вам самим.
Коли відмовляєтесь прийняти Мою Любов – відкидаєте можливості, які даю вам, аби ви могли швидко повернутися до Мене. Бунтуючи, стаєте легкою здобиччю ворога вашого, який перетворює вас на своїх поневолених слуг. Міняєте волю на кайдани, принижуєте вашу гідність, а тіло ваше, розум і воля стають перегноєм – грунтом, на якому він будує свої плани знищення усього людства, людської душі, вас самих і ближніх ваших.
Краще вам нічого про Мене не знати, аніж, знаючи, відкидати Любов і Допомогу Мою в боротьбі з ворогом душ ваших. Бо зло хитріше за вас, підступне і безжальне, а ви самі не вмієте боронитися від невидимого ворога, бо маєте недосконалий розум, затьмарений самолюбством вашим. Відштовхуючи Мене, можете втрати останній шанс на спасіння.
Через це Моя терпеливість невичерпна і безмірне милосердя Моє. Тому що такі слабкі і сліпі ви, Я застерігаю і оберігаю вас, і в кожному доброму намірі підтримую вас і допомагаю кожному з вас, діти Мої.
Любов Моя однаково простирається і над добрими, і над злими, над митниками і фарисеями, над Моєю Церквою і всіма жителями землі.
Однак є величезна різниця між життям тих, котрі кажуть Мені: “Отче”, довіряють Мені і хочуть, аби Я їх вів, та рештою, котрі живуть на власний розсуд. Звичайно, вони можуть здобути більше користі для себе, але навіть найбагатші з них нещасні, бо за одну мить смерті втрачають усе, що здобули – і з чим тоді прийдуть до Мене? Якщо не навчилися любити, як же зможуть оселитися в Домі Любові?
Офірував людині – Моїй дитині – подобу до Мене: можливість любити, обдаровувати добром, творити лад, гармонію і красу.
Син Мій жертвував Себе Самого, аби викупити вас з неволі гріха і відчинити вам ворота Царства Божого – Життя у вічному щасті з Отцем, Богом вашим.
Черпати можете з Моєї невичерпної Любові скільки хочете і завжди, бо Я хочу поділитися з вами.
Нарешті Ісус, Спаситель ваш, хоче заприятелювати з вами, жити в Єдності і Любові, аби дати вам більше можливостей нести Добро, більше радості, щоб ви ніколи не були бідними, самотніми і нещасливими, а стали багатіями, котрі уміють задовільняти потреби братів ваших. А ви усі Дари Мої здатні поміняти на одну, повну миску їдла…
Хіба це не доказ затьмарення розуму людського, діти Мої?
Ви, котрих покликав до життя вічного у взаємній любові зі Мною, ви гасаєте за тимчасовою чи щоденною стравою як тварини?
Якими сліпими стали ваші очі, що не добачаєте і не цінуєте гідності вашої…

Частина п’ята: =11=
Але чого боїтеся і чим турбуєтеся, коли Я З ВАМИ? Я переміг світ, переміг зло і смерть. Я, Ісус Христос, чекаю на поклик ваш і готовий, не гаючись, допомогти кожному. Ваш гріх Мене не відштовхує, навпаки – кличе Мене, як лікаря кличе хвороба людини. Адже Я прийшов, аби спасти вас.
Найбільшого болю завдаєте Мені – Тому, Котрий віддав за вас життя – коли нехтуєте допомогою Моєю, відштовхуєте Мене, не вірите в Любов Мою до вас і прагнення порятувати кожного з вас для вічного щастя.
Хто дивиться на себе, бачить гріх свій, особливо коли цей гріх великий в порівнянні з гріхом іншої людини? Але кажу вам, що немає добрих і чистих поміж вас. Чистим і Добрим є тільки Бог. Та насамперед Бог – це Любов. І ця нескінченна, безмежна Любов любить вас.
Отож дивіться на Любов Мою, стосовно до якої гріх ваш такий малий, як соломинка серед палаючого степу, що не затримає вогню і не погасить, але сама згорить тієї миті, коли опиниться в полум’ї.
Любов Бога ні на йоту не може зменшити гріх усього світу, хоч світ може бути гріхом знищеним – якщо Бог його покине. Але швидше мати покине дитину свою, ніж Я покину вас, бідні, втрачені, хворі, улюблені діти Мої!
Зменшити Моєї Любові не може жоден злочин світу, але допомога Моя обмежує свободу вибору вашої свободи, яку у вас не відберу, бо ж Бог тільки дає і ніколи не відбирає Дарів Своїх.
Свобода вибору є тим Даром, який дає вам право на дружбу зі Мною. Бо партнерами можуть бути тільки вільні. А можливість дружби і спільної праці задля спасіння світу є для вас Даром таким безцінним, що вартує ризику, використання волі вашої не на добро.
Своєю Жертвою Богочоловік закреслив ваш гріх. Від часу розп’яття Ісуса Христа ви вільні на одне ваше слово: “жалію”, хочу повернутися до Твоєї Любові, Боже”, “пробач мені”.
Мій Хрест дозволяє вам повернутися до Моєї Любові – відразу і завжди, аби лише захотіли. Я заплатив за вас Своєю Кров’ю і став гарантією незгасної Любові Бога до вас.
Ось стою перед вами, завжди присутній, і кличу: “Діти, поверніться до Любові, яку вам даю для життя. Діти, прийміть Любов Мою! І до дружби зі Мною закликаю кожного з вас, бо немає серед вас людини, яку б не любив і не хотів огорнути полум’ям Своєї Любові і жити з нею в дружбі. Адже всі ви покликані до життя з Моєї Любові, аби у вічному щасті жити з Отцем своїм згідно свідомого, вільного вибору своєї волі. Тому прошу вас, діти, повертайтеся до Мене, не бійтеся Любові”.

Частина п’ята: =12=
Казав вам, що кличу вас до служіння світові, а отже до спасіння ближніх ваших, а хто ваші ближні – знаєте. Нині запрошую вас стати друзями Моїми на цій дорозі. Тому виявляю вам моє ставлення до “грішників”, “митників”, “розпусниць”, бо ви не змінюєтесь, і завжди, якщо не в серцях своїх, то в словах і вчинках любите ділити братів своїх. Самі ж стаєте праворуч Мене – добрими слугами і синами взірцевими бачите себе. А братів своїх визнаєте, здебільшого, синами блудними і грішними. Забуваєте про те, що Я завжди біля тих, котрі спасіння потребують і котрим найгірше. Забуваєте про призначення своє – БУТИ СЛУГАМИ НА СЛУЖБІ ЛЮБОВІ. І все, що робите і чого досягаєте без любові, стає пам’ятником вашої власної слави і приречене на забуття; для Мене ж це гірше за ніщо, бо – марнування Дарів Моїх: вашого життя, талантів, якими вас обдарував, аби мали що роздавати в ім’я Моє.
Якби робітникові своєму дав Я зерно на посів, а він би спожив його, ким був би в очах Моїх, як не марнотратним?
Якби слугам Своїм відчинив Я комори Свої – знаючи, що панує голод – і наказав би брати Хліби Мої, Вина Мої і роздавати вдень і вночі, поки не буде спраглих і голодних, а вони на бенкетах усе поділили б між собою, ким би були, як не злодіями?
Якби синів Своїх покликав Я боронити вітчизну Мою від ворога, що землі Мої спустошує, а людей Моїх убиває і забирає в неволю, – а вони змовились би з ворогом і разом з ним почали руйнувати і грабувати – ким би були, як не зрадниками?
То хто ж тоді ви?
Мої прагматичні і ліниві діти, ви ж Мої Дари ховаєте від голодних, відштовхуєте від них спраглих, а самі черпаєте зі Скарбів Моїх і всього вам замало. Обтяжують вас синівські обов’язки, що би не зробили – нагороди за все хочете. Ви стали сонливими і гидкими, але Я пробуджу вас!
І хто зі Мною не хоче іти на спеку і працю, а “сином Моїм” називає себе, того Я відречуся, а за синів візьму Собі тих придорожніх, котрі не знають, як люблю їх, як про них турбуюся і бачити у Себе прагну.
Придивляйтеся, як промовляю до них, як ставлюся, і вчіться, бо вже надходить час виходу на жнива. А хто не збирає зі Мною – той розкидає. Хто ж іде в ім’я Моє, Моє Обличчя показує світові: ОБЛИЧЧЯ Любові. Скільки її у вас – стільки й Мене.

Частина п’ята: =13=
Послухайте, діти! Я дав вам взірець, і ви про це знаєте: Ісус жив серед вас. Про Його вчинки, слова, справи можете коли завгодно довідатись, якщо досі цього не зробили. Він Сам сказав про Себе, що прийшов, аби послужити, а не щоб Йому служили. І відтоді той, хто хоче іти разом з Ісусом, Спасителем своїм, чинить те, що Він чинив, а інакше й бути не може.
Так Богом влаштовано, що дає той, хто має що дати, а приймає той, хто немає. І чим більше немає, тим палкіше прагнення допомогти йому.
Бог обдаровує і підтримує життя в усьому, бо усе створено Ним і виникло з Його волі.
Ісус Христос, Син Божий, прийшов і став людиною, аби спасти те, що загинуло, і віддав Себе в Жертву за всіх людей, а ті, кого навчав і вів – наслідували Його. І вже не були самотні, бо Бог не покинув дітей Своїх, і до кінця світу буде з ними.
Ви маєте свою частку в справі спасіння світу – кожен для свого часу – якщо захочете, бо Любов Божа запрошує кожного – Бог нікого не вважає” занадто слабким” чи “непридатним”, бо усі ви послуговуєтеся лише Його силою, дієте з Його Волі, Ласки і Милосердя. Вашим є тільки “ХОЧУ”.
Любов Божа хоче, аби щастя ваше зростало в міру вашого вдосконалення і дозрівання, і щоб радість ваша була повною, коли зі жнив повернетесь до Отця. Бо це Він схотів, аби Його подоба проявилася у вас, і наповнила вас, і розпалила так, аби кожен з вас ставав ЙОГО СВІТЛОМ, ДОБРОМ, І ПОЖИВОЮ для світу.

Частина п’ята: =14=
Якщо щось добре зробити можете, то лише тому, що Бог дав вам життя, охороняв вас і збагачував, що дав вам можливість розумом і тілом служити Йому, даючи вам щодня нові нагоди, створюючи нові умови для виявлення ваших здібностей. Ви ж день за днем нові борги робите, продовжуючи лише для себе самих працювати. Як же рідко, неохоче і нетерпеливо віддаєте ближнім вашим частину вашого часу, можливостей і сил.
Але ж Я вимагаю, аби все, чим обдарував вас, роздавали іншим, бо про вас Я сам піклуюся і нескінченне щастя вам обіцяю.
Чого ж вам не вистачає? Чи тут, на землі, протягом тих небагатьох літ мусите володіти усім, що так цінує світ?
Чому ви такі захланні? Чому, маючи незліченні багатства Отця, Його Царські палаци, Його спадкоємцями будучи, в Його шляхетність, гідність і великодушність зодягнені, кидаєтесь захланно на нікчемну поживу жебраків, за яку змагається світ, не знаючи нічого кращого?..
Не можете натішитися зручностями, становищем, грошима. Прагнете визнання і слави. Підлабузництво і погорда заповнюють вашу пустку, п’янієте від влади.
Але ж немає гидкішого видовища за те, коли Царський син вириває з рук пастуха останній шматок чорного хліба…
А ви? Як вас багато на усіх торжищах світу! Замість служити Мені, в усьому шукаєте вигоди!
Якщо ж справді дбаєте не про свою, а про Мою славу, якщо ревно Мені служите, а не вашим власним інтересам й уподобанням, то робіть те, що Я роблю і служіть світові так, як служив Син Божий.
Ісус сказав вам: “Це Моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив! Ніхто не спроможний любити більше, навіть тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. Коли ви робите все, що Я вам заповідаю, то ви – друзі мої… Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід… Ось що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!”
Сказав вам також: “Дана Мені всяка влада на Небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку”.

Частина п’ята: =15=
Я з вами завжди. Допомагаю кожному вашому доброму почину. І зараз нагадую кожному з вас, хто вважає себе “Моїм”:
Послав вас, аби вчилися любити, бо Бог, який любить вас, прагне любити світ у вас і з вами.
Отець повертає вас до єдності з Собою. Адже Любов єднає. А ви – вісники Любові Моєї: колись, тепер і назавжди. Звістувати маєте найперше, що Я люблю вас. Що люблю безмежно і кожного з вас особисто. А якщо Любові Моїй довіритесь і своєю любов’ю на Любов Мою відгукнетесь (таку, на яку спроможні, бо Мені так мало треба, аби вас до серця пригорнути), спасу вас, звільню і зроблю щасливими навіки.
Так, Я дбаю про кожного з вас. І ніщо Мене не відштовхне, не спинить, бо велика мета переді Мною – повернути кожному з вас його справжню славу і велич Дитини Божої – Його улюбленого сина.
А чим більше він хворий, самотній, скалічений, тим більша турбота Моя про нього. Чим більша небезпека йому загрожує, тим наполегливіше шукаю його, аби спасти. Бо такою є Моя боротьба за вас, за щастя кожного з вас, а ви, діти Мої, для Мене безцінні, варті пролитої Крові Бога.
Безмірна і безконечна Любов Бога до своєї малої, беззахисної, нещасної дитини – людини.

Частина п’ята: =16=
– Я попросила пояснити, як ми, грішні люди, можемо бути варті пролитої Крові Бога?
– Бачиш, доню, Бог відповідальний і вірний Собі. Якщо дає життя створінням духовним, подібним до Нього, то хоч би були вони обмежені і найменші, однак подібність їхня ІСТОТНА, найглибша і сягає джерела – причини їхнього існування. А причиною є Любов Моя, що прагне обдаровувати, й обдаровує життям, аби те, що існує, стало існуванням щасливим, повним Любові.
Поки створіння не насититься Мною, буде прагнути і шукати Любові, якщо не збагне сенсу свого існування, відкине своє Джерело і Отця – так як це вчинило людство. А Я, Отець Милосердний, хочу, аби ви знайшли Мене і роблю все, аби вам в цьому допомагати.
Ці наші розмови – також допомога, рука, яку простягаю вам. Але позачасовим, найбільшим доказом Моєї Любові, виявом Необмеженої для людини Природи Бога є Жертва Сина Божого. Для вашого спасіння прийняв Він природу людини і навіки з’єднав її з Божественною Нескінченністю, щоб жертвувати Собою за вас і щоб Приятелем вашим зостатись.
Мусите прийняти Таємницю Любові Бога. У вірі і довірі повертається кожен з вас до свого джерела, до Бога, Котрий любить вас незбагненно, незмірно, невимовно. Ні огорнути, ні збагнути Любові Моєї не можете, але можете – якщо захочете – прийняти її. БО ЦЕ ДАР НЕСКІНЧЕННОГО.

Частина п’ята: =17=
Хочу, аби ви зрозуміли: усе, що вас оточує, і ви самі – ваше життя і те, чим обдарував – від МЕНЕ.
Дар – це ДОБРО, яке Я офірую на пожиток обдарованому. Дар, що ні купується, ні продається. Дар – не борг, який треба сплатити. Даром не дорікають і не забирають його назад. Так заведено серед грішних людей. То хіба Бог міг би бути за них гірший, скупіший і корисливіший. Чи ж Бог має рахунок Своєму добру? Адже усім володієте…
Однак називає вас боржниками і застерігає вас на прикладі злих слуг, їхньої зневіри і зради. Чому? Бо приклади ці виявляють погані вчинки слуг, їхню захланність, лінощі, недбальство, намагання ошукати інших…
Мені залежить на вас, а не на тому, що вам дав. Обдаровую вас для того, аби здобули вічне щастя. Обдаровані Мною, маєте чим ділитися з іншими людьми і служити їм краще, аніж лише своїми слабкими силами. Мої Дари роблять ваше життя щедрішим, повнішим і прекраснішим, отож і радість ваша в Домі Моєму більшою буде, багатою вдячністю усіх тих, кому увійти до нього допомогли; ви будете пишатися працею своєю, виконаною завдяки Дарам Моїм, яких ви не змарнували. Гордості, тієї шляхетної гордості дітей Божих, котрі виправдали довіру Отця, гордості справжніх друзів Моїх прагну для кожного з вас.

Частина п’ята: =18=
Отож, хто другом Моїм стане, буде ним і у вічності. Хто другом Моїм помирає, того Я Сам зустрічаю і запрошую до Моєї господи.
Хто в дружбі зі Мною живе, той не боїться суду, бо знає, що зустрінеться з Другом своїм, Котрий його любить, тож привітає і виправдає, і від Справедливості Отця визволить Кров’ю Своїх Ран.
Ти якось запитувала Мене, доню, що буде, якщо помреш у гріху? Відповів тобі, що Я твій Друг і до цього не допущу, але ти наполягала, розуміючи, що досконалої чистої душі сягнути не зможеш. Тоді Я сказав тобі, що, коли виникне така потреба, поміж тобою і справедливістю Отця покладу Мою пробиту цвяхами долоню.
Кров Бога змиває кожен гріх. Вона пролилася, аби ви помирали спокійно, впевнені в Любові Моїй, яка вас виправдає. Якщо довіритесь Мені.
Тому так важливо для вас, аби якнайшвидше розвинулася дружба наша і взаєморозуміння. Чим довше перебуватимете зі Мною, тим краще пізнаєте Мене, а пізнаючи, щораз більше довірятимете Мені. Хто ж Мене пізнає – той раніше чи пізніше запрагне, аби пізнавали Мене і втішалися Дружбою зі Мною інші люди, бо радість – Мій Дар, – і Любов, і прагнення обдаровувати будуть зростати у вас і не дозволять вам байдуже дивитися на голод і смуток, що наповнюють землю.
Я, Бог Нескінченний, дозволяю вам пізнати Мене в Ісусі, Спасителі вашому. В ньому показую вам Себе таким, яким є для вас. В ньому проявляється Моя Ласка, Розсудливість, Терпеливість, Лагідність і Милосердна Любов, Якою Бог укладає з вами угоду Дружби.
Чим далі відходите від Мене, тим більше Мені вас жаль. Бо великого милосердя потребуєте, аби одужати. Такою важкою є зараз хвороба ваша.
Очі ваші не бачать, вуха не чують, а серця закам’яніли і любити не вміють. Помисли ваші полонила облуда. З радістю дослухаєтесь до порад ворога душ ваших й охоче служите здійсненню його планів. Якби сьогодні на вас впала Справедливість Моя, ніхто б не вижив. Але Я лікар ваш, Отець і Матір ваша. Тому не з судом приходжу, а з ліками. Подаю вам руку і благаю: “Сини і доньки! Не бійтеся Мене! Я несу вам спасіння, ось ліки Мої, що зцілюють і повертають до життя. Ось дружба Моя!”
Тому, людино, що ти така безвольна і слабка, що сама ані підвестися, ані йти не можеш – Я до тебе приходжу. Такою є Дружба Моя. На Мене поклади увесь свій тягар. На Мене переклади усе, що до землі тебе пригинає. Схили голову Мені на плече і відкрий Мені серце своє.
Мене ніщо здивувати не може, ані відвернути від тебе. Усім, що тебе турбує, поділися зі Мною, щоб знав Я, чи хочеш бути здоровою і яких ліків потребуєш. Я хочу, аби ти одужала, бо люблю тебе так, як ніхто не любив. Можу розірвати твої кайдани, відігнати твоїх ворогів, вивести з темряви на світло. Хочу аби ти була вільною, здоровою і щасливою.
Повір Мені!
Довірся Мені!
Я біля тебе, а отже ніщо не втрачено. Ще не пізно! І Сам Я тебе не покину, не відвернуся від тебе, не покину дитини Своєї. Не віддам на поталу ворогові того, хто сам себе захистити не вміє.
Я щит ваш і мур оборонний. Прийдіть до Мене, ви будете зі Мною в безпеці – Я захищатиму вас.
Кличу вас, люди землі!
Якщо про Мене нічого не знаєте, повірте лише в те, що люблю вас і прагну вас захистити, бо для вічного щастя дав вам життя. Знаю кожного з вас і кожного кличу поіменно.
Діти улюблені, повертайтеся до Отця, Який вас чекає, аби пригорнути до Серця Свого.
Бо любить безмірно!

Частина п’ята: =19=
Запитуєш, доню, чи наша розмова підходить до кінця. Так, Я закінчив Своє послання до вас. Послання, що закликає спільно любити світ, який гине без Любові і таки загине, якщо ви, діти Мої, не переможете Любов’ю зло. Знаю, що моє завдання героїчне, понад можливості слабкої людської природи, однак нині воно необхідне. Тому приходжу до вас Сам, пропонуючи вам Свою Дружбу. Віддаю вам Мою невичерпну силу і хочу бути другом кожного з вас, щоб ніхто не почувався зайвим в спільноті дружби.
Так, ви не вартуєте Моєї Любові, але це не має значення, бо Я люблю вас.
Виходжу супроти ворога, який загрожує вам і лякає вас, захищаю вас від нього. За усіх вас дорого заплачено Моєю Кров’ю, бо Я люблю вас і ви маєте право звертатися до Мене і розраховувати на Мою допомогу. Ніщо Мене так не тішить, як ваше звернення до Мене. Решту можете залишити Мені, адже Я вірний Собі і незмінний.
Бачиш, дитино, у часи, коли усі вміють читати, диктую тобі ці слова, бо так можу вам допомогти, бо багато буде таких, що навернуться до Мене, відчуваючи спрагу Моєї Дружби і Любові.
Замало вам Синів Моїх для допомоги. Тому хочу бути з кожним з вас як його найближчий Товариш, Опікун і Вчитель, в кожній частині світу, з кожним, – найбільше з тими, хто Мене знає мало, кому про Мене нічого доброго не говорили. Хто не має відваги до Мене підійти.
Хочу, аби ви знали, що Я завжди біля вас. З вами Моя Любов і Моє непогамовне прагнення зробити вас щасливими, захистити, зцілити, звільнити від страждань, наповнити радістю, спокоєм і безпекою Моєї Опіки.
Хочу, щоб приходили до Мене з довірою, як до доброго Отця звертаються діти за порадою, допомогою, розрадою – впевнені, що отримають все.
Хочу, аби ви були відважними, безпосередніми, щирими, розмовляючи зі Мною. Не бійтеся, не судіть хибно і не думайте, що Я дуже далеко, віддалі між Мною і вами не існує. Я – Ісус, Спаситель ваш – кожного з вас люблю Любов’ю Бога, і ця Любов безмірна, а тому кожен з вас для Мене улюблена дитина, неповторна, ні на кого іншого не подібна, що потребує Мене так, як Я потребую вашої довіри, аби мати можливість служити вам Силою Моєю.
Ніхто з вас не зможе збагнути цільності Моєї Природи, уявити хто Я насправді у Своєму Безмежжі, але може прийняти Мою Любов до себе, і тоді життя його стане іншим.
Вже ніколи не почуватиметься самотнім. Матиме мету, сенс і світло життя, а ближніх своїх побачить Моїми Очима – зодягнених в Мою Любов і Турботу.
Так хочу повернути бідним дітям Моїм їхню справжню велич Дітей Божих, які прагнуть прийняти в усій повноті Подобу Божу, Любов і Славу Мою.
Дозвольте огорнути вас Любов’ю.

Переклад із польської Неоніли Стефурак , 2002р.