За правління імператора Максиміана Галерія служив у війську в Сирії хоробрий військовий трибун Андрій. Він не був хрищений, але потай вірив у Христа. Під час війни з персами він разом з військовою дружиною переміг ворога, призвавши ім’я Ісуса Христа. Вояки, побачивши, що їхня перемога сталася через небесну поміч, навернулися до Христової віри.
Після повернення з воєнного походу погани звинуватили Андрія перед управителем Сирії Антіох ом у тому, що він – християнин. Антіох наказав його та деяких інших вояків­-християн ув’язнити й мучити, а опісля відправив до імпера­тора на суд. Імператор боявся засудити на смерть хоробрих вояків та їхнього трибуна, боячись заворушень у війську, тому звелів випустити їх на волю, але з умовою, що вони відречуться християнської віри, інакше їх буде покарано.
Андрій, вийшовши на волю, прийняв разом із своїми вояками св.Тайну Хрищення в місті Тарсі. Опісля вони прибули до Малої Вірменії. Там, поблизу міста Мелітини, погани їх посікли мечами. Всіх вояків-мучеників загинуло тоді 2593. Тіла їхні поховали тарський і берейський єископи.