Св. Анастасія прославила Христа мученицькою смертю приблизно 304 року. Про цю св. мученицю переховалося оповідання, що вона була християнською дівицею, яка вийшла заміж за поганина. Доки жив Публій, її чоловік, то Анастасія, з боязни перед його гнівом, тільки потайки могла послуговувати ув’язненим християнам. Коли ж він умер, вона повністю посвятилася опіці над ними.
Так добувала собі Анастасія заслуги в Бога та мир у людей. Бог постановив нагородити побожну жінку великою славою: стати мученицею за Христову віру. Під час переслідування християн у м. Сірміюм у Дальмації, за римського старости Фльора, св. Анастасію ув’язнено й поставлено перед поганський суд. Тому що свята не хотіла признати поганських божків, Фльор казав її мучити, врешті спалити живцем. Це сталося ок. 300 року.