Св. Тит походив з поганської родини. До Христової віри навернув його, мабуть, св. апостол Павло, який називав йоrо своїм сином. Чеснотою й щирою працею Тит здобув велику прихиль­ність св. Павла. У Посланні до Корінтян св. Павло пише про нього: “Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник”. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим ходили духом? Не тими самими слідами?.. Та Бог, що втішає принижених, утішив нас приходом Тита; і не лиш його приходом, а й утіхою, якої він зазнав від вас, оповідаючи нам про ваше палке бажання, про ваш смуток, про вашу горливість до мене”. Тому ми втіши­лися. Та, крім цієї особистої втіхи, зраділи ми куди більше радістю Тита, що ви всі заспокоїли його дух. А коли я був перед ним трохи похвалився вами, то я не я не зазнав сорому. Але, як ми завжди говорили вам правду, так і хвала наша перед Титом виявилась правдивою. Серце його стає до вас ще прихильніше, коли він згадує послух усіх вас і як ви прийняли його з острахом та тремтінням” (П Кр 8:23; 12:18; 7:6-7, 13-15).
У 51 році св. Павло взяв Тита з собою на Собор в Єрусалимі, щоб обговорити справу зберігання Мойсеєвих обрядів. Апостол не схвалював юдеїв-християн, які вважали, що християни повинні придержуватися старозавітніх приписів, тому не хотів дозволити, щоб Тит піддався обрядові обрізання. Під кінець 56 року св. Павло послав Тита з Ефеса до Корінта усунути згіршення й непорозуміння у церковній громаді. Тит добре виконав своє завдання. Наступного разу послав його до Корінта за милостинею для вбогих християн в Єрусалимі. Коли св. Павло прибув з Рима проповідувати Христову віру на острів Крит, то висвятив Тита на єпископа цього острова, щоб він докінчив там розпочате ним діло. Таке велике довір’я мав св. Павло до Тита. В той час, коли Тит був єпископом Криту, св. Павло написав йому Послання з різними духовними повчаннями; в якому він передусім підкреслює, якими прикметами повинен визначитися єпископ та його вірні. Пізніше Тит проповідував Христову віру в Далматії, можливо, відвідав св. Павла в Римі. Вернувшись опісля на острів Крит, проповідував християнство на сусідніх островах. Закінчив своє життя на Криті в глибокій старості приблизно 96 року по Христі.