Щасливою була Нінива, столиця асирійської держави, в тих днях, коли на голос св. пророка Йони асирійський король зі своїми підданими каявся в своїх гріхах. Бог прийняв ласкаво їх покуту і відвернув від Ніниви ту руїну, що їй загрожувала через великі гріхи ніневитян. Коли ж опісля люди, не відчуваючи вже ніякої тривоги, вернулися до давнього грішного життя, Бог навів на Ніниву халдейців, медів, персів і арабів, що, скориставши з виливу річки Тигру, безпощадно знищили ціле місто. Цю загладу Ніниви передрік наперед Божий пророк Наум, який жив в сьомім сторіччі перед Христом. Пророцтво про руїну Ніниви знаходимо в “Книзі пророка Наума”. Св. Наум так пророкував: “Хоч і довготерпеливий Господь та великий у могутності, однак не зіставляє й без кари; в хуртовині й бурі прихід Господень, а хмари, це порох з-під його ніг. Погрозить морю, а воно висохне й усі ріки посякнуть, і Базан і Кармель з Ливаном у цвіті пов’януть. Перед Ним тремтять гори й горби тануть, і земля хитається перед його лицем, вся земля: і все, що живе на ній. Хто встоїть перед невдоволенням Його? Вогнем розливається його гнів; скелі розпадаються перед Ним. Добрий Господь, захист у смутку, та й знає тих, що надіються на Нього. Але Він потопною водою розіб’є до підвалин Ніниву; і за ворогами його поженеться темрява. Що ви задумали проти Господа? Він докінчить погибель, і лихо вже не вернеться. Хоч, мов той терен, сплетуться вони між собою та бенкетуватимуть аж до п’яна, будуть вони геть чисто пожерті, як суха солома. В тобі (в місті) родився той, що задумав зло проти Господа, зложивши безбожну раду; але Господь так говорить: Хоч вони безпечні і їх без ліку, проте вони будуть висічені та й зникнуть; а тебе, хоч я тяжко придавив, більше не придавлю. Тепер же я поторощу його ярмо, що лежить на тобі, і розірву твої кайдани. А про тебе (Асуре) Господь таке постановив: не буде вже насіння потомства з твоїм ім’ям; з храму твого бога викореню ідоли, а тобі приготую в ньому гріб, бо тебе Я відкину.” Ось, на горах бачу стопи посла з доброю вісткою, що сповіщає мир: Святкуй, Юдо, свої свята; виповняй свої обіти, бо вже не буде переходити по тобі безбожник; він вигиб зовсім.” Пророцтво св. пророка Наума сповнилося сімдесять літ пізніше, приблизно 625 року перед Христом.