Св. Гурій, Самон і Абіб були християнські юнаки, які проживали в Месопотамії, близько міста Едесси. За цісаря Галерія Гурій і Самон були ув’язнені. Спочатку погани на­мовляли їх, щоб віддати честь поганським божкам. Коли ж вони рішуче відказалися відступства від Христової віри, то насамперед їх жорстоко мучили, а опісля повідрубували їм голови. Сталося це 306 року.
Абіб, який згодом став дияконом, під час переслідування ховався якийсь час у безпечнім місці, де його не могли знайти цісарські вояки. Однак згодом, за Божим просвіченням, сам віддав себе поганам в руки, щоб віддати своє життя за Хри­стову віру. Поганський старшина, що йому Абіб віддав себе в руки, давав йому нагоду втекти, але він з цього не ско­ристав. Незабаром його засудили на спалення живцем. Перед смертю йому дозволили попрощатися з ріднею. Опісля його кинули в огонь. Коли він віддав Богу духа, рідня взяла його тіло, що в огні не згоріло, і поховала побіч колишніх друзів Гурія й Самона.