Св. Письмо подає нам, що тоді, як Ісус Христос умер між двома розбійниками на хресті, “прийшли вояки і пер­шому поламали кості і другому, що був з Ним розп’ятий. До Ісуса ж прийшовши, коли побачили його вже мертвого, не поламали йому кості, але один з вояків списом відчинив йому бік, і зараз вийшла кров і вода.” (Ів. 19:32-34). “А сотник, і ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши земле­трус і те, що сталося, налякалися дуже, кажучи: Справді, це був Син Божий.” (Мат. 27:54). Цим сотником мав бути св. Льонrін. Увірувавши в Хри­ста, він покинув військову службу, одержав від апостолів поучення про Христову віру і перейшов до Кесарії Кападо­кійської. Тут він проживав як чернець, а одночасно своїм прикладом і словом поширював св. віру між поганами аж до своєї мученицької смерти. Згинув від меча, а його мощі похоронили побожні християни у селі Сандралис, у Капа­докії.