Св. Йоан Великій був спочат­ку свавільним юнаком. Зго­дом він покаявся, вступив до манастиря і вів таке святе життя, що став одним з най­славніших черців християн­ського Сходу.
Народився Йоан Великій 754 року в Малій Азії. В хлоп’я­чих роках він пас свині. Ко­ли йому було дев’ятнадцять років, він вступив до війська і був дуже відважним воя­ком. Через свою несвідо­мість, він у тому часі стояв по стороні єретиків – іконоборців, які не хотіли почитати релігійні образи. Згодом один побожний чернець роз’яснив йому справу почитання св. образів, і він тоді покинув образоборців, а також нечесне життя розпущеного вояка. По шістьох роках він виступив з війська і прибув до ма­настиря на горі Олімп у Бітинії. Було йому тоді сорок літ. Після того він проживав у кількох манастирях, де зазнайо­мився з вправами чернечого життя, навчився читати та завчив напам’ять цілого псалтиря. Згодом він оселився на самітньо­му місті, де провів серед молитви й посту дванадцять років. В тому часі він уславився своїми чудами й пророцтвами, а також розумним проводом душ. Аж тоді він був постри­жений на дійсного черця.
У справі почитання св. образів Йоан Великій займав уже тепер католицьке становище і разом зі св. Теодором Сту­дитом та св. патріярхом Методієм ставав в обороні като­лицької правди. Св. Методієві дораджував, щоб він ласкаво погодився з тими священиками, що їх висвятили іконобор­ські єпископи, і, якщо вони щиро каються, приймав їх між своє духовенство. Коли цісар Теофіл, який виступав проти почитання св. образів, казав повимазувати перед іменами святих слово “святий”, Йоан Великій безбоязно звернув цісареві увагу на його несправедливий наказ.
Під кінець свого життя оселився Йоан Великій у пустельні і тут 846 року закінчив своє боговгодне життя. Мав він тоді 92 роки. Заки Бог покликав його по небесну нагороду, він мав ту радість, що за цариці Теодори привернено почитання св. образів. За велику побожність і численні чуда, що ними Бог прославив св. Йоана Великого, Церква назвала його почесним званням – Великий.