У Сирії, в місті Емесі, проживали в третьому сторіччі поганські подруги Клітофон і Левкинія. Вони були бездітні. Хоч вони приносили поганським божкам багато жертв, щоб випросити собі в них потомство, однак їх жертви ніщо їм не помагали.
Коли за цісаря Декія настало переслідування християн, священик Онуфрій почав ходити в переодягненні по хатах та розмовляти з людьми, щоб християн закріпити в св. вірі, а поган навернути до Христа. Одного дня зайшов він і до дому Кліфтона й Левкинії. Довідавшись, що вони журяться браком дітей, він почав розказувати їм про Христа Господа, що може потішити всіх засмучених. Незабаром Левкинія вві­рувала в Ісуса Христа і прийняла св. Тайну Хрещення. Після того Бог звеселив її й її чоловіка народженням сина, що його назвали Галактіон. Тоді й Кліфтон прийняв Христову віру і разом з сином був охрещений.
Коли Галактіон мав 24 роки, то заручився з поганською дівицею Епістимією. Повний любови до Христа, він так сер­дечно говорив їй про різні правди християнської віри й мо­ралі, що незабаром вона прийняла Христову віру і охрести­лася. Тому, що не було священика, то охрестив її сам Га­лактіон. Після того вони не вступали вже в подружній стан, але посвятили своє дівицтво Богові та вступили до мана­стиря недалеко гори Синай; Галактіон вступив до чоловічого, а Епістимія до жіночого, де служило Богові кілька старих черниць. Незабаром вони обоє вславилися побожним чер­нечим життям.
Коли розгорілося переслідування християн, то одного дня відділ війська напав на чоловічий манастир коло Синаю і тих черців, що Завчасу не втекли, вояки повбивали, а Га­лактіона чомусь ув’язнили і завели на суд до поганського старости. Коли про це довідалася Епістимія, то сама поспі­шила за Галактіоном і безбоязно стала разом з ним на суді. Староста казав обох жорстоко мучити, а накінець зарубати мечем. Сталося це 250 року.