Св. Кодрат, або Квадрат, був, як зазначено в Мінеї, одним з 70 учнів Ісуса Христа. Святу віру проповідував в Атенах, де був єпископом. За наверненя поган до св. віри прогнали його з Атен до Магнезії в Малій Азії. Там він пробув єпископом аж до свого мученицького кінця за імперетора Адріана. Помер голодною смертю у в’язниці приблизно 130 року. При гробі св. Кодрата в Магнезії діялися чудесні оздоровлення.
Історик Євсевій оповідає, що св. Кодрат був одним із відомих християнських мужів за правління імператора Траяна, визначався даром пророцтва й належав до єванге­лістів – тих учнів і помічників св. апостолів, які, відрікшись земного добра, ходили різними краями і проповідували Христову віру. Коли імператор Адріан прибув зимою 126 року до Атен на ігрища, св. Кодрат передав йому письмову заяву на захист християнської віри, в якій були такі слова: “Діла нашого Спасителя були завжди явні. Тих, кого Він звільнив від недуг, або воскресив, бачили, ходили й говорили не тільки в хвилину видужання або воскресіння, але й пізніше; не лише доки наш Спаситель перебував на землі, але жили ще довго після його смерті, деякі з них прожили аж до наших часів”. Оборона св. Кодрата справила враження на імператора. Він заборонив без явних доказів вини переслі­дувати християн, принаймні не видав проти них нового декрету. Після мученицької смерті Публія св. Кодрат був атенським єпископом і “своєю вірою та ревністю зібрав розсіяну страхом Церкву”. Подібно говорить про св. Кодрата й св. Єронім. В одному лише не певні, чи атенський оборонець віри і малоазійський єпископ – то одна й та сама особа.