За часів імператора Адрі­ана жила в Римі вдова Софія з трьома доньками, що зва­лися Віра, Надія й Любов. Побожна мати так дбайливо виховувала своїх доньок, що вони виростали наче три святі невинні ангели. Під час переслідування християн 137 року римський староста Антіох наказав ув’язнити матір з доньками та відправити на суд імпе­ратора Адріана. Почувши розумні відповіді св. Софії, імператор відіслав матір з доньками до шляхетної жінки, язичниці Палладії, щоб вона спробувала переконати їх відступити від св. віри. По трьох днях знову привели матір з доньками на суд, а коли жодні переконування Адріана не могли захитати молоденьких дівчат у Христовій вірі, розлючений цар наказав замучити їх, а матір відпустити на волю. Св. Софія поховала покалічені тіла своїх доньок, а сама три дні провела біля їхнього гробу на молитві. Третього дня Бог забрав її святу душу до себе.