Св. пророк Самуїл походив з покоління Веніамина й жив за тисячу літ до народження Ісуса Христа. Прийшов він на світ завдяки гарячим молитвам своєї матері Анни, яка довгий час була бездітною. Побожна жінка присягла Богові віддати свою дитину (якщо’ всемилостивий Господь змилується над нею) на службу йому. Бог вислухав благання матері й дав їй сина, якого назвали Самуїл. Анна, надзвичайно вдячна Господові Богу за вислухану молитву, з радістю та любов’ю доглядала сина. Коли ж відлучила його від грудей, принесла Самуїла до священика Елі і, згідно з обітницею, посвятила його на службу Господеві. Хлопчина був доброю дитиною і здобував собі щораз більшу ласку в Бога й людей. Коли Самуїлові було 12 років, однієї ночі в сні до нього заговорив Господь: “Самуїле! Самуїле!” Цей відповів: “Ось я!” Та й побіг до Елі. А той каже: “Не кликав я тебе. Лягай спати”. Він пішов і ліг. Господь же озвався знову: “Самуїле! Самуїле!” Схопився хлопець, побіг знову до Елі та й каже: “Ось я! Ти мене кликав.” Той же відказує: “Не кликав, синку. Лягай спати”. Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, бо не мав об’ явлень. І промовив утретє Господь до Самуїла. Тоді зрозумів Елі, що то Бог кличе хлопця. Тож сказав Самуїлові: “Йди, лягай спати, а коли тебе по­кличуть, скажеш: “Говори, Господи, слуга твій слухає.” Самул пішов та й ліг на своєму місці. І прийшов Бог, і промовив: “Самуїле! Самуї­ле!” Хлопець озвався: “Гово­ри, Господи, слуга твій слу­хає.” І сказав Бог Самуїлові: “Я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти. Того дня я здійсню на Елі все, що я сказав був про його родину, від початку до кінця” (ІСам3:11-12). У священика Елі бу ли два ледачі сини, які не дбали ні про Бога, ні про священицькі обов’язки та жили аморально. Батько рішуче не виступав проти них, і за те мала впасти на всю родину Божа кара. Про це повідомляв Господь свого вибранця Самуїла. “Ти об’явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх. Тому – клянусь домові Елі! – не загладити повіки ні жертвами, ані офірами провини дому Елі.” І лежав Самуїл аж до ранку, а вранці встав і відчинив двері Господнього храму. Боявся оповідати Елі про видіння, та Елі його покликав і каже: “Мій сину, Самуїле!” Той відповів: “Ось я!” І спитав: “Що він тобі сказав?” Не крий, прошу, від мене! Хай Бог зішле на тебе це й те, та ще й причинить, коли ти затаїш щось із усього того, що він сказав до тебе.” От і відкрив йому Самуїл усе, нічого не затаїв від нього. Елі сказав: “Він – Господь! Хай чинить те що йому до вподоби!” (І Сам 3:13-18). “Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю. Весь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком” (І Сам 3:19-20). Незабаром здійснилися ті речі, які Бог об’явив Самуїлові. Філістимляни двічі перемогли ізраїльтян, вбили двох Елієвих синів, забрали кивот Заповіту. Коли це почув старий Елі, зажурився, впав на землю і зламав собі шию. Після смерті Елі Самуїл став суддею всього ізраїльського народу. За його служіння вернувся кивот Заповіту, народ щиро навернувся до Бога й покинув ідолопоклонство, переміг філістимлян та звільнився з-під їхньої ворожої руки. Самуїл відвідував різні місцевості. Коли постарівся, залучив до праці двох своїх синів, але не мав з них потіхи, бо вони виявилися несправедливі й продажні. Незадоволений народ почав нарікати й просити пророка помазати їм царя, як це було в інших народів. Самуїл цим дуже засмутився, бо царем ізраїльським був сам Господь. Він почав молитися та просити в Бога просвічення, що робити. Господь сказав задовольнити їхнє прохання й помазати Савла на царя, хоч це було Йому не до вподоб~. Самуїл передав тоді Савлові владу судді, а сам залишився архієреєм. Савла весь народ признав царем, незабаром він здобув велику перемогу над аммонітами. Але згодом Савла почав переступати Божий Закон. За те Господь відкинув його і наказав Самуїлові помазати на царя молодого Давида. Однак Самуїл не дожив до того дня, коли Давид перейняв владу: Бог покликав його до себе. Мав тоді св. пророк приблизно 98 літ.