Це Євангеліє майже в цілій главі оповідає нам про зцілення сліпонародженого. Може, не звертаємо уваги на те, що хлопець мав цю проблему, ваду від першого дня свого життя, бо таким народився. І Господь дає зцілення, яке було тяжко сприйняти євреям, що бачили це.
Чому так? Адже й нам у житті не просто відчитати ті чи інші знаки, чуда, які постійно відбуваються довкола нас, які, може, не раз є і нелогічними. Погляньмо, скільки різних знамень Бог дає в нашому житті, що цілковито по-людськи здавались би неможливими!
Коли уважно приглянемося до нашого життя, то побачимо їх. Він стукає, навіть коли ми не вслухаємося. І як цьому сліпонародженому Бог дає прозріння, так і нам хоче показати те, чого ми часто не бачимо, що нам є ніби закрите до часу.
Уміймо почути Господа, який надходить, аби зробити нас зрячими, здійснити ще одне чудо в нашому житті. Навчімся вдячності до Нього!
Владика Венедикт. “Роздуми до літургійних читань Євангелія”. Книга 1.