Не мати миру – означає жити без Ісуса. Неспокійний час, про який говорить Марія, настав, тому що ми віддалилися від Бога. У світі панують страх і непевність. Спостерігаючи за людьми, слухаючи різні життєві історії, можна сказати, що багатьма опанував страх. Багато людей має страх через усе й усіх. Ми шукаємо миру різними способами, але ніхто й ніщо не може дати нам його, тільки єдиний Бог.
Кажуть: «Страх постукав у двері, відкрила віра – і нікого там не знайшла». Інакше кажучи, чим більше ми довірятимемо Богові, тим швидше зникне страх і в душі запанує Божий мир.
Бог не залишає нас, коли ми вибираємо ті чи інші тривоги, Він любить нас і хоче врятувати. Він посилає до нас Марію. З найперших Своїх явлінь в Меджуґор’ї Вона каже: «Я прийшла до вас, щоб сказати: Бог існує». Ця проста фраза розганяє будь-який неспокій.
Вслухаймося в Її послання, де Вона говорить про силу віри. «Коли на землі зникає любов, коли не знаходиться дорога спасіння, Я, Мати, приходжу, щоб вам допомогти пізнати істинну віру – живу й глибоку…». «Я знову закликаю вас до віри. Моє материнське серце хоче, щоб ваше серце було відкрите й могло сказати йому: «Віруй!» Діти Мої, віра – це єдине, що дає вам силу в життєвих випробуваннях. Вона оновить вам душу й відкриє дороги надії…» «Я з вами, тому що хочу вам допомогти, хочу, щоб ви могли допомагати своїм ближнім у відкритті віри – єдиної життєвої радості й щастя …» «Моліться, тому що через молитву росте ваша віра та народжується любов, із якою навіть хрест не є нестерпним, оскільки не несете його самі…» «Діти мої, у своєму земному житті наслідуйте Мій приклад. Моє життя було болем, мовчанням і безмірною вірою та довірою Небесному Отцеві. Ніщо не випадкове – ні біль, ні радість, ні страждання, ні любов. Усе це милості, які вам уділяє Мій Син і які ведуть вас до вічного життя».
Діва Марія являється у вирішальні, переломні моменти історії людства; Вона приходить, щоб допомагати нам вірити. Коли візіонери в Меджуґор’ї на початку явлінь запитали Діву Марію, чого Вона від них очікує і чи будуть вони здатні здійснити те, до чого Вона їх закликає, Богородиця відповіла їм, що «до міцної віри й щоб допомагали вірити іншим». Сьогодні це ми, мільйони паломників з усього світу, яким Вона відповідає так само: «Я закликаю вас, щоб ви мали міцну віру».
Вступити до Її школи й дозволити Їй вести себе до міцної віри означає жити Її посланнями. В останньому Вона нас закликає: «Відкрийте свої серця дарам, які Він бажає вам дати. І в тиші серця поклоняйтеся Моєму Синові Ісусу, Який дав Своє життя, щоб ви жили у вічності, куди хоче вас привести».
Ми відкриваємо серце тому, кого любимо. Тому одне з найважливіших послань Богородиці – це молитися за досвід Божої Любові. Ми вибираємо, кому й наскільки відкриємося. Досвід Божої Любові та віра народжуються й ростуть на колінах. Молитися й вірити – це дві речі, які належать одна одній.
Чим більше ми молимося серцем, тим більше віримо Богові. Він ніколи нас не розчарує. Іноді Він перевіряє нашу віру, як перевіряв Авраама, Марію, Ісуса, а за Ним і нас, Його учнів. Але Він ніколи нас не залишить.
Молитва й щоденне роздумування над Святим Письмом зміцнюють нашу віру. Молитва в тиші серця – це таємний ключ до зустрічі з Ним. Є різниця між поняттями «молитися Богу» та «молитися в Бозі». Кажуть: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». У молитві відбувається наша переміна.
Молитва – це Бог із усіма своїми дарами й благодатями. Якщо ми з Ним, у нас є все. Бути з Ним – це зустрічатися з Ним у повсякденних обов’язках та подіях. Ісус, казав: «Я маю бути при справах Отця мого» (Лк. 2:49). А цього найкраще нас може навчити Марія. Наслідувати Її приклад і молитися з Нею означає віддатися Богові без заперечень, йти життям і просто робити добро, витривати у вірі, надії й любові до кінця.
Джерело: Офіційний інформаційний центр Меджугор’я в Україні.