Одне із зображень, поширюване через мережу Інтернету, пропонує глядачеві наступну картину: стоїть дві черги до двох різних дверей. Над одними дверима міститься надпис «Бог», а над іншими – «Церква». До дверей із першим надписом стоїть кілька людей, а до дверей із другим – величезна черга. Поширюючи дане зображення, люди питають один одного: «А ти в якій черзі стоїш?»
Як думаєте, має сенс дане зображення?
Якщо у Церкві нема Бога, а Він знаходиться десь за іншими дверима, тоді це не Церква. І якщо Бог відділяє Себе від Церкви, тоді це не той Бог, в Якого вірять християни.
Але що хотіли сказати автори цього малюнка? Якщо хотіли розділити Бога і Церкву, тоді зображення не має жодного сенсу. Бо Христос полюбив Церкву й видав себе за неї (Еф 5, 25). А якщо хотіли донести до нас, тобто до тих, які ходимо до церкви, що ми можемо не знайти там Бога, то це вже має певний сенс. Не тому можемо Бога не знайти у Церкві, що Його там немає, а тому, що ми шукаємо не Бога, а щось інше, коли приходимо до храму.
Але хіба це значить, що непотрібно ходити до церкви чи що Церква непотрібна? Ніколи! Якби не потрібна була Церква, щоби наближатися до Бога, то Бог не заснував би її. Звідки ми знаємо, що Бог її заснував і встановив? Зі Святого Письма, а саме з книги Діянь Апостолів, де явно говориться, що Дух Святий через Апостолів засновував повсюди громади, тобто первісну Церкву. Якби Бог бажав, щоб ми спасалися поодинці, то не велів би засновувати громади, а просто проповідувати кожному зокрема спасіння. На тобі збудую мою Церкву (пор. Мт 16, 18) , – каже Христос до верховного Апостола. Не каже: «На тобі збудую спасіння поодиноких людей», але «мою Церкву». То ж хіба нема Бога у Церкві, яку Він Сам установив? Він там є. Без сумніву. Але ми можемо і не знайти Його там. Бо не шукаємо. Шукаємо нерідко не Бога, а певного обряду і традиції, певної суспільності і показовості. І тоді виглядає, що Бог за іншими дверима. Але Він тут. Просто ми не Його прийшли шукати до Церкви. А як знати, що ми не Бога шукаємо у Церкві, а чогось іншого? А дуже легко. Якщо я не йду до церкви, бо не маю, в що вбратися, або тому, що не маю з ким іти, або тому, що там «нема чим дихати», або тому, що незручний час Богослужінь, або тому, що туди ходять ті, кого я не хочу бачити, або тому, що там нудно і незрозуміло, або тому, що священик недобрий, або тому, що то важко ходити щотижня, або тому, що там таке різне коїться і такі різні неподобства трапляються, або тому, тому і тому…, то значить, що я Бога не шукаю і відповідно і не знайду Його в Церкві. А якщо я Його не шукаю в Церкві, де Він реально якнайбільше присутній, то чи шукатиму Його за іншими дверима, де Його знайти є набагато важче і де дорога до Нього призначена не нам, християнам, в яких є Церква, а тим, які не просвічені Хрещенням?
Якщо в Церкві не знаходжу Бога, то погано шукаю Його. А якщо погано шукаю, то не знайду Його тим більше поза Церквою.
Автор: Українська парафія свв. Сергія і Вакха в Римі