3 християнського передання довідуємося, що св. Юрій походив з Каппадокії (Мала Азія). Його батьки були побожні християни і по-Божому виховали свого сина. Коли він був ще юнаком, загинув за св. віру його батько. Тоді мати, яка походила з Палестини, покинула з сином Каппадокію і вернулася на свою батьківщину.
Юрій вибрав собі замолоду вояцький стян. Чесністю, добрим знанням своєї справи і гарним виглядом скоро дослужився до посади військового трибуна, під владою якого була тисяча вояків. Оскільки він визначався хоробрістю, імператор Діоклетіан призначив його комитом. Було йому тоді 20 років. Молодий старшина вірно дотримувався Христової віри. Коли померла його мати, він, маючи велику спадщину переселився до Рима, щоб при дворі самого імператора дослужитися до ще вищого військового чину.
У той час імператор церебував у місті Нікомідії, де зібрав своїх вельмож і дорадників, аби вирішити, що робити з християнами: чи дозволити їм вільно визнавати Христову віру, чи розпочати нове переслідування проти них. Дорадники, знаючи задум імператора, виступили за переслідування. Остаточне рішення мали винести третього дня. Прибувши до імператорського двору, Юрій дуже засмутився, побачивши, що люди погорджують правдивим Богом, а поклоняються божкам. У своїй превеликій любові до Христа й ревності за Божу славу він вирішив явно визнати свою віру та стати в обороні правди. Коли ж довідався, що нове переслідування вже утвердили, відпустив на волю всіх своїх невільників, майно роздав убогим, а сам почав готуватися до духовного бою.
Коли третьрго дня імператор і його дорадники зійшлися на нараду, Юрій сміливо став в обороні невинно переслідуваних християн. Виступ старшини викликав загальний гнів. Імператор пробував спочатку погрозами спонукати юнака до відступства від Христової віри, а коли Юрій усіх їх без вагання відкинув, його віддали на жорстокі муки, а потім зарубали мечем (23 квітня 303 року). Його св. мощі забрав його слуга до рідної Палестини, де побожні християни з пошаною поклали їх до гробу.
За часів Константина Великого християни збудували у Палестині, в місті Лидді, на честь св. Юрія гарну церкву і туди перенесли його св. мощі (перенесення мощей св. Юрія святкуємо 3 листопада). Святого дуже вшановують англійці. Папа Венедикт XIV проголосив його заступником англійського королівства.
Св. Юрій – справжній Христовий мученик, який був закатований за правдиву віру в Палестині перед правлінням Константина Великого, однак оповідання про різні подробиці з його життя мають леrендарний характер.
