Св. Йоан Богослов мав побожного учня Антипа, якого згодом призначив єпископом Пергама Азійського. Своєю ревною працею він навернув у Пергамі так багато поган до Христової віри, що поганські жерці оскаржили за те Святого перед місцевим старостою імператора Дометіана. Тоді Антипа ув’язнили, даремно пробуючи намовити його до відступства від Христової віри. Святий осуджував поклоніння мертвим божкам та прославляв християнську віру в одного живого Бога: “Я християнин, і нема для мене іншого Бога! Перестаньте поклонятися ідолам, не віддавайте честі творивам, покиньте свої забобони і наверніться до Ісуса Христа, поки Він дає вам ще час подбати про ваші душі”. Розлючені погани затягли Святого до храму своєї богині Артеміди, де стояв мідний бик. Під тим биком вони розклали вогонь, а коли бик розпікся до червоного, кинули Антипа в нього. Святий перехрестився, довго терпів невимовну муку в розпеченій міді, а вкінці почав славити Бога за ласку мучеництва та молитися, щоб сила св. хреста перемогла, щоб усі люди поклонилися правдивому Богові та щоб Господнє благословення спочило на вірних християнах. Так молячись віддав св. Антип Богові свою душу.
Сталося це приблизно 93 року. Останки його св. мощей поховали християни; з них витікало цілюще миро. В давніх часословах було зазначено при його імені: “Мав благодать у Бога цілити біль зубний.”
