Св. Теодосія народилася у VIII сторіччі в Царгороді у побожній і заможній сім’ї. Коли їй було сім літ, помер її батько. Тоді мати відреклася світського життя і вступила в монастир, взявши з собою й малу Теодосію. Через три роки померла Теодосії мати, залишивши їй увесь маєток. Теодосія роздала майно вбогим; собі залишила тільки малу частину, потрібну для купівлі трьох св. образів. Після того служила Богові як покірна й лагідна черниця.
У 727 році імператор Лев Вірменин почав переслідувати своїх підданих за вшановування св. ікон. Він наказав скинути старовинну ікону розп’ятого на хресті Спасителя, що висіла вже, мабуть, 400 літ над мідною брамою при вході до царського двору. Коли вістка про це дійшла до Теодосії, вона заохотила черниць і жінок йти на оборону св. ікони. Прибувши до імператорської брами, вони не допустили, щоб вояк скинув її.
Коли імператор довідався про це, то наказав ув’язнити Теодосію з її товаришками та привести їх до себе. Правитель пробував погрозами примусити їх відмовитися від св. образів; однак це йому не вдалося, бо Теодосія і її посестри були готові скоріше піти на смерть, ніж відступити від св. звичаю. Розгніваний їхньою постійністю у вірі, імператор наказав товаришок Теодосії відразу замучити, а її саму тримав у в’язниці. Там її мучили, прокололи горло. Від тих знущань Теодосія загинула 745 року. Її мощі вшановували побожні люди.
