Св. пророк Міхей походив з Юдеї й пророкував у VIII сторіччі перед народженням Ісуса Христа. Він докоряв юдеям за їхні гріхи, а передусім за ідолопоклонство й облуду, предрікав кару королям, священикам, суддям і фальшивим пророкам, руїну ізраїльського царства та зруйнування Єрусалима з святинею. Потішав же людей поверненням полонених ізраїльтян з Вавилона та вісткою про Царство Месії, що має постати й закріпитися на Сіоні наверненням усіх народів до правдивої віри та загальним примиренням з Богом.
У VI главі св. Міхей говорить:
Слухайте ж, що Господь говорить: “Устань, судись перед горами, нехай пагорби чують твій голос. Слухайте, гори, Господню розправу, і зважайте ви, землі основи, бо в Господа розправа з своїм народом, і він правуватиметься з Ізраїлем. “О мій народе, що я тобі зробив? Чим тебе скривдив? Відповідай мені! Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі. Послав я був перед тобою Мойсея, Арона та Марію.”
3 чим мені перед Господом з’ явитись, уклонитись перед Богом Вишнім? Чи мені стати перед ним із всепаленнями, з однолітними назимками? Чи будуть Господеві до вподоби тисячі баранів, десятки тисяч ручаїв олії? Чи маю йому дати мого перворідня за мої переступи, плід мого лона за гріхи душі моєї? Тобі сказано, о чоловіче, що є добре й чого Господь від тебе вимагає: лише чинити справедливість, любити милосердя й покірно ходити перед твоїм Богом. Голос Господній кличе до міста: “Слухайте, покоління та громадо міста! Хіба я можу знести бат неправильний та ефу зменшену, огидну? Хіба я можу виправдати вагу лукаву та тягарці підроблені у саквах? Бо багачі його, його мешканці точать брехні, і їхній язик у них в устах зрадливий. Тому я й почав тебе карати й пустошити за гріх твій. Ти будеш їсти, та насититись не зможеш, твій голод буде у твоїм нутрі. Набік відкладеш, але не сховаєш; а що сховаєш, те віддам мечеві. Ти будеш сіяти, але не жатимеш, будеш оливки давити, але олією маститися не будеш; і виноград, – але вина не питимеш. .. ”
“Я ж на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує. Не тішся надо мною, о мій вороже, бо хоч я впав, але я встану; хоч перебуваю в темряві, – Господь є моє світло. Я буду гнів Господній нести, бо я згрішив супроти нього, аж доки не розсудить мою справу, не вчинить суду надо мною. Він виведе мене на світло, я побачу його справедливість. Тоді мій ворог те побачить і сором його окриє – його, що говорив до мене: “Де Господь, Бог твій?” Очі мої дивитимуться на нього; тепер його будуть топтати, немов на вулиці грязюку. День будування твоїх мурів – той день буде усунений далеко. Того дня прийдуть до тебе від Ашшуру аж по міста Єгипту, від Тиру аж по Річку, від моря й до моря, від гори аж по гору. .. Паси народ твій ґирлиґою твоєю, овець спадщини твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів до недавніх! Як за днів виходу з Єгипту, яви нам предивні речі. Народи те побачать і засоромляться, дарма, що такі сильні; на уста покладуть собі руку, вуха в них оглухнуть … Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя. Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні. Ти явиш твою вірність Яковові, твою ласку Авраамові, як ти поклявсь був батькам нашим ще за днів до недавніх” (Міх 7).
Так промовляв св. пророк Міхей до свого народу, погрожуючи і потішаючи. Він прорік народження Спасителя у Вифлеємі: “Ти ж, Вифлеєме – Єфрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. 3 тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх давен, з днів споконвічних” (Міх 5:1).
Св. пророк Міхей помер природною смертю.