За часів римського імператор а Веспасіана (69-79 рр.) був призначений намісником Фенікії сенатор Адріан, що виконував наказ примушування християн до ідолопоклонства. Коли він поспішав до Фенікії, щоб перейняти там владу, то дорогою довідався, що у місті Триполіс живе надзвичайно побожний християнин, воєвода Леонтій. Адріан послав трибуна Іпатія з відділом війська ув’язнити Леонтія і тримати його у в’язниці аж до його приїзду. Дорогою Іпатій важко занедужав. За порадою сотника Теодула він помолився до Леонтієвого Бога і відразу одужав. Це чудо справило на обох старшин таке велике враження, що вони повірили в Христа, а після зустрічі з Леонтієм прийняли з його рук св. Хрищення.
Коли Адріан прибув до Триполіса і довідався, що сталося, він наказав християн тяжко мучити, а потім усіх трьох убити. Іпатій і Теодул загинули від меча, а св. Леонтія на чотирьох палях били аж до смерті. Побожні християни поховали тіла св. мучеників недалеко від міста. Страждання св. Леонтія описав самовидець, нотар Кир на олив’яних табличках, які поклав у гробі при мощах св. мученика.
