Під час правління імператора Діоклетіана жив на Сицилії диякон Євпл. Коли настало переслідування християн, 304 року його ув’язнили і привели на суд. Євпл увійшов до судової зали з книжкою в руках.
Суддя сказав йому прочитати дещо з неї. Мученик відкрив Святе Письмо і прочитав: “Щасливі переслідувані за справедливість, бо їхнє є Царство Небесне”. А в іншому місці: “Хто хоче йти за мною, нехай відречеться себе, візьме свій хрест і йде за мною.” Суддя спитав, що це значить. Мученик відповів:
– Це закон мого Господа, що його нам дано.
– Через кого?
– Через Ісуса Христа, Сина Бога живого.
Тоді староста оголосив: “Він признався, випробуємо його на тортурах.”
Слуги відразу розтягнули Євпла на риштуванні. Під час тортур староста спитав св. мученика, чи він думає і надалі залишатися вірним Христу. Євпл перехрестився тією рукою, що не була прив’язана до риштування, і сказав: “Що я сказав перед тим, це я повторюю й тепер: я християнин і вірую в Святе Письмо”, а також додав, що для нього є цінною смерть, бо через неї він осягне вічне життя. Тоді староста наказав мучити його ще тяжче. Євпл скрикнув голосно: “Дякую Тобі, Господи Ісусе Христе, що я терплю за Тебе; спаси мене, благаю Тебе”.
Після цього староста сказав:
– Не будь дурним; поклонись нашим богам і вийдеш на волю.
Євпл відповів:
– Я поклоняюся Ісусові Христові й погорджую фальшивими божками. Муч мене знову; я вже давно бажав терпіти за Христа.
По довгих тортурах староста далі намовляв його:
– Принеси жертву богам, якщо хочеш бути вільним.
На що св. мученик відповів:
– Я приношу тепер себе в жертву своєму Господеві. Всі твої намагання відвернути мене від правдивого Бога – марні.
І далі молився: “Дякую Тобі, мій Боже, Ісусе Христе; поможи мені! Я терплю за твоє святе ім’я.” Коли вже не міг голосно промовляти, устами шепотів свою молитву.
Тоді староста продиктував присуд: “Наказую: християнина Євпла вбити мечем за те, що погордив імператорськими розпорядженнями, хулив богів і не каявся”.
Тоді кати повісили йому на шию Біблію, а державний урядовець проголосив: “Це – Євпл, християнин, ворог богів і царів”.
А диякон сказав: “Дякую Ісусові Христові, своєму Богові. Укріпи мене в собі”.
Коли Євпла привели на місце страти, він ще раз подякував за все Господеві, а опісля сам схилив голову, під меч.
Християни забрали його тіло й побожно поховали.