У Малій Азії, в місті Колоссах, жив за часів св. апостола Павла багатий і впливовий чоловік Филимон, який завдяки проповіді св. Павла, став християнином, а згодом навіть єпископом. Невільником у того Филимона був Онисим, поганин. Він одного разу, нашкодивши Филимонові, зі страху перед карою втік до Рима, де тоді св. Павло сидів у в’язниці і в оковах проповідував Христову науку. Онисим, який, напевно, бачив св. Павла в Колоссах, почувши, що св. апостол сидить у в’язниці, зайшов з людьми до нього. Багато з тих, які слухали тоді науку св. Павла, повірили в Христа. Повірив і Онисим. Коли св. Павло охристив його, то якийсь час він був біля апостола. Згодом Павло послав Онисима з листом до Филимона, в якому просив його бути ласкавим до Онисима й простити йому його провину. Филимон так і вчинив, дав Онисимові волю й відіслав його до Рима послугувати св. апостолові. 3 Рима св. Павло посилав Онисима разом з Тихіком до колосян з листом. Перед своєю смертю св. Павло висвятив Онисима на єпископа, а коли св. Павло загинув за св. віру, Онисим покинув Рим і проповідував Христову віру в Греції й Малій Азії.
Сам св. Онисим загинув, мабуть, мученицькою смертю близько 95 року за імператора Дометіана або Траяна. Деякі письменники плутають цього св. апостола з іншим Онисимом, який був третім єпископом Ефеса після смерті св. Тимотея.
