СПОГАД ПРО ЯВЛЕННЯ НА НЕБІ У СВЯТОМУ МІСТІ ЄРУСАЛИМІ ЗНАМЕНІ ЧЕСНОГО ХРЕСТА.
Це чудо сталося у 351 році, коли Єрусалимською Церквою опікувався святий патріарх Кирило, а Римською імперією правив імператор Констанцій, син святого рівноапостольного Костянтина Великого. Над святим містом, між Голгофою і Оливною горою, в ранковому небі з’явився великий світлий хрест, який спостерігали мешканці Єрусалима протягом кількох годин.
Це явлення стало знаменням Божої присутності та підтвердженням істинності Христової віри, особливо важливим у той період, коли в імперії ширилися єретичні вчення, зокрема аріанство.
Патріарх Кирило надіслав опис цього дива у листі до імператора. Цей текст зберігся і став історичним свідченням події, яку Церква вшановує донині.
СВЯТИЙ АКАКІЙ
За часів римських імператорів Діоклетіана й Максиміана служив у їхньому війську трибун Фірм. Коли він звелів воякам принести жертву поганським божкам, багато християнських вояків зі страху виконали його наказ. Тільки 25-літній сотник Акакій, родом із Каппадокії, не поклонився буздушним ідолам. Тричі пробували намовити хороброго сотника до ідолопоклонства, але ці спроби не мали найменшого успіху. Після того, згідно з імператорським розпорядженням, Фірм наказав зв’язати Акакія і в кайданах відіслати до воєводи Бібіяна, що перебував у Перинті, віддаленому на шістдесят миль від Візантії. Акакій перед воєводою заявив, що він – християнин і готовий скорше перетерпіти будь-які муки, ніж поклонитися поганським божкам. Хоч Акакій не мав високої релігійної освіти, але читав Святе Письмо. Будучи просвіченим Святим Духом, він відкинув усі ті закиди, які воєвода робив християнській вірі, а передусім добре з’ ясував таїнство Пресвятої Трійці. За це сотника Акакія жорстоко мучили, а опісля відвели до проконсула Флакина у Візантії, де його зарубали мечем 8 травня 303 або 305 року. Тіло св. мученика з пошаною поховали побожні місцеві християни.
Недалеко від горіха до якого св. Акакія прив’ язали під час бичування, збудували незабаром молитовню, а згодом – величну церкву.