Преподобний отець Захар проживав, правдоподібно, в царгородському монастирі над морською Харійською пристанню. Називали той чернечий дім відкритим, мабуть, за гостинність до незнайомих людей, для яких його двері були завжди відкриті.
СВЯТИЙ АРТЕМОН І ДРУЖИНА
За римського імператора Діоклетіана єпископом міста Лаодикії був Сисиній. При ньому жив старий священик Артемон. У час найбільшого розгару переслідування християн Сисиній з Артемоном та іншими християнами спалили поганський храм. Довідавшись про це, староста тієї провінції відразу вибрався до Лаодикії, щоб вирізати всіх християн. Але, прибувши до міста, несподівано занедужав, і тільки молитви єпископа Сисинія повернули йому здоров’я. Це Боже чудо, щоправда, не навернуло його, але християн він залишив у спокою.
Згодом, під час своєї подорожі до Кесарії Каппадокійської, староста зустрів Артемона і, довідавшись, що він християнин, наказав зв’язати його та кинути у в’язницю. Наступного дня, під час судового слухання, староста пробував намовити Артемона до відступства від Христової віри. На це відповів йому Святий: “16 літ я був читцем, 28 – дияконом, 33 роки я є священиком і не відрікся Христа, то як би я зробив це сьогодні, на старості своїх літ?” Розгніваний цими словами староста наказав розтягнути св. старця на залізній решітці і пекти вогнем, а зверху колоти розпаленими залізними прутами. Артемон терпеливо зніс страшну муку, під час якої голосно молився. Тоді предрік також своєму мучителеві скору смерть. Після цього кинули Святого знову до в’язниці, де він цілу ніч провів у молитві. Наступного дня наказав староста приготувати для Артемона котел, повний розтопленої смоли, щоб кинути туди вірного Христового слугу. Але несподівано сам впав у той котел, коли заглядав у нього, і зварився в смолі. Артемон вийшов на волю.
Багато поган, що бачили цей випадок, навернулися до Христової віри разом з поганським жерцем Віталієм. Артемон клякнув і довго молився. Несподівано витекла з каменя чиста вода, якою він охристив Віталія.
Пізніше, за Божим надхненням, вирушив Артемон до Азії, де на морському побережжі проповідував поганам Христову віру, і багато з них пізнали св. правду. Приблизно 310 року погани, що не увірували в Христа, піймали св. Артемона і зарубали мечем.