Св. Спиридон народився на острові Кипрі. Був він одру­жений і мав дочку Ірину. Він був чесною й щиро побожною людиною. Кажуть деякі історики, що він був переслідуваний за Христову віру; на приказ цісаря Максиміяна, мали йому видовбати одне око й підрізати стегно в одній нозі. Спиридон був вівчарем. Коли однієї ночі хотіли злодії вкрасти йому кілька овець, то якась невидима рука здер­жала їх так, що вони не могли до ранку рушитися з місця. Коли вранці Спиридон застав їх в овечій кошарі, то насам­перед лагідно напімнув їх, що вони, замість попросити в нього вівці, хотіли крадіжкою зневажити Бога, а опісля дав їм одного барана і випустив на волю.
У Спиридона родині був такий звичай, що в часі Вели­кого Посту вони підряд кілька днів нічого не їли. Коли ж сдного дня в такому часі зайшов до них голодний і втом­лений подорожній, а вдома не будо в них тоді навіть хліба, то Спиридон казав зварити вудженини і погостити подорож­нього. Для заохоти, Спиридон сам почав їсти вудженину, хоч попереду він це ніколи в пості не робив. Коли ж подорожній відказався від їдження м’яса в пості, бо він християнин, Спи­ридон сказав йому, що з’їсти в пості з конечности те, що є, не буде якраз по-християнськи. Християнські заповіді спира­ються на розумі, і “чистим усе є чисте”.
Коли Спиридонові вмерла жінка, його вибрали на трі­митського єпископа. Його єпархія була мала, а його вірні були вбогі, але побожні християни.
На свій щоденний хліб Спиридон і далі працював влас­ними руками з дочкою Іриною, що в дівицтві служила Бо­гові.
У 325 році брав Спиридон участь у славнім Вселенськім Соборі в Нікеї. Коли під час Собору поганський філософ Євлогій почав виступати проти християнської віри, Спири­дон, хоч не вчений, з такою силою висказав свою віру в усе­могутність Бога і втілення Божого Сина для спасіння всього людського роду, .що певний себе філософ був переможений і навернений силою Святого Духа, яка діяла в сильнім вірою Спиридоні.
Одна особа дала була Спиридоновій дочці Ірині до пере­ховання якусь дорогоцінну річ. Коли Ірина вмерла, ця особа прийшла до Спиридона по свою власність, але ніхто ніде не міг її знайти. Тоді Спиридон пішов на цвинтар і спитав Ірину, де вона сховала цю дорогоцінність. Ірина з гробу від­повіла, де її треба шукати. Спиридон справді знайшов у тім місці заховану річ і віддав її власникові.
Св. Спиридон Чудотворець закінчив своє праведне й по­кірне життя приблизно 348 року. Оповідання про нього по­дали церковні історики Созомен і Сократ.