СВЯТИЙ СЕМЕН ДИВНОГОРЕЦЬ
Народився св. Семен Дивногорець у Малій Азії, в місті Антіохії. Його матір’ю була св. Марта. При такій неньці Семен так полюбив Бога, що ще малим хлоп’ям поселився між пустельниками близько Антіохії і разом з ними вів Богові посвячене життя.
У той час на Сході було заведено, що деякі пустельники ставили в самітньому місці дерев’яні підвищення з помостом і будкою, т.зв. стовпи, на яких жили по кількадесят літ. На стовпах вони вдень і вночі молилися, читали св. книги або навчали народ чи оздоровляли хворих. Таких великих каянників називали стовпниками. Вони були наче постійною проповіддю для навколишніх людей, навчаючи, що для спасіння душі треба відрікатися земних розкошів і вести суворе, покаянне життя.
Духовним учителем малого пустельника Семена був ігумен Іван, що жив між своїми ченцями на стовпі. Побачивши велику побожність Семена, через кілька літ звичайного пустельного життя він дозволив йому вести подальше життя на стовпі. Семен з радістю наслідував свого св. ігумена і провів біля нього на стовпі серед молитви й посту вісім літ. У той час його мучили сильні спокуси проти чистоти, які він перемагав чуванням і молитвою. Бог нагородив його за цю боротьбу і вірність даром чудес. Він повертав здоров’я недужим, передбачав майбутні події, відкривав людські думки для спасіння душ. Сирійський історик Євагрій засвідчив усе це, бо й сам приходив до св. Семена просити духовної поради.
Коли Семенові було 20 літ, він задумав оселитися на одній відлюдній горі між Антіохією і Селевкією, над річкою Орант, щоб жити в більшому відокремленні. Свої дні й ночі він проводив на скелі. Жив овочами й зіллям. М’яса й меду не вживав ніколи. Люди скоро довідалися, де проживає Божий слуга Семен, і знову, як і колись, почали приходити до нього за порятунком та порадами. Семен зробив на своїй горі стільки чудес, що від цього пішла назва “дивна гора” і “дивногорець”.
На скелі Семен провів 10 літ. Згодом він попросив поставити собі стовп, на якому прожив ще 45 літ. Коли йому було 33 роки, єпископ Діонисій із Селевкії висвятив його на священика. Рукопокладення відбувалося на стовпі. Там він згодом відправляв св. Літургію і роздавав св. Причастя своїм учням, що виходили на стовп по драбині.
Коли Семен занедужав, учні повідомили про це Антіохійського патріарха Григорія; який негайно вибрався до вмираючого з духовною послугою, але коли прибув на місце, то Божий слуга вже помер.
Св. Семен Дивногорець віддав Господеві душу 569 року, проживши в Божій любові 57 свого надзвичайного життя.