Св. визнавець Яків ще юнаком полюбив побожне Життя. Згодом вступив до монастиря, де визначався духом молитви й постійного впокорення. Був він священиком, а згодом – єпископом.
Коли за імператора Константина Копроніма настало жахливе переслідування за вшанування св. образів, багато натерпівся й св. Яків. Його били так, що весь хребет і груди були наче одна суцільна рана; морили в темниці голодом, а потім засудили на заслання, де св. визнавець умер від ран 756 року.
