Походив св. Прокіп з тієї частини Палестини, що мала назву Декаполіс – від 10 міст, які були знаходились на схід від Галилейського озера. 3 ранньої молодості любив св. Прокіп чисте, вмертвленне життя, й був щасливий, що міг служити Богу монашим життям.
Коли в той час (VIII ст.) грецький імператор Лев Ісавр почав переслідувати правовірних за вшановування св. образів, св. Прокіп, непохитний стовп Христової віри, мужньо й безбоязно виступив проти іконоборства. Словом св. правди перемагав св. Прокіп хитрі роздумування єретиків та засоромлював їх перед народом. Тим викликав на себе гнів імператора, який наказав ув’язнити його й безпощадно бити, дряпати його тіло залізними гаками, а потім вкинути до темниці. Всі терпіння зносив св. Прокіп разом зі св. Василієм, вірним побратимом його монашого життя. Мучився св. Прокіп у в’язниці зі своїми товаришами недолі до смерті імператора Лева.
Решту свого життя провів преподобний св. Прокіп у тишині монастиря серед молитви й духовних вправ. Відійшов до Христа в глибокій старості, багатий на заслуги за своє суворе монаше життя й терпіння Христового визнавця, який до крові боровся за святу справу.
