Св. Іларіон Новий ще юнаком полюбив Бога понад усе, без вагання покинув світ з усіма його приманами, а сам у малій, темній монашій келії почав прославляти Бога щоденними молитвами і постами, нічними чуваннями і тихим, чистим життям. Завдяки тим чеснотам він був висвячений на священика, а згодом вибрали його монахи монастиря Пелекита поблизу Гелеспонту, в Малій Азії, своїм ігуменом.
Бог наділив побожного Іларіона даром творення чудес: він оздоровляв сліпих і кривих, своїми словами відганяв шкідників з нив і виноградників, молитвою стримував сильний град, розділив ріку, щоб можна було перейти суходолом на другий бік, оживляв сухі руки недужим, наповняв сіті рибалок рибою, якщо була безуспішною їхня праця, проганяв з людей злих духів.
Йосиф Піснеписець прославив св. Іларіона як ув’язненого і мученого за вшанування св. образів в час правління імператора Константина Копроніма (750 р.) або його наступника Лева Вірменина.
Називають преподобного Іларіона Новим, щоб відрізнити його від св. Іларіона Далматського.
СВЯТИЙ СТЕПАН ЧУДОТВОРЕЦЬ.
Преподобний Степан Чудотворець був ігуменом Триклійського монастиря. Своїм побожним життям і розумними повчаннями допомагав багатьом своїм учням вести боговгодне життя.
За імператора Лева Вірменина був ув’язнений і прогнаний з краю на заслання за вшановування св. образів. На тому засланні, зморений терпіннями й нестатками, закінчив життя св. Христового визнавця приблизно 820 року.