Св. Никифор, Царгородський патріарх, помер 2 червня 828 року на острові Проконіс, куди заслав його 815 року Лев Вірменин, який боровся з вшануванням св. образів. Мощі св. Никифора спочивали там у монастирській церкві св. Теодора, яку він сам збудував.
Через 19 років, коли державою управляла Теодора зі своїм малолітнім сином Михайлом, патріарх св. Методій, прибувши на острів Проконіс, застав мощі св. Никифора нетлінними. Після гарячих молитов переклали св. мощі до нової домовини, яку прислала цариця і корабелем перевезли до Царгорода.
Коли корабель зі св. мощами прибув до Царгорода, їм на зустріч вийшли цариця з сином і все місто. 3 корабля перенесли св. мощі до церкви св. Софії, з якої колись прогнали св. Никифора на заслання; там дорогоцінний скарб спочивав цілу добу, а при мощах весь час молився побожний люд. Наступного дня перенесли св. мощі до церкви св. Апостолів, де патріарх відправив Службу Божу. Там вони і спочивають з 13 березня 846 року.
