РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

Description

Втілення Сина Божого — ключова подія історії людства. Прихід Месії сповіщали пророки Старого Завіту, Його з нетерпінням очікував Вибраний народ. Народження Христа принесло надію перемоги над сатаною, стародавнім змієм, про яку читаємо вже в перших розділах Книги Буття: «Отож Господь Бог сказав до змія: “За те, що ти вчинив це, будь проклятий з‑поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту”» (Бут 3, 14‑15).

Пропонуємо дізнатися, як у різних книгах Святого Письма заповідається або описується народження Спасителя.

1. Книга пророка Ісаї: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл (Іс 7, 14). Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру (Іс 9, 5).

2. Книга пророка Міхея: Ти ж, Вифлеєме‑Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені Той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; Його походження із давніх‑давен, з днів споконвічних. Тому Він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І Він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо Він тоді буде великим аж до кінців землі (Міх 5, 1‑3).

3. Книга Псалмів: Сказав Господь Владиці моєму: «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком». Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх! З тобою володарство, відколи Ти народився у святій оздобі; перед зорею Я зродив Тебе, неначе росу. (Пс 110, 1‑3).

4. Євангеліє від Матея: Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх». А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог». Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав Йому ім’я Ісус (Мт 1, 18‑25).

5. Євангеліє від Луки: Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. І йшли всі записатися, — кожний у своє місто. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання». І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам». І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й Дитятко, що лежало в яслах. Побачивши Його, вони розповіли, що їм було сказано про це Хлоп’ятко; і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано (Лк 1, 1‑20).

6. Євангеліє від Йоана: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог. З Богом було воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У ньому було життя, і життя було — світло людей. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява. Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан. Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з‑за нього увірували. Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло. Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. Було у світі, і світ Ним виник — і світ не впізнав Його. Прийшло до своїх, — а свої Його не прийняли. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого (Йн 1, 1‑11. 14).

7. Послання св. ап. Павла до Галатів: Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення (Гал 4, 4‑5).

Джерело: CREDO: https://credo.pro/2017/12/197084