Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці.

Loading Події
  • This event has passed.
Description

Щасливі були Адам і Ева в день свого створення, коли Бог тільки-но примістив їх у розкішнім раю. Душі цих на­ших перших родичів були святі, повні Божої ласки й вели­кої любови до Бога. їх сумління було чисте, повне внутріш­ньоrо спокою. Бог любив їх як своїх найдорожчих дітей, ласкаво розмовляв з ними та вливав в їх душі щастя й за­доволення. їх розум був ясний, бистрий, повний такого знан­ня, якого не мав ніхто з пізніших людей. Тіло їх було гарне й здорове, вільне від недуг і страждань. Не відчували вони ні голоду ні спраги, бо мали до своїх послуг рай, повний усякого добра. Мали вони жити вічно, а разом з ними також їх діти й усі інші люди, що разом з ними, як першими людьми й родичами на землі, творять один Людський рід. Вони були безсмертними дітьми Бога й наслідниками неба, що до нього, по святім і щасливім житті в раю, мав їх у слушний час забрати Всевишній. І їх, і нас усіх, як членів одного роду.
Щоб одначе Адам і Ева могли одержати вічне щастя в небі як нагороду за добровільну заслугу, то Бог дав їм заповідь. З Божого наказу мали вони здержатися від спо­живання овочів з одного дерева, яке стояло серед раю. Дав­ши їм таку заповідь, Бог водночас заявив, що за нарушения тієї заповіді на них спала б велика, тяжка кара. Така за­гроза мала спонукувати їх, щоб вони за всяку ціну старалися бути завжди послушними Божій волі. На жаль, через спокусу диявла вони переступили Божу заповідь і з’їли овоч із забороненого дерева. Таким чином, через непослух Богу, допустилися люди першого гріха на землі. В наслідок цієї провини Адам і Ева втратили Божу ласку, їх розум при­темнився, воля стала схильна до злого. За кару вони мусіли покинути рай і в поті чола працювати на щоденний хліб.
Жінка дісталася під владу чоловіка і в болях давала життя своїм дітям. Диявол міг тепер легко спокушу­вати їх до гріха, а й інші творива дістали можність робити їм шкоду. Крім цього мусіли підпадати ріжним недугам і вмирати, і не мали вже права діста­тися до неба.
Найгіршою річчю, яка сталася через гріх Адама й Еви в раю, було те, що той гріх наших прароди­чів, тобто т.зв. первород­ний гріх, перейшов з усі­ма сумними наслідками та­кож і на всіх інших лю­дей. В Адамі й Еві, як у перших людях і прароди­чах всіх людей, люди згрішили і втратили Божу ласку. Через перших ро­дичів, кожна дитина, яка приходить на світ, родиться тепер без Божої ласки, в перво­роднім грісі. Був однак один виняток. Пресв. Діва Марія, що від віків була вибрана на Божу Матір, одержала від Бога привілей “Непорочного Зачаття”, тобто Вона була від першої хви­лини свого життя захоронена від первородного гріха і прий­шла на світ у Божій ласці.

Щодо Непорочного Зачаття Марії, то воно було перед­сказане й об’явлене на перших сторінках св. Письма, коли Бог сказав до вужа-спокусника: “Положу ненависть між то­бою і Жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Вона роздавить твою голову, а ти засідатимешся на її п’яту.” (І Мойс. 1 :14). Згідно з цими словами св. Письма, як це однозгідно навчають св. Отці й церковні письменники, між Жінкою, тоб­то Пресв. Дівою Марією, і дияволом має бути вічна ворож­неча; змій-спокусник має бути постійно під п’ятою Марії і її стопа має топтати його голову. Така виразна й ясна Божа обітниця не могла б сповнитися на Пресв. Діві Марії, якби в її житті була хоч одна хвилина, що в ній Марія була б сплямлена гріхом. З цієї причини Бог створив Марію зовсім безгрішною, непорочною, так що Вона і в пер­шій хвилині свого зачаття під серцем матері св. Ганни, і в часі свого народження, і в кожній хвилині свого життя, згідно з райською обітницею, була безгрішна, для того змій-­диявол не мав до Непорочної Діви Марії ніколи приступу.
Непорочність Марії стверджують теж слова ангельського привіту: “Радуйся, Маріє, повна ласки.” Архангел Гавриїл тільки тому міг назвати Марію “повною ласки”, що Вона не мала ніякого гріха: ні особистого, ні того первородного, що переходить на кожну дитину в хвилині її зачаття. Марія повна ласки, бо непорочна.
Пророк Єзекіїл називає Марію “мешканням Найвищого і замкненою брамою”, що не відчинялася ні для якого гріха.
Псалмопівець Давид і Соломон у “Пісні над піснями” захоплюються красою Марії: “Ти ціла гарна, моя приятель­ко, моя голубко, і нема в Тобі ніякої скази.” Головною красою Марії – непорочність її душі. Такою була Вона від першої хвилини свого зачаття аж до смерти. Віра в Непорочне Зачаття Пресв. Діви Марії була зав­жди жива в Христовій Церкві. Коли проголошено догму про Непорочне Зачаття, то це тільки урядово стверджено, що в Католицькій Церкві була ввесь час віра про те, що Марія не мала первородного гріха. Потвердження цієї віри знахо­димо в ріжних документах. І так: У листі, що в нім був поданий опис мучеництва св. апо­стола Андрія, написано: “Як перший чоловік був створений з несплямленої землі, так було треба, щоб досконалий чо­ловік, тобто Ісус Христос, народився з Непорочної Діви.” Тому то св. Іван Євангелист оглядав у своєму пророчому ви­дінні Марію як “Жінку одягнену в сонце, а місяць під її но­гами, а на її голові вінець із дванадцяти зір.” (Обяв. 12:1).
Марія одягнена в сонце, бо її ніколи не затемнювала гріховна хмара. Вона ціла ясна, непорочна. В св. богослужбі, яка була зложена на честь Пресв. Діви Марії в четвертому сторіччі, читаємо слова: “Святкуємо тепер згадку про Пречисту, Не­порочну, Преславну Владичицю, нашу Матір, завжди Діву Марію”. Св. Діонисій Олександрійський пише: “Одна-єдина дочка, мешкання збудоване не людською рукою, Марія, була завжди вільна від усякої скази і благословенна від стіп до голови.” Св. Іполіт говорить: “Господь Ісус, наш Спаситель, був ковчегом, збудованим із незнищимого дерева, а тим де­ревом була сама Пресв. Діва Марія, завжди непорочна.” Св. Амфілохій каже: “Той, хто створив першу дівицю без недо­ліку, створив також і другу без скази чи гріха.” Св. Софро­ній каже: “Діву тому називають непорочною, що Вона ні в чому не була зіпсована.” Св. Іван Дамаскин говорить про Марію, що “змій ніколи не мав доступу до цього раю.” Св. Єфрем так висказується про Непорочне Зачаття Пресв. Діви Марії: “Ти, Господи, і Твоя Мати дійсно є понад усяку міру гарні, і ні в Тобі, Господи, ні в Твоїй Матері не осталася ніяка сказа.” А св. Авrустин заявляє: “Де мова про Марію, там, з уваги на Її гідність, не може бути мова про якийсь гріх, а передусім про гріх первородний.”
Як бачимо, то найстарші св. Отці, почавши з апостоль­ських, навчали всюди і завжди, що Марія була найсвятішою Дівицею, вільною від усякої гріховної вини й кари, завжди непорочною.
В обороні Непорочної ставали один за одним і Христові Намісники, осуджуючи в цій справі противні єретицькі й фальшиві навчання. В Непорочнім Зачатті бачили Святіші Отці найдорожчий і найцінніший клейнод, що ним Бог прикрасив скрань Пресв. Діви Марії, Христової Матері.
Папа Сикст IV осудив навчання деяких людей, що Марія не була відразу непорочно зачата, але аж пізніше була Богом освячена. Папа Пій V осудив навчання бельгійського про­фесора Баюса, який виступав проти Непорочного Зачаття Пресв. Діви Марії. Папа Григорій XV заборонив не тільки навчати в школах, але навіть у приватних розправах виска­зуватися проти Непорочного Зачаття. Папа Олександер VII, н одній із своїх бул, звернених до всього католицького світу, називає віру в Непорочне Зачаття побожним і прав­дивим переконанням; потверджує всі вискази попередніх Па­пів, що ними вони обороняли науку про Непорочне Зачаття, а освячення Марії в хвилині самого зачаття називає вірою всіх, що живуть у з’єднанні з Католицькою Церквою та вва­жають себе за її синів. Собор, який відбувся 680 року в Цар­городі, називає Марію “вільною від усякої скази.” Собор Тридентський (1545) заявив, що “декретом про первородний гріх не має наміру засягати благословенну й непорочну Діву Марію.”
Християнський Схід уже в сьомім сторіччі почав виявля­ти свою віру в Непорочне Зачаття Марії прилюдним святку­ванням відповідного свята. Християнський Захід почав свят­кувати свято Непорочного Зачаття в 11 сторіччі, що було знаком віри католицького загалу в Непорочне Зачаття Пресв. Діви Марії. Пресв. Діва Марія не тільки була, але й мусіла бути Непорочно Зачата, бо Вона була вибрана на Матір Божого Сина, Ісуса Христа. Найсвятіший Бог не міг мати за Матір таку особу, що була б сплямлена гріхом, бо це не відпо­віда б Божій святості й достоїнству. Тому Бог перед ві­ками вирішив наділити Пресв. Діву Марію таким привілеєм, щоб вона була Непорочно Зачата, тобто захоронена від пер­вородного гріха. Мати Божа не могла бути грішницею, тому Бог створив її святою, непорочною. Цю віру в Непорочне Зачаття Пресв. Діви Марії, віру, що віки жила в Христовій Церкві, врочисто потвердив і про­гплосив цілому християнському світові, як доrму, тобто Бо­гом об’явлену правду св. віри, Папа Пій ІХ. Дня 8 грудня 1854 року, в присутності 54 кардиналів, 43 архиєпископів і 2-47 єпископів, які з ріжних сторін світу з’їхалися до Риму, Святіший Отець, повагою непомильности Христового Намі­сника, заявив: “Для прослави святої й нероздільної Трійці, звеличення й прикраси Діви Богородиці, піднесення като­лицької віри, помноження християнської віри, повагою на­шого Господа Ісуса Христа, благословенням апостолів Петра й Павла, а також нашою повагою постановляємо й означу­ємо, що наука, яка навчає, що Пресв. Діва Марія в першій хвилині свого зачаття особливою ласкою й привілеєм Все­могутнього, з уваги на заслуги Ісуса Христа, Спасителя люд­ського роду, була збережена й вільна від усякої первородної скази, є Богом об’явлена, і тому всі вірні мають у неї силь­но й успішно вірити.”

Як тільки Святіший Отець скінчив читати слова прого­лошення правди віри про Непорочне Зачаття, всі присутні єпископи, зворушені до сліз, відповіли “Амінь”, а з уст кіль­кадесяттисячної юрби вирвався оклик радости й любови: “Нехай живе Непорочна Діва!”
У правду віри про Непорочне Зачаття Пресв. Діви Марії треба кожному католикові непохитно й завжди вірити, щоб спасти свою душу. Хто з нас бажає бути спасений, мусить завжди щиро признавати, як Богом об’явлену правду віри, що Пресв. Діва Марія ніколи не мала первородного гріха, тобто була Непорочна Зачата.
Цю важливу правду нашої св. католицької віри, що Марія була Непорочна Зачата, вільна від первородного гріха, потвердила сама Пресв. Діва. Чотири роки по проголошенню доrми про Непорочне Зачаття, тобто 1858 року, Пресв. Діва явилася в місті Люрд дівчині Бернадеті і сказала: “Я є Непорочне Зачаття.” На місті появи Непорочної в Люрді виплило джерело цілющої води та почали діятися ріжні інші чуда. Так Бог уже поверх сто літ прославляє в Люрді над­звичайним способом Непорочно Зачату Богородицю. Ми не мали від Бога такого привілею, щоб наше життя було зачате непорочно, без первородного гріха, і ми прийшли на світ з тією провиною, яка перейшла на нас від грішного Адама. Але Ісус Христос вислужив нам на хресті таку ласку, шо ми можемо очистити душу зі звичайних гріхів св. Тай­ною Покаяння, а з первородного гріха св. Тайною Хрещення.
Охрещена дитина, це наче ангел, що має чисту, наче ангель­ську душу. Коли дитина вже охрещена, то родичі всі старші в ро­дині повинні так дбайливо виховувати ту дитину своїм прикладом і добрими поученнями, щоб вона навчилася жити без добровільних гріхів і до самої смерти зберігала чистоту ду­ші, одержану в св. Тайні Хрещення. Таким чином дитина стане подібна до Непорочної Діви Марії.
Зокрема треба родичам і всім старшим звертати увагу на те, щоб держати дитину здалека від кожної злої нагоди, та від таких речей, місць і осіб, що через них могли б діти допуститися тяжкого гріха. Одночасно й усі старші по­винні старатися всіма силами вести чесне, безгрішне життя, подібне до життя Непорочної Божої Матері. Це буде най­краще виховання дитини. Таке виховання повинні родичі і всі виховники дітей дати за всяку ціну кожній нашій дитині.
До релігійного виховання дітей і свого власного побож­ного життя, повинні ми всі долучувати кожного дня ще й сердечну молитву до Непорочної Діви за навернення гріш­ннків. Молитва до Пресв. Богородиці врятувала вже не одну погибаючу душу; на посвяченій вервиці можемо з любов’ю молитися за це кілька разів денно.
Свою любов до Непорочної Діви ми повинні виявляти надаванням її імени дітям при св. Хрещенню, охочим читан­ням книжок про Неї, ношенням посвячених медаликів з її образом і параманів, роздаванням її образців, постійною працею в Марійській Дружині, а передусім наслідуванням її чеснот та святим, невинним життям.
Любити сердечно Непорочну Діву Марію і вести своє жит­тя під її покровом, це значить бути святим і щасливим, те­пер і навіки.

Джерело: live-christ.com

Start Date - End Date

Гру 09, 2023 - Гру 09, 2023

Start Time - End Time

00:00 - 23:59

Category

Share This